ГоловнаСвіт

Куди прямуєш, Італіє? Або історія двох Маттео

Допоки італійська коаліція «тріщить по швам» та не може примирити політичних опонентів в питаннях бюджету та ліквідації паводків у Венеції, два «великих» Маттео - Сальвіні та Ренці - намагаються провести політичні реванші у регіонах. Такі рішення виглядають цікавим маневром на тлі того, що у 2020 році поступово зростають шанси проведення національних виборів, а деякі з італійських регіонів проведуть їх іще й на місцевому рівні.

Наслідки паводку у Венеції
Фото: EPA/UPG
Наслідки паводку у Венеції

Спочатку була Умбрія

Отож, різдвяні приготування в Італії прикрашені політичними заявами про неспроможність нинішнього уряду допомогти північних містам Італії, де паводки спотворили історичну частину Венеції та загрожують ще й Флоренції. Представники коаліції наввипередки використовують венеційські проблеми для того, щоб швиденько проголосувати за виділення додаткових 20 млн євро для подолання наслідків стихії, а також просять Європейський Союз про допомогу.

На тлі цього не припиняється електоральне ралі за серця італійців в північній Емілії-Романії (із центром у місті Болонья) та південній Калабрії, де регіональні вибори відбудуться вже у січні 2020 року.

До такого регіонального реваншу прискіпливо готуються два італійських Маттео - Маттео Сальвіні та Маттео Ренці.

Політичні амбіції Маттео Сальвіні потрапили у серйозні жорна італійської політики у серпні цього року, коли після 15 місяців урядування коаліція між його ультраправою партією «Ліга півночі» та «Рухом П’ять зірок» розпалася. Сальвіні довелося поступитися, він пішов в опозицію, але свої амбіції - повернутися до влади - він ніколи не приховував.

Лідер італійської партії Ліга Маттео Сальвіні і Люсія Боргонцоні (праворуч) під час представлення її кандидатури на пост президента регіону Емілія-Романья на наступних виборах, в Болоньї, 14 листопада 2019.
Фото: EPA/UPG
Лідер італійської партії Ліга Маттео Сальвіні і Люсія Боргонцоні (праворуч) під час представлення її кандидатури на пост президента регіону Емілія-Романья на наступних виборах, в Болоньї, 14 листопада 2019.

Першою регіональною перемогою Сальвіні уже була Умбрія наприкінці жовтня 2019 року. «Серце Італії віддалося Савільні», - прокоментувала більшість італійців, беручи до уваги те, що історично центральні області завжди дотримувалися «лівих поглядів». Губернатором Умбрії (57% голосів) стала Донателла Тесей від союзу "Ліги", ультраправих "Брати Італії" та "Forza Italia" Сільвіо Берлусконі.

Відповідно, це і розсварило коаліційних "Рух 5 зірок" та Демпартію, коли вони уперше і востаннє висунули спільного “неполітичного” кандидата. Та він отримав лише 37% голосів. Ді Майо не хоче більше знатися із Демпартією, а Сальвіні робить ставки на нових кандидатів, точніше - кандидаток.

«Ми завжди голосували за проросійські партії», - мовив тоді один із заголовків газет, вказуючи: до міжнародного центру із вивчення мов у Перуджії завжди дуже багато приїздило російських громадян. Крім того, цінними є й російські інвестиції в італійські вілли та в туризм класу «люкс», показники яких зростають з 2016 року. Цьому передувало створення асоціації «Умбрія-Росія» наприкінці 2015 року.

Маттео Сальвіні та Маттео Ренці
Фото: ilmessaggero.it
Маттео Сальвіні та Маттео Ренці

Що готують італійські Маттео?

Те, що Маттео Сальвіні хоче завоювати і багату Емілію-Романію, уже точно не секрет. Популістичні заяви через соціальні мережі, розмивання цінностей, призвели до того, що італійці почали сприймати віртуальне за дійсне. Крім того, підігравання на міграційних проблемах стало причиною того, що за даними аналітичного центру SWG більше половини опитаних заявили, що расистські діяння були виправдані на деякий час.

Отож, 10% з 1500 опитуваних вважають, що расизм завжди виправданий, тоді як 45% вбачають його прийнятним час від часу. Аналітичний центр SWG проводить такі опитування щороку, але це уперше за десять років, коли більшість респондентів не засуджували расизм повністю.

Як наслідок бунтує Емілія-Романія. «Сардини анти-Сальвіні будуть вам до столу», - із такими гаслами зібралися близько шести тисяч людей на найбільший флешмоб в історії Болонії 15 листопада. Ідея виникла у 32-річного Маттіа Санторі, які разом із друзями не хотіли посилення риторики ультраправого політика.

Гасло «Немов сардини в банці» можна зрозуміти як спробу окозамилювання та апелювання виключно до емоцій, а не до істинного розуміння принципів політики ультраправого політики. З іншого боку, це було прикладом того, що через соціальні мережі можна організовувати людей, які не тільки вболіватимуть за ідеї Сальвіні.

Проте реваншу в Італії прагне іще один Маттео. Цього разу – Ренці. Нагадаємо, що політик був прем’єр-міністром Італії, але після невдалого референдуму у грудні 2016 року йому довелося скласти повноваження. Упродовж усього часу цей Маттео залишався в лавах Демпартії, але ніколи не приховував, що прагне повернення на італійський політичний Олімп.

Маттео Ренці іще у вересні 2019 вийшов із Демпартії, пообіцявши створити власну.

Колишній прем'єр-міністр Італії та засновник партії ‘Italia Viva’ Маттео Ренці під час виступу у Флоренції, 20 жовтня 2019
Фото: EPA/UPG
Колишній прем'єр-міністр Італії та засновник партії ‘Italia Viva’ Маттео Ренці під час виступу у Флоренції, 20 жовтня 2019

16 вересня в інтерв'ю під час пізнього телевізійного шоу Porta a Porta він офіційно заявив про заснування партії Italia Viva. «Італія віва», тобто «Італія жива», потрохи починає крокувати площами великих та малих міст, завойовуючи серця італійців протягом осені 2019.

Лідер партії говорить про її ліберальне спрямування. Хоча італійські та європейські журналісти збилися геть з пантелику, аби зрозуміти якого саме – «лівого» чи «правого». У його «Хартії цінностей», представленій наприкінці жовтня цього року, йдеться про прихильність республіканським та антифашистським цінностям (як і в Конституції Італії, а також у Хартії основних прав Європейського Союзу та Загальній декларації прав людини). Зокрема «Італія віва» акцентує увагу на принципах гендерної рівності та рішучому опорі усім формам протекціонізму. Партія підтримує більш розгалужену європейську політичну та економічну інтеграцію шляхом прямих виборів президента Європейської комісії.

«Ми йдемо до правих і лівих», - відповідає сам Маттео Ренці про формат своєї партії та її ідеологічні підвалини у Катанії (Сицилія), куди прибув із політичним туром.

Фото: EPA/UPG

В цілому нова партія стає навіть схожою на політичні амбіції партії Еммануеля Макрона “En Marche”. З іншого боку, ми бачимо, що до Ренці потроху переходять політики і від партії Сільвіо Берлусконі «Форца Італія», причому, найбільш близькі. Отож, невідомі імені українцям, але доволі знайомі італійцям – це підприємливі депутат Габріеле Токкафонді, сенаторка Донателла Концатті та губернаторка Лаціо Рената Польверіні.

Крім того, 24 депутати та 12 сенаторів з Демпартії також заявили про свою прихильність новій партії Ренці. Побачимо, як далі розвиватимуться шанси на успіх для партії Маттео Ренці. Наразі екзит-поли говорять про 5 % підтримки, а ¾ італійців й досі не розуміють значення нової партії.

Замість висновку або Привіт від королів Італії

«Сальвініана» та «Ренціана» поступово крокує від півночі до півдня Італії. Такою є нова політична нормальність італійців напередодні 2020 року. Фокус у грудні-січні – це виключно італійські регіони, яким потрібно робити вибір з тих кандидатів, які претендують стати губернаторами.

На відміну від України, регіональні кандидатури дуже цінуються італійцями, оскільки вони «ближчі», аніж офіційний Рим.

Чи очікувати на нові політичні обличчя в Італії? О, так!

Дуже цікавою виглядає новина цих вихідних… із королівським шармом. Ніколи не чули? А йдеться про тенденції на італійському політичному ринку.

Спадкоємець італійської корони Емануеле Філіберто ді Савойя оголосив про "повернення королівської родини" до Італії у Twitter і це через сім десятиліть після того, як його діда позбавили корони після Другої світової війни та видворили з країни.

"Керуючись сильним почуттям відповідальності, королівська родина зобов'язується захищати громадян (щоб дозволити їм) дивитись на майбутнє з новим оптимізмом", - сказав він.

У 2009 році він невдало балотувався до Європарламенту з італійською католицькою партією правого спрямування. У вересні він вже заявив, що може знову балотуватися, сказавши, що "в Італії повно міністрів без (належного) резюме".

Вікторія ВдовиченкоВікторія Вдовиченко, Кандидат історичних наук, асоційований член Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter