ГоловнаПолітика

Бондаренко: телерадіокомпанії більше не "тягнутимуть за язик"

"Регіоналка" очікує, що телеканали, усвідомивши відповідальність перед країною, не припинять мовлення українською.

Бондаренко: телерадіокомпанії більше не "тягнутимуть за язик"
Фото: http://kpravda.com

Нардеп від Партії регіонів, перша заступниця голови комітету ВР зі свободи слова та інформації Олена Бондаренко, коментуючи дозвіл Нацради з телебачення і радіомовлення вести передачі будь-якою мовою, зазначила, що відтепер "ніхто телерадіокомпанії за язик не тягнутиме".

Про це вона сказала в ексклюзивному коментарі УНН.

"Головним цензором і головним визначником, якою мовою вести мовлення телерадіокомпанії, тепер буде глядач, а не держава і не політики. Щодо ради (Національної ради з питань телебачення і радіомовлення), вона не могла вчинити по-іншому. Це вимога нового закону про засади мовної політики в Україні, який саме передбачає вибір мови телерадіокомпаніями самостійно, залежно від побажань аудиторії. Фактично всі телерадіокомпанії будуть розмовляти зі своїм глядачем і слухачем тією мовою, якою зручніше більшості їхньої аудиторії", - зазначила співбесідниця агентства.

Якщо глядач хоче отримувати інформацію російською, вірменською, якоюсь іншою мовою, то ринок йому запропонує. Тут повинна бути свобода інформації, свобода пропозиції - Денис Іванеско, керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента

Бондаренко також зазначила, що раніше були обмеження: мовні квоти передбачали не менш ніж 75% української мови, а до 25% дозволялася мова регіональних меншин.

За її словами, компанії оминали цю норму, вони фактично порушували закон, і якщо вони порушували закон, вони перебували під загрозою покарання. "Покарання передусім мали форму попереджень, які виносила Національна рада. Після кількох попереджень Національна рада могла відправити справу телерадіокомпанії в суд, і суд міг позбавити її ліцензії. Але насправді порахувати відсоток передбачуваного раніше законом необхідного українського контенту дуже важко", - сказала парламентарій.

Вона також зазначила, що велика частина телевізійного або музичного продукту має зарубіжні корені.

Викорінювалася російська мова, і треба було це виправити. Треба було ці "перегини" усунути— Микола Азаров, прем'єр-міністр

"Я думаю, що все-таки телерадіокомпанії спробують дотримати балансу і реально вони вийдуть на процентне співвідношення російського і українського контенту 50/50. Це передусім ті телерадіокомпанії, які відчувають свою соціальну відповідальність за побудову громадянського суспільства, за побудову незалежної України, зокрема в мовному та культурологічному плані", - зазначила Бондаренко.

Окрім того, на її думку, на регіональних телекомпаніях, як, наприклад, у Севастополі або в Донецькій чи Одеській областях, можливий перехід більше до російськомовного мовлення, що визначено інтересами, традиціями і мовою спілкування на цих територіях.

"Щодо мов інших нацменшин (угорської, румунської та ін.), то були інциденти з тим, що з мовлення місцевих телерадіокомпаній за минулі 3-5 років ці мови зникли. Тепер вони мають шанс отримати мовлення тією мовою, якою вони хочуть", - резюмувала вона.

Нагадаємо, Національна рада затвердила нові зразки заяв про видачу (продовження), переоформлення та видачу дубліката ліцензії на мовлення, з яких вилучено графу "Мова (и), якою (ими) вестимуться передачі".

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter