ГоловнаСуспільствоЖиття

KishkiNa: Працівники ЧАЕС після вибуху реактора 1986-го продовжували працювати в штатному режимі

Масштабна евакуація не проводилася.

KishkiNa: Працівники ЧАЕС після вибуху реактора 1986-го продовжували працювати в штатному режимі

Керівництво Чорнобильської атомної електростанції після вибуху реактора 26 квітня 1986 року не проводило евакуації працівників. Понад те, люди й далі працювати в штатному режимі. Про це в програмі KishkiNa розповів старший інженер блоку управління Борис Столярчук, який у момент вибуху був на робочому місці.

"Я продовжував подавати воду в барабан-сепаратор... Вискочив у машзал (після вибуху реактора - ред.) й побачив зірки, небо. Даху не було. Була величезна діра. Я подивився вниз. Побачив живильні насоси. Працював один аварійний живильний. На них лилася вода. Все це іскрило. Короткі замикання. Я забіг на блоковий щит, доповів це начальнику зміни блоку. Потім на блоковий щит стали приходити люди, наш цех радіаційної безпеки. Вони сказали, що прилади зашкалюють. Тобто є якийсь рівень радіації. Який, визначити не можна, оскільки прилади зашкалюють", - розповів Борис Столярчук.

"Старшого інженера управління реактором, він теж вискакував на живильні вузли, нудило. Моментально вивертало навиворіт. Те саме відбувалося з іншими людьми, які були в реакторному відділенні та приходили на блоковий щит, щоб доповісти, що сталося. Їх моментально вивертало навиворіт. Потім я дізнався, що це дуже велике переопромінення", - додав також він.

При цьому покинути станцію дозволили не всім, незважаючи на масштаб катастрофи.

"Я залишився і залишився начальник зміни блоку, оскільки в нас була робота. У принципі, лівий і правий пульт, у них потреба вже відпала, а з центрального пульта, за яким я стояв, проводилася підживлення реактора КМПЦ. Насоси працювали. Можно було підживлюватися невідомо куди. Ось ми з НСБ залишилися і проводили підживлення десь до 4-5 ранку. Поки не прийшли нам на заміну інші люди", - згадує старший інженер блока управління. За його словами, на момент аварії на блочному щиті управління, де зазвичай працювали 4 людини, через проведення випробування було не менш як 12.

Покинути робоче місце Олег Столярчук не міг, оскільки повинен був здати зміну, а розпорядження покинути станцію не було. Навіть більше, вранці на зміну зайшли нові співробітники.

"Мені важко говорити, чому директор не попередив (про великі дози радіації - ред.). Ще раз кажу, я вважаю, я несказанно зрадів, коли побачив свого змінника". ...Йому вже нічого не треба було пояснювати, оскільки коли він на зміну їхав, він усе бачив збоку. Я чогось не бачив, я тут (усередині будівлі - ред.) сидів. Я бачив небо. Але весь масштаб руйнувань було видно людям, яких уранці викликали на зміну", - згадує оператор блочного щита.

"Він (змінник - ред.) просто прийняв зміну, як було завжди заведено в нас. Я йому доповів, так він і сам побачив, що жодної води в активній зоні немає, що все стоїть. Проте поки насоси працювали і кудись подавали воду, треба забезпечувати їхню роботу.... А куди подавали... Вони мали подавати в барабан-сепаратор. Потім в активну зону реактора. Куди подавали, я не можу сказати - насос працював, витрату показував нульову. Думаю, подавав у якийсь розрив. Порвалися канали, порвалися головні трубопроводи і кудись у розрив качалася вода. Але поки вода була і насоси працювали, я за інструкцією мав подавати воду в активну зону. Що ми й робили", - розповів Борис Столярчук.

Після цього він поїхав додому, у Прип'ять, де гуляло повно людей, випив квасу і пішов додому.

Докладніше про те, як стався вибух на ЧАЕС, через що та як це позначилося на стані здоров'я Бориса Столярчука і його колег, дивіться в повній версії програми на каналі KishkiNa в YouTube.    

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter