ГоловнаПолітика

Правила гри: що "Слуга народу" хоче робити з гральним бізнесом

Гральний бізнес в Україні, за винятком лотерей, де-юре заборонений з 2009 року, а де-факто процвітає. Уряд Миколи Азарова 2012 року легалізував ігрові автомати, які були вимушені купувати ліцензію в “Українських державних лотерей” і так маскуватися. Букмекерам знайшли прихисток під надійним дахом правоохоронців. “Спортлото” нібито “взяло під крило” Міністерство внутрішніх справ, “Космолот” – Служба безпеки України

Та у нової влади нові правила. Президент у серпні минулого року попросив парламент змінити статус-во.

“Ми легалізуємо азартні ігри, а саме роботу казино в п'ятизіркових готелях, що буде стимулювати розвиток туристичного кластера регіону Чорного моря. Тут також ми хочемо рости разом, тому хочемо бачити в турецькому бізнесі не конкурентів, а партнерів”, – заявив Володимир Зеленський під час візиту до Туреччини.

Верховна Рада таки ухвалила 16 січня законопроект № 2285-д “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор” у першому читанні. Слухняними депутати стали не з першої спроби і не без правоохоронців, які за наказом президента влаштували шоу із закриттям гральних закладів. 

Проект закону не без недоліків. Експерти вважають, що запропоновані “Слугою народу” правила сприятимуть не турецьким інвесторам, а російським бізнесменам.

Фото: ukrainegaming.com.ua

Російський слід

Ініціатором законопроекту 2285-д вказаний нардеп від “Слуги народу” Олег Марусяк. Та доклалися до документа і зовнішні радники. 

Комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики зібрав робочу групу, яка консультувала депутатів. Найбільші букмекери Parimatch та Favbet підтвердили LB.ua, що мали своїх представників у робочій групі. До неї також входив бізнесмен з російськими зв'язками Борис Баум. Він стверджує, що має громадянство Латвії. ЗМІ зараховують його до російської групи “Лужниковскі”. До цього угрупування, за даними журналістів, належить російський сенатор Олександр Бабаков. Баум володіє офшорною фірмою First National Lotteri Ltd, яка представляє Першу національну лотерею Росії. Баум не соромився приходити на засідання комітету ВР.

“Як експерт, я виступив саме на прохання Офісу президента, незалежно”, – казав Баум Liga.net.

Операція "легалізація"

Перейдімо до самого законопроекту. Найголовніша його перевага – це спроба перевести чорний і сірий ринок у легальний сектор. Ігровий бізнес – ласий шматочок, який може поповнити бюджет. 

“Легалізація створить тисячі робочих місць, наповнить державний і місцевий бюджети, призведе до зростання туризму і готельної інфраструктури, залучить інвесторів і нових технологій, а також буде сприяти протидії корупції в професійному спорті. Важливим є те, що закон дозволить захистити гравця від недобросовісного оператора і дієво направляти зусилля на боротьбу з ігровою залежністю. У цьому процесі за замовчуванням відбувається позитивний соціальних ефект – з вулиць йдуть нелегальні гральні зали для бідних, в яких і процвітає засилля соціальних проблем”, – відзначає директор Parimatch зі зв'язків з громадськістю та генедиректор Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства Вадим Місюра.

Вадим Місюра
Фото: facebook/Вадим Мисюра
Вадим Місюра

Його конкуренти з Favbet прогнозують Україні мільярдні інвестиції.

“Поява галузевого законопроекту створить прозорі умови для розвитку внутрішнього грального ринку та дасть поштовх для іноземних інвесторів. Об’єм світового грального ринку – це мільярди доларів, крім того це майданчик для розвитку ІТ галузі. У світі є безліч прикладів того, як розвиток грального бізнесу сприяв розквіту сфери гостинності. Україна в цьому контексті не стане виключенням”, – переконана директорка з комунікацій Favbet Катерина Машевська.

Новації для азартного бізнесу

Що ж передбачає законопроект? В Україні дозволять казино, букмекерство, гральні автомати, лотереї, онлайн-покер. В азартні ігри зможуть грати громадяни від 21 року. В онлайн-іграх буде встановлена ідентифікація документів, аби вікового цензу дотримуватися в Інтернеті. Депутати хочуть надати родині право обмежити розваги геймера. Члени сім’ї зможуть подати заяву про обмеження участі в іграх.

Діяльність в сфері азартних ігор регулюватиме Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор, у якої будуть широкі повноваження. Кошти від ігор йтимуть у спеціальний Фонд підтримки медицини, спорту та культури.

В Україні можна буде розмістити до 40 тисяч автоматів (поза казино). Комісія видаватиме ліцензії з розрахунку один гральний автомат на тисячу осіб населення. Вартість ліцензії на 25 автоматів – 3,5 млн гривень. Для грального обладнання запровадять онлайн-моніторинг, однак він запрацює лише через два роки.

Букмекерські пункти, гральні автомати можна розміщувати у трьох-, чотирьох-, п'ятизіркових готелях. Ця норма не подобається букмекерам.

Фото: zik.ua

“Законопроектом передбачено розміщення букмекерських пунктів тільки в готелях. Але це суперечить природі букмекерства, яке представляє собою локальну історію, що пов'язана з місцем постійного проживання, а не перебування у готелі. Природа букмекерської діяльності не націлена на людей, які приїжджають в те чи інше місто і зупиняються на короткий час переночувати в готелях. Букмекерські пункти повинні розміщуватися в окремо розташованих нежилих приміщеннях, квадратурою не менше 500 м кв (букмекерський пункт повинен займати мінімум 50 кв м), в тому числі в готелях, в аеропортах”, – пояснив Вадим Місюра з Parimatch.

Лотереї будуть лише державними. Комісія видаватиме ліцензії трьом операторам на проведення лотерей.

Для того, аби вийти на ринок, операторам треба буде придбати ліцензію на 5 років. Вартість ліцензії казино для столичного готелю коштуватиме від 283 до 567 мільйонів гривень. Казино онлайн обійдеться у 60 мільйонів гривень, а покер – у 11,8 мільйонів гривень. Ліцензія для букмекерських пунктів коштуватиме 567 мільйонів гривень, для лотерей – 359 мільйонів гривень.

Фото: Depo

Троянські коні

Депутати та лобісти не були б собою, якби не заховали у законопроекті кілька троянських коней. Так, у Комісії, яка регулюватиме азартні ігри, багато повноважень і мало громадського контролю. 

“З одного боку, у регулятора повинні бути широкі повноваження в цій галузі, інакше він не зможе ефективно виконувати свою функцію. З іншого боку, завелика дискреція, враховуючи політичну залежність керівництва регулятора та високі корупційні ризики, може перетворити регулятора в “політичну годівничку” або лобіста інтересів окремих учасників ринку”, – вважає Агія Загребельська, державна уповноважена Антимонопольного комітету у 2015-2019 роках.

Наприклад, Комісія на свій розсуд вирішуватиме, буде засідання відкритим чи закритим, а також кого і коли перевіряти. 

“Жодного контролю взагалі немає. Комісія може на свій розсуд вирішувати, кого перевіряти прямо за зачиненими дверима. Жодного запобіжника примусити до прозорості урядовий орган законопроект не передбачає. В українських реаліях це означає одне: чиновники будуть орієнтуватися на якісь суми аргументів, які їм будуть викатувати учасники ринку”, – переконаний редактор видання “Наші гроші” Юрій Ніколов.

Юрій Ніколов
Фото: facebook/Сергей Пасюта
Юрій Ніколов

Невдоволені повноваженнями комісії й оператори. У Parimatch кажуть, що треба деталізувати повноваження.

“Для Комісії сьогодні прописані дуже широкі повноваження. Фактично цей орган ніхто не стримує в його функціях контролю. Система стримувань не прописана в законопроекті. Також важливий момент, що консультативна рада буде створюватися самою Комісією (а це - фактор залежності). Логічніше, якби консультативний орган при комісії був би створений Кабінетом міністрів або Мінфіном. Ми вважаємо, що повноваження Комісії необхідно чітко прописати і обмежити їх в самому законі, щоб надалі в Уповноваженого органу не було спокуси використовувати їх для будь-яких маніпулятивних дій щодо організаторів азартних ігор”, – закликає Вадим Місюра.

Депутати хочуть мати вплив на призначення членів комісії. Хтось із них вніс правку про те, що “голова та члени Уповноваженого органу призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом міністрів України за поданням профільного Комітету”. Його членами, до речі, є соратники Ігоря Коломойського – нардепи Олександр Дубінський та Ігор Палиця.

“Ті люди які вписували норму про ключову роль податкового комітету у призначенні членів урядової комісії, хочуть впливати на ситуацію”, – переконаний журналіст Юрій Ніколов.

Законопроект запровадити систему онлайн-моніторингу, до якої повинні підключитися всі ігрові автомати. Запрацювати вона повинна через два роки після ухвалення документа, тобто до того часу учасники ринку звітувати не будуть.

Фото: uainfo.org

У законопроекті з'явилася поправка про те, що онлайн моніторинг здійснює Комісія самостійно “або призначає відповідальну особу на конкурсних засадах для виконання цього повноваження”. Тобто уповноважений орган може за бажанням обрати приватну фірму.

“Хтось у парламенті вплисав норму, що адміністрування системи можна віддати іншій особі. Це означає, що увесь контроль буде у приватної особи. Це потенційно корупційно небезпечна норма. Аналогічна схема була у “майданчиках Яценка”, – пояснює Ніколов.

Детальні вимоги автори законопроекту написали до автоматів. Машини мають повертати гравцям 90% коштів, значить отримувати 10% прибутку. Світова норма – 5%. 

Інша потенційно корупційна норма – дозвіл на гральні автомати лише від 2019 року. 

“Це лобістська норма. Вона абсолютна комерційна і пояснюватися нічим іншим не може. Гральні автомати, як нові автомобілі, переживають зміну поколінь. Остання зміна поколінь автоматів – десь 2015-2016 рік. З того часу автомати виходять плюс-мінус однакові. Тому жодної принципової різниці між автоматом 2017 і 2019 років немає. Ця норма зобов'язує усіх власників автоматів, які нелегально вели роботу в Україні, купити новий автомат”, – пояснює Ніколов.

Агія Загребельська, яка працювала в Антимонопольному комітеті, каже, що справжній бенефіціар цієї норми стане відомий після набрання чинності законопроекту, коли автомати закуплять і визначиться імпортер. 

Агія Загребельська
Фото: Центр Протидії Корупції
Агія Загребельська

Законопроект дозволяє щонайбільше 40 тисяч автоматів (без врахування тих, які будуть у готелях). За підрахунками Ніколова, їхня загальна вартість складе 1 млрд доларів. 

“Вони візьмуть ці гроші не зі своєї кишені, а з кишені гравців. Українці заплатять удвічі більше, ніж могли б платити, якби не було таких вимог”, – пояснює Ніколов. 

Ще одна “цікава” норма – стаття 17: якщо в грі взяли участь ті, кому це заборонено, то організатор повинен відшкодувати їм програш у десятикратному розмірі. Редактор видання “Наші гроші” Юрій Ніколов вважає, що у цій нормі закладена можливість відкату: власники бізнесу будуть шукати підставних осіб, які нібито програли, і через таку схему виводити гроші.

“На мій погляд, ця норма виписана дуже нахабно. Якщо вона уже нахабно використана, то чому б нею нахабно не користуватися. Порядок виплат регулюються урядовою комісією. Це означає, що цей порядок буде прописано всередині. Ніхто нічого не буде бачити”, – пояснює Ніколов.

Агія Загребельська вважає, що організатори будуть користуватися цією нормою тільки у тому випадку, якщо не будуть втрачати ліцензію за такі порушення.

До речі, про порушення. Parimatch скаржиться на занадто суворі покарання.

“Терміни кримінальної відповідальності, прописані в законопроекті, прирівняні до термінів за вбивство, терористичний акт, нанесення тяжких тілесних, торгівлю людьми. Але букмекерство - це, в першу чергу, інтелектуальна гра з гравцем. Це не є злочином, який можна прирівняти до злочинів важкої ступеня”, – вважає Вадим Мисяк.

Фото: bett-market.com

Для букмекерів з любов'ю 

Букмекери не заперечують, що консультувати авторів законопроекту. Критики документа вважають, що такі консультації не залишилися непоміченими.

“Для лотерей створені найбільш несприятливі умови діяльності, що не відповідають їхній природі. Букмекери попрацювали над законопроектом більш ретельно, що помітно”, – вважає Агія Загребельська. 

Голова “Українського аналітичного центру” Борис Кушнірук прогнозує, що новий закон у такому вигляді закриє ринок для іноземних інвесторів і сприятиме лише українським та російським букмекерам – Favbet, “Марафонбет”, “1xbet”, “Лига Ставок”. За підрахунками Кушнірука, вихід нового оператора на ринок коштуватиме приблизно 105 мільйонів гривень. На думку експерта, такі витратити не окупляться за кілька років. Натомість чинні букмекери уже мають обладнані пункти і головне – своїх клієнтів.

“Норми виписані таким чином, щоб ніхто інший не зміг потім зайти. Бо сама система вимог унеможливлюватиме заходження інших”, – переконаний Кушнірук.

Борис Кушнірук
Фото: latifundist.com
Борис Кушнірук

Букмекери мають іншу думку. У Parimatch вважають, що законопроект піде на користь усім гравцям ринку.

“Переконаний, що всім сегментам бізнесу він відкриває нові рівні можливості. Але погоджуся з рядом експертів, що законопроект вимагає серйозних доопрацювань і правок. Обмежень для заходу міжнародних операторів немає, що дасть стимул для роботи на українському ринку”, – впевнений Вадим Місюра.

***

Профільний комітет продовжує готувати законопроект до другого читання, тож можливо його чекають серйозні зміни. Та гральний бізнес поки на паузі. Верховна Рада увійшла у тривалий режим розгляду поправок до законопроекту за землю, який може розтягнутися у місяць.

Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram