ГоловнаПолітика

7 доказів того, що президент Зеленський концентрує владу

Володимиру Зеленському мало було стати президентом – він намагається стати автократом. В умовах парламентської більшості, підконтрольних правоохоронних органів і прихильних судів президент може не хвилюватися за Конституцію – у зеленій політичній реальності її достатньо легко змінити. Та й слухняної Верховної Ради недостатньо: президент хоче контролювати все – від ЦВК до Нацгвардії.

Фото: EPA/UPG

1. Парламентський принтер

У перший робочий день нової Верховної Ради президент одразу дав депутатам зрозуміти, хто тут головний. Це він, а не спікер Дмитро Разумков, вказував, коли повинна бути перерва і як голосувати. Одразу ж нагадав і про залізний аргумент у руках президента.

“Питання в тому, як саме ви потрапите до підручників. Як парламент, який зробив неймовірне, втілив усе, що не змогли зробити попередні 28 років, парламент без бійок, прогулів і “кнопкодавства”. Або, ви увійдете в історію як парламент, який проіснував найменше – один рік”, – пригрозив тоді Зеленський.

Цим президент констатував: Верховна Рада цілком і повністю під його контролем. За рік після проведення дострокових виборів він зможе розпустити парламент. І яке має значення той факт, що стаття 90 Конституції передбачає виключний перелік причин для розпуску парламенту і серед них немає непідконтрольної президенту фракції?

Аргумент у сесійній залі почули – і почали справно штампувати закони. Документи, які надходили з Банкової, депутати не встигали читати. Та хіба для цього їх брали у партію? 

Проти вередливих уже з 2020 року буде ще один аргумент – відсутність недоторканності. Посилюючи свої повноваження, президент послідовно послаблює парламентські, ініціюючи скорочення кількості народних обранців, обмежуючи законодавчу ініціативу, аби законопроект могла подавати лише група депутатів.

Фото: Lb.ua

Деякі з “слуг” уже починають показувати свій характер, але чи не стирчить за ними чиясь борода?

2. Більше повноважень у Конституції

Президент хоче закріпити у Конституції право призначати та звільняти з посад директора НАБУ і директора Державного бюро розслідувань та утворювати незалежні регуляторні органи (наприклад, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг). Зеленський зараз уже і так має це право – відповідно до законів. Але ж останні за необхідності змінити простіше, ніж Конституцію.

3. Нацгвардія за російським прикладом

30 серпня у Раді зареєстрували президентський законопроект про перепорядкування Національної гвардії Володимиру Зеленському. Глава держави хотів забрати НГУ з Міністерства внутрішніх справ. Та міністр Арсен Аваков свого так просто не віддає. Поки між ними тривають торги і законопроект повернули на доопрацювання. 

У світі існують різні варіанти підпорядкування цього правоохоронного органу – главі державі, уряду, Міноборони, МВС чи кільком інститутам одразу. Але поблизу нас є лише одна країна, де гвардія підпорядкована безпосередньо президенту, – Росія.

Фото: president.gov.ua

4. 100-відсотковий генпрокурор

“Відколи ми отримали абсолютну більшість в нашому парламенті, наступний генеральний прокурор буде на 100% моєю людиною, мій кандидат, який буде затверджений парламентом, почне роботу у вересні”, – сказав Володимир Зеленський у телефонній розмові з Дональдом Трампом, тим самим заявивши, що Руслан Рябошапка повністю йому підконтрольний.

Попри те, що генпрокурора призначає президент за згодою Верховної Ради, такі слова ставлять під сумнів незалежність ГПУ, що є однією із засад діяльності прокуратури у вигляді “гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора”. 

“Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України”, – ідеться у статті 16 закону про прокуратуру.

Як приклад підконтрольності прокуратури – призначення заступником генерального прокурора Віктора Чумака, кандидатуру якого погоджував президент.

5. Бездіяльна ЦВК

Місцеві вибори, які майорять на горизонті, вимагають своїх людей у Центральній виборчій комісії, подумали у президента і зробили. Закон про ЦВК передбачає, що повноваження комісії можуть припинені достроково “за вмотивованим поданням президента України”. У поданні про необхідність розпуску ЦВК Зеленський звинуватив орган у бездіяльності на парламентських виборах та “незаконному скасуванні реєстрації кандидатів від партії і затримку з встановленням результатів виборів в окремих округах”. Це ж треба, саме така бездіяльна комісія дозволила спочатку Володимиру Зеленському перемогти на виборах, а потім “Слузі народу” взяти безпрецендентну більшість у парламенті. Та президенту треба більш лояльні люди – і він їх завів у комісію.

ЦВК обирається на 7 років. Попередній склад був обраний рік тому. Йому лишалося ще шість років. Міжнародні організації зауважень до роботи складу не виказували. Але ж нові вибори на горизонті.

Фото: president.gov.ua

6. “Свій” Верховний Суд

Під першого дня роботи нового парламенту Зеленський запропонував депутатам свою судову реформу. Вона, зокрема, серйозно зачіпає Верховний Суд, склад якого тепер скоротиться вполовину (з 200 до 100 осіб), а всі судді підуть на новий конкурс. 

Дуже ймовірно, що вся ця реформа дозволить Офісу президента сформувати “свій” склад Верховного Суду. До компетенції цього Суду належить, зокрема, розгляд справ, що стосуються виборів (і тих, що можуть відбутися на окупованому Донбасі). Хіба партії “Слуга народу” не буде зручно мати суддів, які готові домовлятися?

Крім того, на розгляді Верховного Суду є справи щодо “Приватбанку”. І їхня кількість, очевидно, може збільшуватись – вони надходять з судів нижчих інстанцій.

7. Зелений Київ

Влада руками Андрія Богдана почала війну проти міського голови Києва Віталія Кличка та вирішала згадати досвід часів Януковича – розділити повноваження міського голови й очільника Київської міської адміністрації, тим самим обмежити обраного киянами мера. 

Фото: Макс Левин

Президент отримає можливість призначати голову КМДА (зараз існує політична традиція автоматично призначати на цю посаду обраного міського голову). Узаконить це новий закон про столицю, який незабаром Рада розглядатиме у другому читанні.

Діана БуцкоДіана Буцко, Журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter