ГоловнаСуспільствоЖиття

Обмежені. Чому в Україні поширені стереотипи та дискримінація

Для української політичної культури спілкування притаманні висловлювання упередженого характеру. Часто це саркастичні фрази, які стосуються віку, статі, сексуальної орієнтації, фізичних або ж інтелектуальних особливостей людини. Такий тон розмови може не тільки образити людину особисто, а й публічно представити її як малозначиму для суспільства. В результаті, взаємні образливі висловлювання стають нормою, яка переходить у повсякдення не тільки політиків, а й звичайних українців.

LB.ua дізнавався як стереотипи, обмеження та дискримінація поєднуються та проявляються в щоденному житті.

Фото: http://n-slovo.com.ua

Обмеження – ще не дискримінація

“Шукаємо на роботу чоловіка віком до 35 років”, “Уступайте місце людям похилого віку та пасажирам з інвалідністю”, “Вхід обмежений: без тварин і дітей”, “Людям з донецькою чи луганською реєстрацією квартиру не здаємо в оренду”, – таких оголошень в українському просторі безліч. Усі схожі за своєю структурою і часто сприймаються в суспільстві як звичні маркери. У той же час, словник, який на сьогоднішній день пояснює будь-яке явище як обмеження, доволі великий, тому перш, ніж щось називати дискримінацією, варто зрозуміти, чи насправді це так є.

Правозахисниця та очільниця громадської організації “Інсайт” Олена Шевченко говорить, що дискримінація – це певна дія, яка передбачає обмеження доступу людини до будь-чого без прописаних підстав.

– Часто люди кажуть: “Нас всіх дискримінують”. Але це не зовсім правда. Люди в своїй більшості можуть стикатись з тими чи іншими обмеженнями впродовж життя, але є таке явище як системна дискримінація, коли в ставленні до певної групи існує ряд стереотипних упереджень (стосовно ромів, наприклад), – пояснює активістка.

В Україні також досі дуже поширені оголошення з вимогами на роботу не тільки представників однієї статі (чоловіків чи жінок), а й чіткими віковими обмеженнями. Часто після 35 років людям важче знайти роботу, після 50 - зробити це дуже важко. 

“Мені відмовляють в роботі за фахом, хоча я маю тридцятирічний досвід, - розповідає Оксана, вона бухгалтер і їй 55. - Мене порекомендували в одну фірму, але директор сказав: “Вибачте, ми шукаємо когось трохи молодше”. Наскільки я знаю від друзів, людину вони шукають досі, проте мені не передзвонюють”.

Олена Шевченко
Фото: lgbt.org.ua
Олена Шевченко

– Чому ейджизму та сексизму немає в багатьох країнах Європи? – риторично запитує Олена. – Тому що в людей змінились уявлення про компетентність. Це означає, що вже більша частина суспільства матиме шок від схожого оголошення, тому що вони розуміють, що здатність працювати в офісі успішним менеджером проекту не залежить від наявності тих чи інших статевих органів, як і від віку.

В Україні дуже часто побутує думка, що “умовно до 20-ти – це некваліфікований працівник, хоча після 30-ти – також вже не підходить”: – Тобто, ми бачимо, що всього лиш 8-10 років, коли людина в Україні може бути оцінена гідно, з високим рівнем заробітної плати, затребуваності і т.д., – додає Олена Шевченко.

Згідно з результатами дослідження “Прав людини в Україні”, майже чверть опитаних українців не вважають дискримінацію проблемою. 37,4% вважають, що найчастіше людей дискримінують за віком, потім за ознакою інвалідності (32,7%) та майновим статусом (24,4%). При цьому респонденти висловились за обмеження таких соціальних груп, як наркозалежні люди, олігархи та особи з іншими політичними поглядами; найменше респонденти готові обмежувати безхатьків і переселенців. Різновидом дискримінації є утиски, зокрема сексуальне домагання та упереджене ставлення через біологічну стать людини.

Для того, щоб були в суспільстві стались зміни, варто вводити певні норми, – наприклад, заборону на такі сексистські чи ейджистські висловлювання, оголошення, критерії, хоча б на нормативному рівні. У Сполучених Штатах Америки з 1967 року діє закон “Про дискримінацію за віком у сфері праці”, який забороняє дискримінацію людей за 40. У той же час в Україні в Кодексі законів про праці прописано, що забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей: походження, стану здоров’я, сексуальної орієнтації та віку, проте ринкова реальність дуже часто інша.

Вибір за стáттю

Упередження породжують агресію. Вона може проявлятися фізично (як побиття, чи домагання), натомість стереотипні упередження часто проявляються у фразах, – жартах, висловлюваннях, де фігурують вік, стать людини або її сексуальну орієнтацію.

Марія Гур’єва
Фото: krymr.org
Марія Гур’єва

– Українські політики схильні транслювати сексистські і загалом дискримінаційні висловлювання. Дуже прикро, що зараз політики, які нібито позиціонують себе як нові і прогресивні, послуговуються старими стереотипами і упередженнями про гендерні ролі, – каже речниця Amnesty International Україна Марія Гур’єва. – Ці вислови мають абсолютно практичні і дуже негативні наслідки для всього суспільства: нормалізація і поширення насильства щодо жінок і дівчат, в тому числі домашнього насильства.

У лютому 2018-го хвилю обурення здійняло звернення п’ятого президента Петра Порошенка до журналістки “Детектор медіа” Марини Баранівської під час прес-конференції: “Ключова позиція, дорогенька моя, ми маємо змінити з вами країну”. Тоді соціальними мережами “пройшов” хештег #ятобінедорогенька. Раніше – в 2011 році – Віктор Янукович у Давосі заохочував відвідати країну: “Для того, щоб увімкнути Україну, я хочу сказати, досить того, щоб подивитися на неї своїми власними очами тоді, коли почнуть квітнути каштани у Києві. І коли почнеться тепло і в містах українських почнуть роздягатися жінки – побачити таку красу, це чудово”. Президент Володимир Зеленський звернувся до журналіста “Схем: корупція в деталях” із запитання “А де цей хлопчик?”, а “Квартал 95” під час виступу-пародії на Зеленського, пожартував, що “нинішній президент взагалі не по дівчатах”.

Фото: president.gov.ua

“Йти на згвалтування точно не треба, та й “дівчина” так собі”, – напередодні президентських виборів сказав Дмитро Разумков у ефірі “Право на владу”. Під час навчання у Трускавці голова Офісу Президента Андрій Богдан у відповідь на запитання журналістки “Радіо Свобода” про його нібито відставку обійняв її, а на прохання цього не робити, відповів: “Ой, вибачте, будь ласка, я думав, шо вам так буде удобніше. Депутат від “Слуги народу” Жан Беленюк у своєму Instagram підписав фото: “Бабі – квіти, спортсменам – медалі! Дивись, не переплутай, Кутузов! Всім позитивної неділі”.

– В основі сексизму лежать гендерні стереотипи – уявлення про соціальні ролі для чоловіків і жінок, які базуються, передусім, на біологічних ознаках, – пояснює доцентка кафедри соціології Києво-Могилянської академії Тамара Марценюк. – Так звані традиційно жіночі ознаки називають фемінністю (чи жіночністю), а чоловічі – маскулінністю (чоловічністю). Перші пов’язується з силою, владою, мужністю, витривалістю, агресію, неемоційністю, орієнтацію на успіх. Другі, – це емоційність, чуйність, слабкість, жертовність, залежність тощо. Повага до людей, їхньої гідності – одна з основних несексистських ознак.

Зловживають дискримінаційними висловами так само в рекламі (флаєрах, білбордах, телебачення, в інтернеті). Часто для привернення уваги, автори використовують оголені частини жіночого тіла (рідше чоловічого): груди, ноги, сідниці. У липні цього року Одеський адміністративний суд оштрафував інтернет-магазин “Цитрус” за сексизм у рекламі, де жінка тримає в руках дорогий телефон і каже: “Взяла в кредит, а не на те, що ти подумав”; “Розмір твого резюме – не головне”, “Подарунок, кращий за кекс”.

Тамара Марценюк
Фото: https://bhub.com.ua
Тамара Марценюк

Законодавчий захист

На знак протесту проти образливих висловлювань щодо віку та статі у Фейсбуці щоразу більше українських користувачів стає учасниками онлайн-флешмобів, пов’язаних з неприємними ситуаціями чи висловлюваннями політиків. “Найсвіжішими” за останній період були: #я_не_бренд, #самтитуристичнийбренд, #забулазапитатьумарченка, #ятобінехлопчик. Першу хвилю обговорення підійняв у соцмережах у 2016 році тег #яНеБоюсьСказати. Через пости чоловіки та жінки публічно розповідали свої історії, пов’язані з віковими обмеженнями, сексуальними домаганнями та згвалтуваннями.

У коментарі LB.ua Марина Бардіна, яка відповідає за реалізацію політики рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у партії “Слуга народу”, пояснила, як вирішуватимуть питання з дискримінаційними висловлюваннями: “Я дійсно помічаю, що в нашій партії є проблеми з нерозумінням комунікації відносно жінок, зокрема, використанням сексистських висловлювань. Нам варто чітко прописати, що таке “сексизм”, щоб не притягувати депутатів за кожне слово, і відповідно, підібрати коректну санкцію”.

Марина Бардина
Фото: facebook/Maryna Bardina
Марина Бардина

У березні цього року Кабінет міністрів Ради Європи закріпив на законодавчому рівні термін “сексизм” у Рекомендаціях із “Запобігання та боротьби з сексизмом”. Україна, як член Ради Європи з 1995 року, взяла на себе зобов'язання з реформування національного законодавство на основі рекомендацій і стандартів РЄ, натомість до сьогодні в законодавстві поняття “сексизм” немає. Зі схожих визначень є “дискримінація за ознакою статі” в чинних законах “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків” і “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter