ГоловнаПолітика

"Україна технологічно переграла Росію та її прихильників у ПАРЄ", - експертне опитування Інституту Горшеніна

Але українській дипломатії доведеться прикладати все більше зусиль, щоб тема України залишалася в європейському порядку денному, вважають експерти.

"Україна технологічно переграла Росію та її прихильників у ПАРЄ", - експертне опитування Інституту Горшеніна
Фото: facebook.com/georgiylogvinskiy

Українська делегація в ПАРЄ працює як єдине ціле, незалежно від фракційної приналежності її членів в українському парламенті. А підсумкова резолюція не розколола українську делегацію, а розділила за поглядами. Про це заявив віце-президент ПАРЄ, народний депутат України Георгій Логвинський у коментарі Інституту Горшеніна.

«У цій резолюції була тільки одна річ, до якої можна було ставитися по-різному політично. Це фраза: «Ми сподіваємося, що найближчим часом буде прийнято законодавство про окремий статус Донбасу». Ми повинні розуміти, що всі документи резолюції взаємопов'язані і випливають один з іншого. З 2016-го ми прийняли резолюцію, яка говорить: «Так, на цій території потрібні вибори, але вибори можуть відбутися в умовах безпеки і вільного волевиявлення». В цьому конкретному випадку з урахуванням цього формулювання я не бачу проблем: ми охоче проведемо вибори на цій території, але дайте нам контроль над нею. Так, за резолюцію голосували по-різному, але всі працювали і воювали однаково», - сказав Георгій Логвинський.

При цьому він зазначив, що завданням української делегації було не тільки «перемогти», а й «захистити».

«Ми змогли захистити вибори в умовах безпеки на Донбасі, скинувши цю поправку, ми скинули поправку про повернення комунізації, ми скасували поправки про те, що це (військові дії на Донбасі, - ред.) внутрішній конфлікт, який не є російською агресією. Я, чесно кажучи, очікував, що все буде набагато гірше. Моніторингова доповідь - це привід для наших опонентів, для російських агентів тут змішати нас із болотом і спробувати показати, як у нас все погано, що в нас корупція, гроші крадуть і нічого доброго не відбувається. При тому, що європейці - і тут я з ними згоден - не задоволені темпами реформ, які відбуваються в нас. Але все ж більшість промовців говорили про те, що Україна за останні три роки зробила більше, ніж за попередні 25 років. Нашій делегації на рівні залу, на рівні комітетів, на рівні нашого посольства і персонального спілкування доводилося багато пояснювати європейцям. До них потрібно було донести нашу позицію, і це було непросто», - сказав Георгій Логвинський.

Директор Інституту соціально-політичного проектування «Діалог», політичний експерт Андрій Миселюк зазначив, що на нинішньому засіданні ПАРЄ Росія, яка демонстративно не бере жодної участі в роботі цього демократичного інституту, через своїх представників і прихильників активно намагалася «протягнути» поправку про вибори на територіях Донецької та Луганської областей.

«РФ робила це для того, щоб показати, що ПАРЄ теж змушує Україну робити кроки, які суперечать не тільки місцевим домовленостями, а й повністю збігаються з інтересами Росії. Це цілком у логіці Росії, яка останнім часом блискуче використовує такі інструменти в рамках гібридної війни. Використовуючи слабкості демократичних інститутів і процедур, РФ вміло обертає багато процесів на свою користь», - сказав він. На думку політичного експерта, важливо те, що Україна відповіла тією ж мовою і технологічно переграла Росію і її прихильників. «Коли депутат від Німеччини Андрій Гунько й іспанець Хорді Шукла, який був доповідачем з приводу виборів, виступили зі своїми доповідями, українська делегація скористалася суто процедурною поправкою про те, що усну пропозицію не можна прийняти, коли проти неї виступають 10 і більше депутатів ПАРЄ. Щоб зняти з порядку денного пропозицію про вибори, вистачило голосів кількох українських депутатів і наших проукраїнськи налаштованих прихильників. Українським депутатам можна аплодувати - вони змогли технологічно, повністю використовуючи інструменти, якими оперує РФ, переграти свого супротивника і домогтися того, що невигідна нам поправка не була прийнята в ПАРЄ», - заявив експерт.

За словами Миселюка, цілком логічними є претензії держав, які межують з Україною, які наполягали на «мовному пункті» резолюції.

«Румунія, Польща - їх можна зрозуміти, у них там є своя політика, яка ведеться на території, яка для них становить інтерес. Передусім це Закарпаття і Львівська область. І очікувати, що вони будуть підтримувати на цих територіях поширення української мови, не випадає. Навпаки - румунським і польським національним меншинам недостатньо інструментів для того, щоб вони могли реалізовувати там свої права на мовне самовизначення. Тому вони домоглися прийняття цих поправок», - вважає він. Загалом же, на думку експерта, «резолюцію радше можна покласти у скарбничку наших досягнень, оскільки був відзначений прогрес України в забезпеченні політичних інститутів, проведення виборчих процедур».

Зі свого боку віце-президент Інституту Горшеніна Олексій Лещенко зробив висновок, що ухвалення резолюції про Україну продемонструвало тривожні для нашої держави симптоми. «Незважаючи на те, що делегація РФ не присутня в залі засідань, росіяни активно просувають своє бачення ситуації в Україні в стінах ПАРЄ. Нашій делегації вартувало неабияких зусиль заблокувати антиукраїнські положення резолюції, не кажучи вже про те, щоб просувати позицію України і лобіювати ухвалення проукраїнських рішень у Раді Європи», - сказав він.

Віце-президент Інституту Горшеніна зазначив, що, з урахуванням певного охолодження інтересу до України з боку ЄС, а також значної кількості важливих подій всередині Євросоюзу у 2017 році (вибори в країнах ЄС, - ред.), українській дипломатії доведеться докладати все більше зусиль, щоб тема України залишалася в європейському порядку денному.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter