ГоловнаСуспільствоВійна

Чи дійсно перемир'я впливає на кількість загиблих військових

Прямо зараз у Парижі відбувається зустріч лідерів нормандської четвірки: України, Росії, Німеччини та Франції. Умовою для цієї зустрічі було повне розведення сил біля населених пунктів Золоте у Луганській області та Петрівське у Донецькій області. 

В інтерв'ю Der Spiegel Зеленський назвав три пункти, які планує обговорити під час зустрічі в нормандському форматі. Окрім обміну полоненими та виведення незаконних військових частин з території України, один з пунктів — перемир'я. Президент також додав, що попри не те, що перемир'я не встановлене остаточно, кількість обстрілів і жертв зменшилася.

Щоб дізнатися, чи дійсно перемир’я впливають на кількість загиблих військових, ми підрахували кількість обстрілів та бойових втрат за звітами Міністерства оборони та Штабу ООС та порівняли дані за попередні роки.

Фото: Макс Левин

2014-2018 роки 

Для початку слід розуміти, що кількість бойових втрат особового складу Збройних сил України зменшується щороку. За даними ЗСУ (станом на 25.12.2017) у 2014 році загинуло 1205 бійців, у 2015 — 750 бійців, у 2016 — 212 бійців, у 2017 — 197 бійців. Набагато більше санітарних бойових втрат, тобто тих, хто загинув через поранення: у 2014 — 2895 бійців, у 2015 — 3035 бійців, у 2016 — 1277 бійців, у 2017 — 1297 бійців. До цих даних не входять показники Національної гвардії, прикордонної служби та інших формувань. 

У 2018 році кількість загиблих військових продовжила падати. "Бойові безповоротні втрати становлять — 119 осіб (станом на 31.10.2019 ця цифра змінилася на 121 - авт.), інші загиблі (померлі) — 104 особи, санітарні — 805 осіб, ушкоджені — 100 осіб", — йшлося в повідомленні Кадрового центру ЗСУ. 

На початку 2019 року Моніторингова місія ООН з прав людини у Києві повідомила, що внаслідок збройного конфлікту на сході України з квітня 2014 року до кінця 2018 року загинуло від приблизно до 13 тисяч людей, з них близько чотирьох тисяч військовослужбовців.

Протягом останніх півроку було оголошено два перемир’я — “хлібне перемир’я” від 21 липня 2019-го та режим тиші для розведення військ від 1 жовтня 2019-го. Розглянемо ці періоди детальніше.

Серпень-вересень 2019

"Режим тиші" вздовж всієї лінії розмежування в районі проведення ООС у Донецькій та Луганській областях розпочався 21 листопада 2019 року після чергової зустрічі ТКГ у Мінську. "Відповідно до чинного законодавства України, Об’єднані сили мають право і зобов’язані забезпечити збереження життя і здоров’я військовослужбовців, цивільного населення, не допустити втрати території", — зазначали тоді у штабі ООС.

Фото: EPA/UPG

Однак уже шостого серпня спікер Міноборони Дмитро Гуцуляк заявив про загибель одразу чотирьох українських військових у районі населених пунктів Богданівка та Павлопіль. Загиблими виявилися бійці 39-ї окремої бригади морської піхоти: старший матрос Олександр Шарко, 20-річний матрос Владислав Рак, 25-річний матрос Сергій Шандра та 20-річний солдат Василь Курдов. Усі четверо були нагороджені орденами “За мужність”. У зв’язку з їхньою загибеллю Володимир Зеленський визнав зрив перемир’я. "Ми не припинимо працювати над закінченням бойових дій і не залишимо без відповіді жодну атаку на наших військових", — йшлося у фейсбуці президента.

У 2018 році так зване "хлібне перемир'я" стартувало першого липня і тривало до оголошення "шкільного перемир'я" — 29 серпня. Тоді Міноборони зафіксувало шість загиблих у ЗСУ в липні та 17 загиблих у серпні.

За даними Міністерства оборони всього у серпні 2019 року було семеро загиблих. Окрім морпіхів це були: командир відділення 72 омбр ЗСУ Василь Євстигнєєв (загинув 14.08.2019), командир взводу 24-го батальйону “Айдар” 53-ї механізованої бригади Тихон Курбатов (загинув 25.08.2019) та молодший сержант 36-ї обмп ім. контр-адмірала Михайла Білинського Сергій Савінов (загинув 30.08.2019). До статистики Міноборони не потрапив молодший лейтенант Нацгвардії полку "Азов" Роман Романенко, який підірвався на фугасі поблизу Світлодарської дуги 10 серпня.

Фото: dostup.pravda.com.ua

Водночас, спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік заявив, що вважає це перемир'я одним із найефективніших, оскільки за даними місії ОБСЄ від початку перемир'я не було зафіксовано жертв серед мирного населення, хоча одну людину було поранено.

"Усього з початку "хлібного" перемир'я ворог обстрілював українські позиції більше 500 разів, з них 80 — із забороненої зброї", — розповів генерал-лейтенант Володимир Кравченко у вересні 2019 року. Разом з тим за підрахунками даних звітів пресцентрів ООС та Міноборони у серпні було зафіксовано трохи більше трьохсот обстрілів. 

У вересні цифри зросли — більше 500 обстрілів за місяць. Зросла також і кількість втрат. У перший місяць осені загинуло 10 військових ЗСУ: сержант 24-ї ОМБр ім. короля Данила Олександр Грицаюк, військовослужбовець Повітряних Сил ЗСУ 24-річний Андрій Проценко, гранатометник 53-ї ОМБр ЗСУ сержант Михайло Ткачишин, морські піхотинці 36-ї обмп ім. контр-адмірала Михайла Білинського 32-річний Микола Обуховський та 21-річний Олександр Линчевський, майор 74-го Окремого розвідувального батальйону Михайло Цимбалістий, старший сержант 8-го окремого полку спецпризначення ЗСУ Максим Кондратюк, старший солдат 28-ї ОМБр Андрій Сторожук, старший сержант 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Володимир Аджавенко, військовослужбовець 24-го ОШБр “Айдар” 25-річний Владислав Рой. Ще троє загиблих у Нацгвардії — Едуард Шахов, Володимир Шатурський, Олександр Марків. Більше загиблих, ніж у вересні у 2019 році було лише в липні — 14 загиблих у ЗСУ.

Фото: Макс Левин

У вересні 2018 року тривало “шкільне перемир’я”. Тоді за даними Міноборони загинуло десятеро військовослужбовців ЗСУ. Якщо поглянути на дані бойових втрат ЗСУ протягом 2018-2019 років та співставити їх з датами початку різних режимів тиші та перемир’я, то можна помітити взаємозв’язок: чим ближче до дати старту перемир’я, тим менше втрат. Відповідно — чим далі від початку режиму тиші, тим кількість загиблих збільшується. Однак чи є в цьому закономірність та чи впливають перемир’я напряму сказати складно, оскільки цифри коливаються у вузьких межах (8-12 загиблих щомісячно за деякими винятками).

Жовтень-листопад

Після переговорів Тристоронньої контактної групи 1 жовтня 2019 року Володимир Зеленський заявив, що у Мінську домовилися про розведення військ біля Петрівського та Золотого. Цей план існував ще з 2016 року, але щоб його реалізувати, розведенню мало б передувати сім днів тиші. Генштаб заявляв, що бойовики неодноразово зривали розведення військ артилерійським вогнем. 

Розведення військ у Петрівському і Золотому спершу довелося перенести з 7 жовтня через обстріли. Пізніше спецпредставник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Мартин Сайдік заявив, що кількість порушень перемир'я на Донбасі різко зросла. "На жаль, не можу позитивно оцінити дотримання режиму припинення вогню. Число порушень різко зросло", — сказав він після чергового засідання ТКГ у Мінську, яке закінчилося достроково і безрезультатно.

Фото: Макс Левин

За підрахунками LB.ua у жовтні бойовики здійснили більше шестисот обстрілів. За даними Міноборони (станом на 31.10.2019) того ж місяця загинуло восьмеро військовослужбовців ЗСУ. Однак за підрахунками сайту "Новинарня", у жовтні в ЗСУ було дев'ятеро загиблих: 3 жовтня на блокпосту у Луганській області загинув боєць 14-ї омбр Юрій Тишик, решта загиблих була на Донеччині — механік-водій розвідувальної роти першої окремої танкової Сіверської бригади Олег Ремінний, заступник командира бойової машини 1-го ОМБр ім. Лицарів Зимового походу Іван Дейкун, старший матрос 36-ї ОБрМП 22-річний Юрій Волк та його побратим 33-річний прапорщик В'ячеслав Кубрак, солдатка 101-ї бригади охорони Генштабу ЗСУ Ярослава Никоненко, військовослужбовець 92-ї ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка Юрій Громович, старший матрос 36-ї ОБрМП ім. Михайла Білінського Степан Криль та сержант 28-ї ОМБр ім. Лицарів Зимового походу Віталій Носкевич.

26 жовтня Зеленський відвідав військових у Золотому. Днем раніше пресцентр штабу ООС зафіксували обстріли позицій українських військових поблизу Богданівки і Петрівського. Розведення у Золотому-4 розпочалося 29 жовтня. Того ж дня міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що місія ОБСЄ на цій ділянці зафіксувала останній обстріл 18 числа.

Фото: facebook.com/zelenskiy95

Вже в листопаді кількість обстрілів, про які звітували Міноборони та штаб ООС, зменшилася майже вдвічі — більше трьохсот за місяць. Дев'ятого листопада біля Богданівки і Петрівського почалося розведення військ. Але вже за два дні у Міноборони повідомили про спробу зірвати цей процес. "З нашого боку все розвивається керовано. Звичайно, терористи намагаються зірвати процес. Але ми все робимо за нашим планом. У нас є 7 днів тиші, ми робимо розведення за планом, воно йде за контрольованим сценарієм", — розповів міністр оборони Андрій Загороднюк.

У листопаді загинуло шестеро військових ЗСУ:

  1. Герман Бродніков, 23 роки. Військовослужбовець 92-ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка. Загинув 7 листопада

  1. Геннадій Моторин, 37 років. Військовослужбовець 92-ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка. Був поранений разом з Германом Бродніковим 7 листопада, помер у шпиталі 8 листопада

  1. Юрій Хомик, 56 років. Військовослужбовець 14-ї ОМБР ім. князя Романа Великого. Загинув 14 листопада в Попаснянському районі на Луганщині. 

  1. Артем Соколов, 32 роки. Військовослужбовець 14-ї ОМБР ім. князя Романа Великого. Загинув 16 листопада у Луганській області поблизу селища Кримське. 

  1. Євген Коростельов, 41 рік. Командир 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. 12 листопада підірвався на вибуховому пристрої. 19 листопада помер у Харкові від поранень. 

  1. Олексій Капустян, 26 років. Військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 29 листопада. 

У 2018 році протягом двох місяців, жовтня та листопада, загинуло 22 військовослужбовця. “Шкільне перемир’я” на той час було остаточно зірвано. Якщо порівнювати два останніх роки, то розбіжності у кількості бойових втрат невеликі. Засновник фонду “Повернись живим” Віталій Дейнега вважає, що жоден режим тиші чи перемир’я не впливають на кількість обстрілів чи загиблих: 

— Ворог ніколи не дотримувався домовленостей. Виняток — вересень 2015 року, коли під час перемир'я майже місяць не було бойових втрат з обох боків. Але може змінюватися причина втрат: стає більше загиблих від снайперської кулі і менше від підриву на невідомому пристрої.

Фото: president.gov.ua

20 листопада 2019 року під час поїздки у Станицю Луганську Володимир Зеленський сказав, що розраховує на "серйозне перемир'я" після нормандського саміту. "Серйозне перемир'я — це ніяких пострілів, я так це розумію, — заявив він. — Зі зрозумілими термінами та зобов'язаннями. Тому що досі в Мінську ніхто не говорив: а що буде, якщо ми домовилися про режим припинення вогню, а вогонь почався? Я хотів би про це говорити".

Грудень

Першого грудня пресцентр штабу ООС повідомив про загибель двох українських військовослужбовців під час виконання бойового завдання в так званій "сірій зоні". Ними виявилися співробітники спецпідрозділу Центру спеціальних операцій СБУ "Альфа". Полковник (посмертно) Денис Волочаєв помер під час евакуації. Тіло полковника (також посмертно) Дмитра Каплунова одразу забрати не вдалося — його захопили бойовики і повернули родичам лише 7 грудня.

Також у суботу, 9 грудня, загинув Дмитро Темний, боєць 72-ї бригади імені Чорних Запорожців. Йому було 28 років.

Наразі можна лише припускати, що у 2019 році кількість загиблих військових буде меншою, ніж у 2018 році. Поки що “зменшення кількості обстрілів і жертв”, про які говорив Зеленський — правда, але лише частково, адже перемир’я не працюють, як чарівна паличка і діють лише за виконання умов усіма сторонами.

Фото: Макс Левин

— Слід розуміти, що від рівня заступника командира батальйону і навіть роти до командуючого Армійського корпусу, усі ворожі офіцери — кадрові російські військові, — пояснює Віталій Дейнега. — Тому перемир'я і режими тиші не можуть впливати на довгострокову перспективу без чіткого рішення в РФ. 

Тим часом 6 грудня був зроблений останній крок до зустрічі у нормандському форматіу Богданівці демонтували останні фортифікаційні споруди військового призначення. Сама зустріч лідерів України, Росії, Франції та Німеччини відбудеться сьогодні о 17:00 у Парижі. У Офісі президента підтвердили двосторонню зустріч Зеленського з президентом Росії Володимиром Путіним.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter