ГоловнаПолітика

"Конституцію з моменту прийняття ніхто не поважає", - суддя Конституційного Суду

«Майдан не виник сам по собі... Ми вважаємо себе легітимно призначеними…» – зазначає суддя Конституційного Суду Станіслав Шевчук, призначений після Революції Гідності, на запитання про конфлікт серед суддів КС.

Поява всередині КС чотирьох так званих постмайданівських суддів у березні 2014 року лише загострила і без того напружену ситуацію, адже судді КС перебували тоді в епіцентрі критики політиків і громадськості за узурпацію влади Януковича.

«Стара» команда вважала нових суддів нелегітимними, а новачки натомість не погоджувались голосувати за відставку тих, хто заплямував свою репутацію у 2010 році – щоб не закріплювати за ними звання та статусне фінансове забезпечення.

Протистояння між постмайданівським крилом КС та двома іншими – суддями, призначеними Януковичем у 2010 та 2013 роках, – загострилося, зокрема, у питанні обрання нового голови суду. Повноваження Юрія Бауліна, який впродовж трьох років очолював КС, завершувались. А компромісну серед суддів кандидатуру знайти було вкрай важко.

Та Верховна Рада перед літніми канікулами ухвалила новий Закон «Про Конституційний Суд». Він передбачає проведення конкурсу суддів до КС для доукомплектування його складу. Правда, цей процес може тривати до жовтня-листопада.

Чому КС не прийняв жодного рішення з початку цього року, що призвело до блокування його роботи та хто може скористатися запровадженням конституційної скарги, – в інтерв’ю LB.ua зі Станіславом Шевчуком.

З 2009 по 2012 рік Шевчук працював суддею Європейського Суду з прав людини ad hoc від України. Стажувався в США, Великій Британії, Бельгії, Німеччині. Викладає в Києво-Могилянській академії.

Фото: Макс Требухов

"З 1997 року формувалась основа, щоб Конституційний Суд не був незалежним. Такі підходи існують і сьогодні"

З 3 червня у Конституційному Суді з'явилось п’ять вакантних посад. Повноваження мають лише 13 суддів із 18-ти при кворумі 12. Чи можна говорити про те, що робота КС фактично заблокована?

Коли кворум суддів – на межі, то ситуація справді виглядає критично. Специфіка роботи Конституційного Суду полягає в тому, що ми обговорюємо доктрини, концепції розвитку права, а не просто норми законодавства. Тому краще, коли кількість суддів перевищує кворум, щоб було сформоване певне ядро однодумців. А в нинішній ситуації достатньо, щоб декілька суддів мали іншу думку, і рішення не приймаються.

Що призвело до такої ситуації?

Очевидно це питання слід розглядати в історичному контексті. З 1997 року, коли був сформований перший склад Конституційного Суду, він переживав різні кризові моменти: то суддів не призначали, то звільняли, то не давали можливості прийняти присягу… Фактично формувалась основа для того, щоб Конституційний Суд не був незалежним. Такі підходи існують і сьогодні.

Ситуація, що сьогодні склалась в суді, значною мірою була пов’язана з тим, що депутати кілька разів провалювали законопроект про Конституційний Суд. Політики не зовсім розуміють, що криза Конституційного Суду – це криза держави в цілому. Аби Конституційний Суд повноцінно працював, потрібно провести конкурс на вакантні посади. А він передбачений лише новим законом, який парламент зміг ухвалити лише 13 липня.

Фото: Макс Требухов

За даними LB.ua, нині у складі Конституційного Суду сформовані три групи: так зване постмайданівське крило і ті, хто був призначений Януковичем у 2010 та 2013 роках. Фактично конфлікт першої групи з двома іншими і спричинив ситуацію, коли судді не можуть обрати голову і знайти консенсус.

Я би не розділяв суддів, призначених на посади в різний період, на окремі групи. Більше того, не хотів би ділити суддів, котрі були призначені до Майдану і після. Я – не політик. Їх скоріше можна розділити за їхньою позицією, світоглядом. Деякі судді є консерваторами, деякі – лібералами.

У роботі Конституційного Суду важливо, яким буде його авторитет в суспільстві. Політики часто дозволяють собі зневажливі заяви щодо Конституційного Суду. В такій атмосфері працювати досить складно. Не можливо приймати рішення, коли суспільство настільки агресивно налаштоване до Конституційного Суду.

Рішення Конституційного Суду мають визначальний вплив на зміцнення демократії та на розвиток правової системи. Основне завдання Конституції – обмеження влади, запобігання її узурпації та гарантія свободи. Неможливо узурпувати владу без рішення Конституційного Суду чи за його бездіяльності. І подібний досвід Україна вже здобула. Тому громадськість (в тому числі, журналісти) повинна вступати в боротьбу за новий незалежний Конституційний Суд, де би застосовувались нові європейські концепції, нові принципи конституційної юриспруденції.

Тим не менше, так звана група суддів, призначених після Майдану в складі Конституційного Суду, до якої ви входите, часто виокремлюється від інших. Депутат Сергій Лещенко у травні цього року опублікував звернення цих суддів до тоді ще виконуючого обов’язки голови Юрія Бауліна з проханням про обрання голови суду.

Так, четверо суддів КСУ, які були призначені 13 березня 2014 року, направили заяву про скликання спеціального пленарного засідання для обрання голови Конституційного Суду. Не знаю, щоправда, як цей внутрішній документ потрапив до Сергія Лещенка.

Справа в тому, що законодавство передбачає два місяці з моменту завершення повноважень голови для обрання його наступника. Нам не було зрозуміло, чому не призначається спеціальне пленарне засідання з цього приводу.

Разом з тим, ця заява була спрямована на пошук діалогу між суддями як жити та працювати далі, які перспективи розвитку нашого суду. А не для того, щоб ставити комусь ультиматуми: хто з нас чотирьох стане головою суду.

Фото: Макс Требухов

Вибори голови суду таки відбулись, але Володимир Мойсик, який висувався на цю посаду, 18 травня не набрав достатньої кількості голосів. І компромісу щодо певної кандидатури досі не знайшли. Чи пов’язано це з тим, що судді, призначені після Майдану, не хотіли голосувати за відставку Бауліна та Сергія Вдовіченка, термін повноважень яких сплив 3 червня? Натомість інші дві групи суддів не давали голосів за когось із кандидатів на посаду голови суду.

Я не можу це коментувати.

Скажу лише, що Майдан не виник сам по собі. В країні склалась напружена суспільно-політична ситуація. В тому числі, були прийняті важливі конституційно-правові рішення. Тож ми (четверо суддів, призначених під час Революції Гідності – ред.) прийшли в Конституційний Суд в результаті прийняття певних рішень. Зокрема, після ухвалення парламентом постанови 24 лютого 2014 року (йдеться про постанову, в якій засуджено рішення Конституційного Суду про повернення Конституції 2004 року; суддів, котрі приймали це рішення, парламент постановив звільнити за порушення присяги – ред.).

Ми вважаємо себе легітимно призначеними. Країні треба було виходити з ситуації після розстрілів Небесної сотні, втечі Януковича... Конституційний Суд повинен працювати в будь-якій ситуації.

Яка сьогодні комунікація у вас з іншими суддями КС?

У нас немає зараз конфліктів. Ми зустрічаємось, обговорюємо певні питання, концепції окремих рішень тощо. Питання бачення майбутнього суду ми поки не зачіпаємо.

А які відносини у вас з нині виконуючим обов’язки голови суду Віктором Кривенком?

Нормальні робочі відносини.

Чи відомо вам, коли він ініціюватиме проведення спеціального засідання для обрання нового голови?

Поки діалог продовжується, але цей діалог можливий лише на засадах принципу верховенства права.

Фото: Макс Требухов

За моєю інформацією, наразі серед суддів КС обговорюється наступним варіант обрання керівництва: головою пропонують призначити суддю з групи так званих постмайданівських суддів, а заступника – з групи суддів, призначених 2013 року.

Пошук компромісу завжди складний. Діалог між суддями повинен базуватися на цінностях, на усвідомленні того, куди ми йдемо. Іншого варіанту, як можна сформувати європейський Конституційний Суд, я не бачу. А щоб був компроміс, має бути комунікація, підтримка суспільства. Професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер казав: треба захищати демократичні інституції, інакше вони посиплються як доміно.

Знову ж таки, ми не можемо лише закликати суспільство поважати Конституційний Суд. Ми можемо казати: «Поважайте Конституцію!» Її ж з моменту прийняття ніхто не поважає! Не встигли написати, вже хочуть переписати. Так, політикам часто хочеться змінити норми, що містять для них обмеження. Втім, треба навчитись жити за Конституцією.

Конституція повинна захищати кожного громадянина. І в цьому значний поступ відбувся після ухвалення нового Закону «Про Конституційний Суд», де введено інститут конституційної скарги. Кожна особа, котра вважає, що в судовому рішенні був застосований закон, який не відповідає Конституції, може подати скаргу до Конституційного Суду. Фактично Конституційний Суд таким чином захищатиме людину від держави.

Чи втручались у ситуацію, що склалась в КС, представники парламенту, Адміністрації президента, міжнародні організації? Яка їхня роль?

Чим менше буде втручання, тим більше буде консенсусу.

Тобто зараз втручання помітне?

За три роки на посаді мені жодного разу ніхто не дзвонив ні з Адміністрації Президента, ні з Кабінету міністрів, ні з інших владних кабінетів чи посольств, міжнародних організацій. Ніхто не натякав мені, яке треба приймати рішення.

Фото: Макс Требухов

"Ми не торгуємо голосами"

Під час обговорення початкового варіанту законопроекту про Конституційний Суд депутати активно критикували підвищення зарплат суддям до 300 тисяч гривень. Саме це було однією з причин, чому законопроект провалювали кілька разів.

В кінцевий варіант закону увійшла норма про зарплату суддям КС у розмірі 100 тисяч гривень, але це вдвічі менше ніж визначено Законом суддям Верховного Суду. Хоча я вважаю, що це – цілком нормальна зарплата. Тим не менше, у правовій державі суддя КС не може получати вдвічі менше, ніж суддя ВС. Це прояв неповаги зі сторони іншої гілки влади.

Вважаєте, що рівень зарплат був каменем спотикання для ухвалення цього законопроекту?

Ні, зарплати були не основною причиною. Політики справді вдалися до певних агресивних публічних роздумів щодо Конституційного Суду. Оскільки до прикладу, члени Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфкомісії суддів отримують близько 225 тис. грн, і за відповідну норму парламент вже проголосував. Для суддів КС така зарплата, на думку депутатів, – надмірна. Чому таке різне ставлення? Не розумію. Справа ж не у зарплаті, хоча вона має бути достойною, а у ставленні до Конституційного Суду України.

Цього року КС не прийняв жодного рішення. Зокрема, найбільш актуальними були звернення нардепів щодо закону про люстрацію, судову реформу, електронне декларування. Відповідні законодавчі зміни були введені за часів нинішньої влади. Чи можна говорити про те, що КС умисно не ухвалює рішень щодо цих питань, зважаючи на те, що будь-який склад КС в Україні відстоював позицію чинної влади.

Я не можу сказати, що Конституційний Суд умисно затягує прийняття певного рішення щодо тієї чи іншої справи. Відбувається пошук консенсусу, узгодження позицій. Це ж не політика. Ми не торгуємо голосами. Відбувається обмін юридичними концепціями. А це – непроста річ, особливо щодо таких важливих законів та на межі кворуму.

Фото: Макс Требухов

Все таки, чи можна говорити, що Конституційний Суд щоразу намагається підлаштуватися під позицію нової влади?

Судді Конституційного Суду повинні бути охоронцями Конституції. Довгий час їм не вдавалось цього дотримуватися. Втім, я вірю, що все зміниться. Інакше не прийшов би сюди.

Ухваленим Законом «Про Конституційний Суд» передбачено проведення конкурсу для призначення нових суддів КС. Очевидно, ця процедура може зайняти кілька місяців. Тож вакантні посади будуть заповнені найшвидше в жовтні-листопаді.

Так, цей процес справді може затягнутися на кілька місяців. Втім, я би не списував і нинішній склад суду. У нас є кворум, ми ще маємо потенціал приймати рішення. Сподіваюсь, найближчим часом ми це доведемо (посміхається – ред.).

Законом не передбачено конкретну процедуру проведення конкурсу (йдеться лише про формування комісії для відбору кандидатів) до Конституційного Суду. Яким чином, на Вашу думку, визначатиметься цей порядок?

Мені складно сказати, як має виглядати конкурс. Сам у свій час проходив конкурс до Європейського Суду з прав людини. Головна ідея конкурсу все ж таки полягає не у тому, щоб проводити конкурс заради конкурсу, а для того, щоб до КС приходили справжні авторитетні фахівці у галузі сучасного конституційного права та прав людини, причому не радянського вишколу, бо за радянських часів у нас не було конституційного права.

Новий закон запроваджує інститут конституційної скарги. Раніше йшлося про те, що до КС уже надійшло близько сотні таких скарг. Однак судді не могли їх розглядати без ухвалення відповідного закону. Яка процедура розгляду цих скарг передбачена? Чи існують терміни їх розгляду?

Дійсно ми не могли розглядати конституційні скарги, бо частина четверта статті 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право звернутися з конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених Конституцією, та у порядку, визначеному законом. Тільки зараз цей порядок визначений Законом про КСУ. Він передбачає, що конституційну скаргу може бути подано, якщо остаточне судове рішення у справі особи набрало законної сили не раніше 30 вересня 2016 року – дати набуття чинності відповідних змін до Конституції України.

Законом передбачено і те, що суддя-доповідач у справі «визначається шляхом розподілу звернень до суду між суддями почергово, в алфавітному порядку». Сьогодні в судах і у Вищій раді правосуддя діє система автоматизованого розподілу справ. Чи варто запровадити таку систему для КС, щоб унеможливити вплив на суддів?

Ці положення закону по суті запроваджують основи автоматизованого розподілу справ між суддями, що потребує подальшого вдосконалення.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter