ГоловнаСуспільствоОсвіта

Не всі школи рівні: нові правила прийому до першого класу

У школу “за пропискою” - таким нововведенням цього року здивувало Міністерство освіти батьків майбутніх першокласників. Території обслуговування існували у шкіл існували і раніше, проте їх не мали різноманітні “модні” заклади - гімназії та ліцеї. Крім того, в школу було неможливо потрапити без вступних випробувань, проводити тепер які заклади не мають права (більше того: за новими правилами, батьки взагалі можуть не брати зі собою дитину, коли йдуть подавати документи до школи). Що у зв’язку з нововведеннями відбувається у столичних школах, на що скаржаться батьки та як вони планують оминати нові правила - у матеріалі LB.ua.

1 вересня у Київській інженерній гімназії
Фото: Макс Требухов
1 вересня у Київській інженерній гімназії

Днями районні адміністрації міста Києва оприлюднили списки територій, закріплених за столичними школами. Тепер свою територію обслуговування мають не лише прості, не дуже популярні серед киян школи, а й елітні навчальні заклади, які раніше відбирали “найкращих” за результатами співбесід.

Втім, уважно вивчивши списки, LB.ua зі здивуванням відзначив, що розподіл територій між школами та модними гімназіями відбувся не дуже рівномірно. Наприклад, до одного з найкращих навчальних закладів столиці - НВШ №141 ОРТ (“Освітні ресурси та технологічний тренінг”), де діти поглиблено вивчають іноземні мови та інформаційні технології, - прикріплено лише 4 будинки. В той час як до сусідніх шкіл, що не відзначилися на ниві поглиблення, приписано по 30-40 будинків.

“Ми живемо на Русанівці, і я завжди вважала, що тут достатньо шкіл. Очікувала, що будинки будуть розподілені між ними пропорційно, - розповідає мама Катерина Приймак. - Тому дуже неприємно здивувалася, коли виявилося, що школа під будинком приймає дітей лише з 7 будинків. А наш будинок і ще 30 потрапляють до школи, яка розташована далі. В іншій частині Русанівки ще гірша диспропорція - до однієї школи прикріплено 4 будинки, а до іншої - 40!”

На Оболоні до гімназії №143 прикріплено 9 будинків, а до розташованої в сусідньому корпусі школи №231 - 21 будинок. При тому що в гімназії більше класів і вчителів - 34 і 75 відповідно, а в 231-й школі - 24 класи і 36 вчителів.

Свято першого дзвоника у гімназії №143
Фото: gimnasia.kiev.ua
Свято першого дзвоника у гімназії №143

Ще один приклад - на Березняках працює гімназія №30 “Еконад”. У ній три перші класи, закріплених будинків - 7. У тому самому кварталі розташована школа №81, у якій 2 перші класи і до якої прикріпили… 39 будинків.

Цікаво, що в Печерському районі столиці такого не спостерігається - мабуть, тому що всі тамтешні навчальні заклади є напрочуд елітними, а простих шкіл уже не лишилося. Тож довелося ділити будинки рівномірно між “крутими” закладами.

Чому в багатьох районах розподіл відбувся таким дивним чином, LB.ua запитав в Управлінні освіти та науки КМДА. Там нам повідомили, що вони не відповідають за розподіл територій і не мають змоги відслідкувати ситуацію по всьому Києву. Оскільки в запиті для прикладу ми наводили Березняки, його переадресували до Дніпровської РДА.

Учні гімназії №30 ЕКОНАД
Фото: ekonad.net.ua
Учні гімназії №30 ЕКОНАД

Начальник відділу з питань загальної освіти управління освіти Дніпровського району Ольга Вовк у коментарі LB.ua пояснила нерівний розподіл тим, що деякі заклади (в тому числі гімназія “Еконад”) переповнені: “Знаючи наперед кількість дітей, ми намагаємося уникнути можливості переведення окремих класів навчальних закладів на роботу у дві зміни”. А також тим, що при розподілі територій менш наповненим школам дали можливість набрати більшу кількість учнів.

Щодо НВК №141 ОРТ, до якого прикріпили лише 4 будинки, пані Вовк пояснила, що це зроблено для того, аби заклад міг набрати до перших класів випускників свого садочка. “НВК має у своєму складі дошкільний навчальний заклад, і коли батьки писали заяви, вони не вказували, що хочуть, аби їх діти були відраховані перед вступом в перший клас, - говорить Ольга Вовк. - Доки не проведена реорганізація, ці діти є вихованцями закладу в цілому. Ми подавали до Міністерства освіти пропозицію, щоб ця ситуація була врахована в нових правилах зарахування до перших класів або ж щоб педагогічні ради мали можливість набирати дітей на вільні місця на свій розсуд”.

Як розказав LB.ua Олександр Сич - заступник директора департаменту правового забезпечення та начальник відділу нормативної роботи та правової експертизи МОН - рішення місцевих органів влади щодо розподілу території можуть бути оскаржені, для цього потрібно звертатися до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. “Якщо місцеві органи влади «хитрують» з розподілом територій для шкіл, які раніше здійснювали відбір дітей в перший клас за рівнем знань, значить, вони не зрозуміли, що цього року відбору за рівнем знань бути вже не може. З цього року школи повинні брати всіх за об’єктивним показником: датою народження. Жодної перевірки знань не передбачено, батьки, подаючи документи, навіть не зобов’язані приводити дитину”, - пояснив Олександр Сич.

Олександр Сич
Фото: Facebook/Олександр Сич
Олександр Сич

Частково можливим таку ситуацію робить те, що широко розрекламовані Міністерством освіти та науки нові правила зарахування до перший класів насправді ще не затверджено. Вони пройшли громадське обговорення, днями МОН має передати документ на схвалення до Міністерства юстиції. «Сподіваємося, Мін'юст швидко розгляне порядок, враховуючи його актуальність», - говорить Олександр Сич.

Нагадаємо, за новими правилами прийому, навчальний заклад не має права відмовити в зарахуванні дітям зі своєї території обслуговування, а також братам-сестрам дітей, які вже навчаються у цьому закладі, і дітям працівників цього закладу (тобто дитина, чия мама працює у школі, наприклад, вчителькою чи медсестрою, також має право на першочерговий вступ). Також школи (в тому числі гімназії та ліцеї) позбавлені права проводити будь-які вступні випробування. Зарахування здійснюється до 31 травня (перша хвиля). Вихованці садочків при навчальних закладах ніяких переваг перед іншими дітьми не мають.

Але потрапити в школу не за місцем реєстрації і без родинних зв’язків можливо. Такі заяви будуть розглядатися після 31 травня (друга хвиля зарахування), якщо у школі лишаться вільні місця. Оскільки конкурси заборонені, зарахування буде здійснюватися за віком. Тобто старші діти мають перевагу перед молодшими.

Не всі батьки задоволені новою системою. Особливо у Києві, де є великий вибір шкіл з різною репутацією. Батьки згодні готувати дитину до вступних випробувань, а дехто - навіть платити хабарі за те, щоб потрапити до кращої школи. Інші дивляться в бік приватних шкіл, з’ясувавши, що територіально належать до “не найкращого” закладу.

Фото: Макс Левін

“Школа під домом, до якої приписана моя донька, - не дуже добра. Звичайна собі троєщинська школа, яка десь у самому кінці рейтингу за результатами ЗНО, - ділиться Світлана М., яка мешкає у Деснянському районі Києва. - Вона завжди була звичайною школою, тобто туди йшли всі діти з навколишніх будинків без розбору. Не хочу в жодному разі нікого образити, але намагаюся підібрати дитині комфортне середовище, а деякі родини, що зустрічаємо на майданчиках - це явно не воно. 10-річні діти з цієї школи вже палять. Можливо, я наївна, але мені здається, що якщо школа завжди мала конкурс і демонструвала високий рівень знань, то там і контингент має бути відповідний.Та школа, в яку я хотіла віддавати доньку, - в іншому мікрорайоні, і директорка поки що не знає, що нам порадити, окрім як чекати на другу хвилю зарахування. Будемо пробувати подавати туди документи, але зараз шукаю запасні варіанти серед приватних шкіл”.

“Нас приписали до 228-ї школи, а ми хотіли в 30-ту “Еконад”, - розказує Тетяна Потапова з Березняків. - Про 228-му, хоч вона і прямо під боком, чула не найкращі відгуки. Наприклад, керівництво школи забороняє публікувати в інтернеті відгуки про школу - це підозріло. В сучасному світі навчальні заклади мають бути більш відкриті. Але збираюся ще познайомитися з вчителями, які набирають перші класи. Сподіваюся, що знайомство буде приємним. А от якщо ні - не знаю, що робити. Будемо тоді якось намагатися потрапити в “Еконад”.

Фото: sharovar.com

Інші батьки, навпаки, дуже задоволені скасуванням тестувань і стресів при вступі.

“Як показує досвід старших товаришів, діти по-різному реагують на тестування. Одні відповідають на запитання, інші соромляться, треті взагалі мовчать. У мене були підстави вважати, що моя дитина потрапить до другої чи третьої категорії, - розповідає Леся Падалка, чий син цього року піде до школи у Дарницькому районі Києва. - Крім того, ці оцінювання були дуже суб’єктивні - багато складних питань, на які відповість не кожен дорослий. І оцінювали не вміння читати чи писати, а соціальну адаптацію, логіку, мислення. Це суб’єктивні категорії. Думаю, для багатьох дітей тести були великим стресом. І згодна з Міністерством освіти у тому, що в початковій школи всі діти мають отримати рівний доступ до знань. Розумію батьків, яким хочеться до елітної школи, але це має сенс вже точно після четвертого класу”.

З навчальним закладом за місцем реєстрації Лесі та її сину пощастило - це гімназія поруч з їхнім будинком. “Минулого року в цій гімназії були тести, а якби ми їх не пройшли - потрапили б у звичайну школу, до якої треба їхати три зупинки на автобусі. Я знаю, що не всі задоволені новими правилами. Але також знаю, що за вступ до цієї гімназії, за чутками, раніше багато хто давав хабарі по тисячі доларів. Так що зміни я повністю вітаю, хоча остаточно буду готова хвалити їх лише після того, як набір відбудеться”.

Цього року в усіх перших класах країни буде впроваджено новий стандарт початкової освіти (про що детально розповідала в інтерв’ю LB.ua радниця міністра освіти Іванна Коберник), і це мало б урівняти школи між собою та зняти питання про те, що комусь за місцем реєстрації дісталася погана школа. Та батьки не дуже вірять у швидкі зміни.

“Мені в цілому подобається сама ідея доступної початкової освіти, - каже мама майбутнього першокласника Віра Кобаль. - Подобається, що відмінили вступні співбесіди, бо я чула від багатьох батьків, що вони тримали в напрузі всю сім’ю, дитину водили на підготовку до вступу в 1 клас, оцінювали і робили різні прогнози щодо успішності. А потім все одно поставало питання про вступні внески, і саме воно було ключовим, щоб потрапити в школу. У класі опинялися діти з різним рівнем підготовки, а не найсильніші, як зараз дехто намагається представити. Зміни і підхід до навчання, який описують на сайті Нової української школи, мені подобається. Але є певні питання до того, як все буде втілено, сам процес навчання можна буде оцінити вже в навчальному році”.

Деякі школи Києва вже готують класи Нової української школи для першачків
Фото: facebook/Галина Тодосова
Деякі школи Києва вже готують класи Нової української школи для першачків

В складну ситуацію потрапили батьки, які живуть далеко від місця своєї реєстрації. Наприклад, в іншому місті. Домовитися з господарями орендованого житла про реєстрацію чи нотаріально завірений договір важко, це може підвищити вартість оренди або взагалі зірвати угоду.

“Господар нашої квартири не хоче, щоб ми реєструвалися тут, - розказує Наталя К., що живе в центрі Києва, а зареєстрована в Донецькій області. - Нотаріально завіреного договору не маємо. Квартира хороша, давно тут живемо. Але коли доньці буде час до школи - доведеться шукати іншу. Сподіваюся, нам це вдасться, зараз маємо сумніви”.

А дехто шукає можливість зареєструватися у квартирі, де не буде жити, для того, щоб потрапити в потрібний заклад. “Заплачу за кілька місяців господарю, поясню ситуацію”, - ділиться планами мама майбутнього першокласника Валерія Кравчук.

Оскільки остаточного варіанта наказу про порядок зарахування ще немає, нема й чіткого переліку документів, якими батьки мають довести, що мешкають на певній території.

“Це велика проблема. Ми радилися з партнерами, придумали більш-менш варіант - дозволити людям, які без прописки проживають у Києві, декларативно заявляти про своє місце проживання, не підтверджуючи це документами, - розповідає Єгор Стадний, директор аналітичного центру СЕDOS, який займається дослідженнями у сфері освіти. - І щоб їх дітям на підставі цієї декларації також гарантувалося право на першочерговий вступ. Але незрозуміло, хто буде перевіряти правдивість наданої ними інформації. Чи може це робити директор школи? Чи є в нього такі повноваження? Треба скласти перелік доказів для такої ситуації. Проблема не у сфері освіти, проблема в тому, як у нас в країні обліковують договори оренди. Освіта лише потрапила в цю пастку”.

Фото: Макс Требухов

Чи буде батькам надане таке право на декларацію міста проживання - буде зрозуміло, лише коли наказ про порядок зарахування перебазується з МОН до Мін’юсту та отримає там схвалення.

“Загалом новий порядок зарахування - це правильний напрямок, - каже Стадний. - Тому що раніше Конституція гарантувала право на загальну середню освіту в державних і комунальних школах, але не був прописаний механізм реалізації цього права. А ст.13 нового Закону про освіту пише, що це право має гарантуватися саме за територіальним принципом. Це дуже важливо з юридичної точки зору”.

Ажіотаж навколо гімназій і небажання батьків віддавати дітей до звичайних шкіл експерт пояснює неоднорідною мережею шкіл. “В цьому не було б нічого поганого, якби всі школи були достатньо високого рівня. А в нас деякі високого, а деякі - низького. Це питання до місцевої влади, саме до них мають звертатися батьки, активісти та журналісти. Треба тиснути на РДА, щоб вони не йшли на поводу у шкіл, які хочуть собі елітності”.

Ще одне питання, яке часто цікавить сьогодні батьків - чому школи продовжують вимагати довідки про медичний огляд, який Міністерство охорони нібито скасувало. Тут у нас погана новина: скасовано не огляд, а форму довідки № 026/о. Інші довідки школи мають право вимагати, зокрема довідку 086-1/0 про результати обов'язкового медичного профілактичного огляду.

Вікторія ГерасимчукВікторія Герасимчук, журналістка, заступник головного редактора
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter