ГоловнаПолітика

Гроші – партіям, або Чи варто фінансувати політсили з бюджету?

Якби партія Шарія не подолала 2-відсотковий бар'єр на останніх виборах, мабуть, переважна більшість українців і не дізналася б, що політичні партії отримують кошти з держбюджету. Хоча така практика існує ще з другої половини 2016 року.

Голосуючи за політичну партію на парламентських виборах, кожен виборець «ділився» з нею частиною своїх податків. Кожен голос «коштував» 38 грн 42 копійки. Правда, отримати державне фінансування зможуть лише ті, хто подолав 2% бар'єр, тобто хто отримав близько 280 тис голосів.

Утримання цих партій коштуватиме в рік 565 млн 486 тис 921 грн. Значну суму також виділять з бюджету для компенсації витрат на їхню передвиборну кампанію.

LB.ua дізнавався про особливості державного фінансування партій та практику минулих років.

Фото: EPA/UPG

Виграли п'ять, а фінансуватимуть 11

Двовідсотковий бар'єр на парламентських виборах 21 липня подолали 11 партій: «Слуга народу», «Опозиційна платформаза життя», «Батьківщина», «Європейська Солідарність», «Голос», Радикальна партія, «Сила і честь», «Опозиційний блок», «Українська стратегія Гройсмана», «Партія Шарія» та «Свобода». Хоча до нового скликання Верховної Ради увійдуть лише перших п'ять.

Кошти з держбюджету 11 партій отримуватимуть з наступного року. В Законі «Про політичні партії в Україні» передбачено, що щорічна сума вираховується за формулою: дві сотих від мінімальної зарплати (станом на січень року виборів) помножена на загальну кількість виборців, що голосували за партії.

Щоправда наприкінці 2016 року за подачею Кабміну парламент ухвалив законопроект, яким передбачено, що «мінімальна заробітна плата… не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат». А застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Станом на 1 січня цього року прожитковий мінімум складав 1921 грн (мінімальна зарплата4173 грн.). За даними ЦВК, у позачергових виборах до парламенту взяли участь 14 млн 718 тис 556 людей. А отже, наступні чотири роки і два місяці (саме на такий термін обраний новий склад парламенту) загальний обсяг фінансування партій, що подолали 2-відсотковий бар’єр, становитиме 565 млн 486 тис 921 грн. Ця сума щороку дещо коливатиметься, зважаючи на збільшення прожиткового мінімуму.

Фото: EPA/UPG

Законом передбачено, що вся ця сума розподіляється пропорційно до кількості голосів виборців за конкретну партію. Правда, на практиці партіям роздають 90% від неї (близько 509 млн грн.), ще 10% розділяють між тими політсилами, котрі дотрималися гендерної квоти (тобто в їхній прохідній частині більше третини жінок).

Так, «Слуга народу», мабуть, отримає понад 220 млн грн; «Опозиційна платформа За життя»68,7 млн грн.; «Батьківщина»41,6 млн грн.; «Європейська Солідарність»41,2 млн грн.; «Голос»29,6 млн грн.; Радикальна партія20,4 млн.; «Сила і честь»19,4 млн; «Опозиційний блок»15,4 млн грн.; «Українська стратегія Гройсмана»12,3 млн; «Партія Шарія»11,4 млн грн.; «Свобода»10,9 млн грн.

Гендерної квоти, за даними руху «Чесно», дотримались «Голос» і «Європейська Солідарність» , що розділять між собою 56 млн 548 тис грн.

Аби отримати держфінансування партія повинна відкрити рахунок. Рішення про їх фінансування приймає Національне агентство з питань запобігання корупції на основі остаточних протоколів Центральної виборчої комісії про підсумки виборів.

Хоча політсила може відмовитися від фінансування з держбюджету або її можуть його позбавити.

Фото: Макс Левин

Аби припинилось державне фінансування, партія має:

  1. вчинити кримінальний злочин (в тому числі порушення під час виборів);

  2. не подати звіт (або подати його з порушеннями) про майно, доходи і витрати (щонайменше двічі на рік);

  3. ліквідуватися чи реорганізуватися (крім злиття і приєднання до інших політичних партій);

  4. потрапити під заборону, її реєстрацію мають анулювати;

  5. витратити кошти з держбюджету на участь у виборах (а не на статутну діяльність партії, як передбачено в законодавстві);

  6. не використати ці кошти впродовж року.

Контролює використання державних коштів Рахункова палата та Національне агентство з питань запобігання корупції. В окремих випадках вони можуть звернутися в суд, аби позбавити партію державного фінансування.

Політичним партіям також відшкодовуються витрати на передвиборчу агітацію під час чергових і позачергових виборів народних депутатів. Ця норма запрацює лише за підсумками цьогорічних виборів.

Фото: EPA/UPG

Сума витрат зазначається у звіті політсил, який вони подають щороку до НАЗК і ЦВК. Оскільки такий звіт за підсумками позачергових парламентських виборів політсили подаватимуть лише у 2020 році, тому ця сума поки невідома.

Щорічний звіт партії (внутрішній фінансовий аудит) подають до НАЗК, а також проходять зовнішній аудит за участі Рахункової палати (незалежний аудитор). Правда, така перевірка партій, котрі подолали 5-відсотковий бар'єр під час виборів до парламенту у 2014 році, не проводилась. І планується лише восени цього року.

Держфінансуваннядля безвізу

Державне фінансування політичних партій було запроваджено з третього кварталу 2016 року. Такі нововведення були покликані для зменшення залежності партій від великих донорів, політичної корупції, дати можливість політсилам розвиватися.

Крім того, відповідний законопроект, ухвалений у 2015 році, входив до пакету так званих «безвізових», тобто, які ухвалювалися за рекомендаціями ЄС і були необхідними для отримання безвізового режиму з Європою.

Фактично таким чином вдалося, по-перше, легалізувати роботу політсил, по-друге, їхня фінансова діяльність стала публічною, а тому громадськість може спостерігати за нею. Як і держава отримала право якоюсь мірою контролювати витрату цих коштів та притягувати до адмін- чи кримінальної відповідальності.

Державне фінансування отримували то п'ять, то шість партій, котрі під час виборів 2014 року подолали 5-відсотковий бар’єр. Спочатку «Опозиційний блок» розкритикував ідею державного фінансування і зробив заяву про відмову від нього. Хоча не взяв кошти лише 2016 року.

За повідомленням НАЗК, у 2016 році державні кошти (167 млн 647 тис грн.) отримали п'ять партій, 2017шість партій (уже з Опоблоком) розділили 442 млн 399 тис грн.

Минулого року з бюджету на партії потратили понад півмільйона, цього року планується приблизно така ж сума.

Фінансувати чи не фінансувати?

Це питання, очевидно, стане актуальним, зважаючи, що після останніх виборів до Верховної Ради з держбюджету фінансуватимуться, як йшлося вище, 11 партій, одна з якихпартія Шарія.

Та й додадуться витрати на виборчу кампанію. За даними руху «Чесно» з посиланням на проміжні звіти політичних партій, на передвиборчу кампанію 11 вищезгаданих партій потратили 570 млн. Правда, уточнюючі дані будуть в серпні, коли партії подадуть остаточні звіти в ЦВК.

Запровадження державного фінансування викликає обурення частини суспільства, мовляв, для чого такі значні суми коштів витрачати на політичні партії.

Зважаючи ще й на те, що значну частину коштів з держбюджету партії тратять на рекламу. До прикладу, у 2018 році «Батьківщина» відзвітувала, що витратила на рекламу «Нового курсу» близько 100 млн грн. Упродовж липня-вересня того ж року Радикальна партія витратила 3 млн грн на телерекламу.

Фото: Lb.ua

Опісля Комітет виборців України запропонував змінити закон про політичні партії, в тому числі заборонити витрачати державні кошти на рекламу.

За словами голови КВУ Олексія Кошеля, вони підготували законопроект:

  1. щоб заборони оплачувати рекламу коштами з державного бюджету;

  2. чітко визначити, скільки коштів партія може витрачати на центральний апарат, а скільки — на регіональні осередки (у співвідношенні: 30% до 70%, зважаючи на результат останніх виборів в областях);

  3. передбачити близько 15 напрямів, за якими партія може витрачати держкошти (в тому числі, до прикладу, створення аналітичних та експертних центрів при партіях).

«Засилля політичної реклами не сприяє розбудові політичних партій. Завдання держафінансування — зробити сильними політичні партії, незалежними від головний олігархічних груп, а не сприяти їх рекламній кампанії» ,зауважує Кошель.

«Державне фінансування в жодному разі не потрібно відміняти. Цей механізм не може дати миттєвого ефекту. Потрібно, щоб пройшло кілька виборчих циклів. Хоча ми вже побачили ефект від запровадження держфінансуванняпартії почали показувати реальні витрати на свою діяльність, тоді як раніше звітували про дуже скромні офіси... Потрібно переглянути норми закону, аби, зокрема, зменшити суму витрат в кілька разів, а також не компенсовувати витрати партій на рекламу»,додав він.

Олексій Кошель
Фото: WordPress.com
Олексій Кошель

Хвиля спекуляцій стосовно виділення коштів з держбюджету на партійну діяльність лише посилиться. Колишній нардеп Микола Томенко зареєстрував уже відповідну петицію на сайті президента, що набрала понад 12 тис голосів. Щоправда, його підрахунки – в рази завищені.

"Для виборця (принаймні щодо фінансування політичних партій, представлених в парламенті VIII скликання) - це одна чашка кави в рік. Чому потрібне держфінансування? Партія не здатна самостійно заробляти, вона - неприбуткова структура. Якщо вона почне брати кошти (на свій розвиток - LB.ua) від олігархів, то змушена буде лобіювати їхніх інтереси. А це - прихована корупція", - заявила LB.ua голова правління громадської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.

"Ідея держфінансування партій полягає не в тому, щоб перебити "абонементи" великого бізнесу чи олігархів в парламенті. Це нереально. А дати шанс партіям розвиватися. І не варто жертвувати цією ідеєю, тому що 2-відсотковий бар'єр пройшла партія, яка не подобається широкому загалу. "Привід Шарія" - це вибіркове правосуддя..." - зауважує Айвазовська.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналіст, редактор відділу "Право"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter