Семінський Олег Валерійович

Народний депутат Верховної Ради IX скликання (Слуга народу)

Семінський Олег Валерійович

Місце народження

Народився 20 грудня 1973, Біла Церква, Київська область.

Освіта

1993—1998 — навчався в Київському економічному університеті (факультет «Міжнародна економіка та право», спеціальність «магістр управління міжнародним бізнесом»).

2001—2003 — навчався в Івано-Франківському технічному університеті нафти та газу (Інститут післядипломної освіти, гірничий інженер з видобування нафти та газу).

Кар'єр

у 1991—1992 р. — консультант в асоціації «Геос».

у 1992—1993 рр. — консультант-перекладач МКП «Дніпро».

з 1993 по 1996 рік — заступник директора з зовнішньоекономічних зв'язків ФСП «Фістаг-Вікторія».

у 1997 р. — економіст відділу фінансових інвестицій Української державної кредитно-інвестиційної компанії.

з 1998 по 2000 рр. — провідний спеціаліст відділу корпоративного управління АК «Держінвест України».

з 2000 по 2003 — в.о. голови правління ЗАТ «Укрнафтогазтехнологія».

з 2003 по 2011 — генеральний директор ЗАТ «Нафтогазвидобування».

з 2011 по 2013 — голова правління ПрАТ «Нафтогазвидобування».

з 2015 по 2019 — заступник директора ТОВ «Ділайс».

з 2017 по 2019 — координатор проєкту ТОВ «Стюарт Флоат Гласс».

Політична діяльність

Був помічником проросійського політика Нестора Шуфрича у Раді IV, VI та VIII скликань, Миколи Рудьковського (4 і 5 скликання) і Мендусь Ярослава (5 скликання).

2006 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від Соціалістичної партії, № 72 у списку. На час виборів: гендиректор ЗАТ «Нафтогазвидобування», член СПУ.

Народний депутат України IX скликання від партії «Слуга народу», в.о. № 205, Деснянський район, частина Новозаводського району Чернігова. На час виборів: директор ТОВ «Ділайс».

Справа про викрадення

Станом на жовтень 2021 року був фігурантом кримінальної справи про власне викрадення, в причетності до якого слідством підозрюється його колишній партнер Микола Рудьковський.

У 2011 році Семінському запропонували очолити компанію «Нафтогазвидобування», усно домовившись про розподіл: Пінчук — 30 %, Рудьковський — 30 %, Шуфрич — 30 % і Семінський -10 %. По причині внутрішнього конфлікту між Шуфричем, Рудьковским і Семінським, у 2012 році компанію готували до часткового продажу. За словами Семінського, його викрали 3 лютого 2021 року, що заблокувало угоду.

За матеріалами слідства, відкритого в результаті цього, Семінського викрадачі «утримували в нелюдських умовах, систематично катували та вимагали від нього і його родичів сплатити неіснуючий борг у сумі 200 млн доларів».

23 травня 2015 року, через 3 роки, Семінського звільнили й він оголосив про своє викрадення та перебування за ґратами проти його волі. Він зокрема звинуватив у викраденні ексміністра транспорту Миколу Рудьковського.

У лютому 2021 р. правоохоронці повідомили про підозру п'ятьом особам, включаючи Рудьковського.

У СБУ заявили про розкриття викрадення Семінського у 2012 році.

Особисте життя

Розлучений, має 2 дітей.

Посилання

15.05.2020