Толстоухов Анатолій Володимирович

Екс-міністр Кабінету Міністрів України, український державний діяч, політик та науковець

Толстоухов Анатолій Володимирович

Місце народження

Народився 2 січня 1956 року, м. Харцизьк, Донецька областьЮ,в сім'ї робітника; росіянин.

Освіта

Орловський державний педагогічний інститут (1978), вчитель історії, суспільствознавства і англійської мови; Вища партійна школа при ЦК КПУ, відділення журналістики (1988); кандидатська дисертація «Філософсько-світоглядні засади оптимального управління екологічною ситуацією в Україні» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1999); докторська дисертація «Творення еко-майбутнього в контексті глобалізації: проблеми керування та перспективи розвитку» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004).

Кар'єра

1980-1990 р.р. - викладач у колонії для неповнолітніх, вчитель історії у ПТУ, директор восьмирічної школи-інтернату, співробітник міськкому Компартії України (був членом КПРС з 1982 по 1991 рр.), заступник редактора районної газети "Прапор праці" у Волновасі.

1990-1994 рр. - депутат Верховної Ради України І скликання, секретар комісії у справах молоді та спорту.

1995-1997 рр. - заступник міністра Кабінету Міністрів України з регіональних та суспільно-політичних питань.

1997-1999 р.р. - Міністр Кабінету Міністрів, урядовий Секретар Кабінету Міністрів України в уряді Валерія Пустовойтенка.

2000-2001 рр. - заступник голови Київської міської держадміністрації Олександра Омельченка з питань освіти та культури.

2001-2002 рр. – перший заступник голови Народно-демократичної партії (НДП) Валерія Пустовойтенка.

2002-2004 рр. – народний депутат України IV скликання. Обрано за списком лояльного до президента Леоніда Кучми блоку "За єдину Україну!".

2003-2005 рр. – міністр Кабінету міністрів у першому уряді Віктора Януковича.

2005 рік – перший заступник голови НДП.

З серпня 2006 по листопад 2007 року. – міністр Кабінету міністрів у другому уряді Віктора Януковича.

З листопада 2007 по березень 2010 року. – народний депутат України VI скликання від Партії регіонів (ПР). Член Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

З березня до грудня 2010-го – міністр Кабінету міністрів в уряді Миколи Азарова. Втратив пост у зв'язку з адмінреформою, що почалася.

Член Партії регіонів

У 2011–2013 – радник, спеціальний уповноважений прем'єр-міністра України Миколи Азарова.

Громадська діяльність

Був заступником голови політради партії "Трудовий конгрес України", членом президії об'єднання "Нова Україна". Керівник наукового проекту "Україна Еко-майбутнього" у благодійній організації "Центр практичної філософії". Головний редактор журналу "Філософська думка" та "Практична філософія". Почесний президент Фонду сприяння розвитку мистецтв.

Нагороди та відзнаки

Заслужений працівник освіти України (травень 2001). Орден «За заслуги» ІІІ (серпень 1997), II ст. (2004). Почесна грамота КМ України (грудень 1999, грудень 2000, грудень 2004). Почесна грамота ВР України (2002). Нагрудний знак Державної служби України «За сумлінну працю» (1999). Орден «Святий Князь Володимир» II ст. (серпень 1999, УПЦ МП).

Почесний президент Фонду сприяння розвитку мистецтв України.

Державний службовець 1-го рангу (грудень 1999).

Родина

Одружений, дружина Світлана Валентинівна — Президент Ліги соціальних працівників України; має двох синів.

Посилання

09.07.2014