ГоловнаПолітика

На Закарпатті закон про мови "переписали" під себе

Серед держслужбовців виявилося занадто мало носіїв угорської мови.

На Закарпатті закон про мови "переписали" під себе
Фото: www.depo.ua

Влада міста Берегове Закарпатської області не змогла застосувати всі положення закону про регіональні мови до угорської.

Каменем спотикання став пункт, згідно з яким держслужбовці зобов'язані володіти регіональною мовою. У місті, яке традиційно вважається угорськомовним, таких чиновників лише третина від необхідної кількості.

Таким чином, депутати вирішили тільки забезпечити виготовлення офіційних бланків, печаток, штампів та табличок міської ради українською та угорською мовами; використовувати угорську мову поряд з державною при виготовленні табличок і покажчиків і вжити належні заходи з метою запобігання публічному приниженню державної та угорської мов.

Більш принципові положення закону міськрада обійшла. Так, один з пунктів закону про мови зобов'язує посадових і службових осіб у межах території, на якій поширена регіональна мова, володіти, окрім державної, цією регіональною мовою та спілкуватися нею (усно чи письмово) з відвідувачами.

Ухвалений документ не має законної підстави. Його не можна назвати законом. Це квазізакон. Він ніколи не буде чинним. Після виборів його скасує новий склад парламенту— депутат від ВО "Свобода" Ірина Фаріон

Також мер Берегово Іштван Гайдош зазначив: "Про це йшлося і на сесії, коли міська рада розглядала питання реалізації окремих норм закону про мови. Ми дійшли консенсусу в тому, що під час прийому на роботу в наше самоврядування визначальними будуть відповідна освіта і професійна підготовка, а також володіння державною мовою. А знання угорської буде не критерієм, а тільки перевагою".

Таким чином, берегівські депутати домовилися, що будуть виконувати мовний закон тільки частково, а не в повному обсязі.

Нагадаємо, депутатський корпус Берегово ухвалив рішення про підвищення в статусі угорської мови. Також додамо, нещодавно депутати Тарасівецької сільської ради Новоселицького району Чернівецької області переважною більшістю голосів визнали на території села румунську (молдовську) мову регіональною. Водночас у депутатів виникло досить багато питань щодо введення норм закону про мови, зокрема, як назвати мову - адже одні жителі села вважають себе молдованами, інші - румунами.