ГоловнаЕкономікаДержава

П'ять прикладів марнування коштів громадян

Ідеальний політик голосує за всі видатки і проти всіх податків, жартують американці. Українські політики близькі до "ідеальних". Вони часто "роздувають" бюджети і забувають, що в інтересах суспільства державі краще розпоряджатися меншим обсягом коштів, але витрачати їх більш ефективно. Адже кошти бюджету – це все-таки сплачені нами податки.

Міністр фінансів Олександр Данилюк
Фото: Макс Требухов
Міністр фінансів Олександр Данилюк

Минулого тижня Мінфін прозвітував про використання державних грошей у 2017 році. Підтримка населення у зв’язку з підвищенням тарифів, збільшення витрат на безпеку і оборону та підвищення соціальних виплат – серед головних досягнень Держбюджету-2017. Чи можна було виконати ті ж функції, витративши менше? За яких умов 1,5 трлн грн державних видатків можуть принести максимальну користь у 2018 році? Частково відповідь покаже огляд державних видатків – новий і потрібний інструмент, який Уряд ухвалив в кінці лютого. А доки цей механізм впроваджується, наведемо 5 найяскравіших прикладів неефективності, що ми знайшли у державних фінансах.

Субсидії ЖКГ

Цього року майже 75 млрд грн або 2,2% ВВП планують витратити на субсидії. За результатами опитування домогосподарств, найбагатші отримують більше субсидій, аніж найбідніші. У 2016 році 10 млрд грн приходилося на 20% найбідніших сімей, а найбагатші 20% отримали 15 млрд грн (розрахунки ЦЕС за даними Держстату) - в середньому на 100 грн/місяць більше, ніж найбідніші. Це означає, що частина цих коштів не виконує свою функцію – допомагати людям з низьким доходом сплачувати за комунальні послуги. До того ж великі витрати на субсидії показують, що під час протистояння з Росією та надзвичайно високих «газових» ризиків пріоритети Уряду залишаються на боці «проїдання», а не інвестицій в енергозбереження. Лише 2 мільярди будуть спрямовані на утеплення будівель, близько 120 тисяч сімей отримають допомогу на утеплення цьогоріч, тоді як близько 7 млн сімей отримують субсидії. З такими темпами, щоб допомогти всім субсидіантам утеплити своє житло, державі знадобиться 58 років. Для підвищення ефективності необхідно створити базу отримувачів субсидій, а також мотивувати українців утеплювати домівки; в перспективі субсидії треба монетизувати.

Фото: tavriya.ks.ua

Силові структури

Очевидно, що видатки на оборону в країні, що воює, мають залишатись пріоритетом – в 2018 вони складуть 88,6 млрд грн, або 2,6% ВВП. Але на діяльність МВС, судів і прокуратури в цьому році буде витрачено навіть більше, ніж на оборону – 109 млрд грн. Україна утримує цілу «армію» прокурорів (їх у нас втричі більше, ніж в країнах ЄС). При цьому, 74% українців цій «армії» не довіряють (згідно з дослідженням Центру Разумкова, проведеним у жовтні 2017 року).

Стипендії

Порівняно з минулим роком видатки на соціальні стипендії зменшено на третину – з 992 до 631 млн грн. Цей вид стипендій виплачується лише 7% студентів. Проблема в тому, що єдиним критерієм їх призначення є наявність у студента пільг, а зовсім не низький дохід родини. Зважаючи на те, що пільги надаються не за критерієм доходу, а за категоріями, то їх можуть отримувати діти із порівняно забезпеченої сім’ї шахтаря. А малозабезпечені студенти, які «не дотягують» до академічної стипендії, не отримують жодної допомоги від держави. Щоб підтримувати виключно тих, кому допомога необхідна, соціальні стипендії мають надаватись за критерієм низького доходу батьків.

Державна допомога бізнесу

Яскравим прикладом неефективності надання державної підтримки окремим виробникам була ситуація, коли за січень-жовтень 2017 року найбільший виробник курятини «Миронівський хлібопродукт» отримав 1,4 млрд грн за програмою дотацій з повернення ПДВ. Це 30% від всіх аграрних дотацій за рік. І це при тому, що це підприємство вже успішно експортує продукцію, його чистий прибуток за 9 місяців 2017 року склав 7 млрд грн, а акціонерам було сплачено дивіденди в сумі 80 млн доларів. Як бачимо, відбувається дотування вже рентабельних і конкурентоспроможних підприємств і галузей (для порівняння, поголів’я птиці в 2017 році зросло, а всіх інших видів тварин – зменшилося). В цьому році широка підтримка тваринництва продовжиться – на неї виділено 4 млрд грн. З цих коштів, серед іншого, виробники зможуть отримати до 30% компенсації за будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм.

Фото: АгроПерспектива

Докапіталізація держбанків

Після націоналізації Приватбанку в грудні 2016 року держава домінує в усіх сегментах банківських послуг. Недоліки такого стану речей очевидні: державні банки в Україні працюють значно менш ефективно, ніж приватні, бо можуть завжди розраховувати на державну підтримку. Вони видають кредити великим бізнес-групам, які не завжди їх повертають. Саме через те, що частка ризикових кредитів в державному Ощадбанку критично збільшилась, в кінці минулого року уряд докапіталізував його майже на 6 млрд грн. НБУ прогнозує, що державні банки потребуватимуть докапіталізації з бюджету й надалі. Оптимальним рішенням щодо державних банків є повна, стовідсоткова приватизація, доводить дослідження Центру економічної стратегії.

Отже, як звести до мінімуму марнування коштів українців? По-перше, обмежити ресурс, що знаходиться в розпорядженні урядовців, – бюджети (оптимально – до 37% ВВП з нинішніх 44,5%). Це мотивуватиме розпорядників бюджетних коштів бути економнішими. По-друге, замість підтримки окремих підприємств і галузей треба покращувати бізнес-клімат. По-третє, кожен державний орган повинен підвищувати якість своєї роботи. А державна допомога має надаватись в справедливих обсягах і тільки тим, хто її справді потребує.

Фото: bug.org.ua

Юлія РудаЮлія Руда, економіст Центру економічнкої стратегії
Богдан ПрохоровБогдан Прохоров, молодший економіст Центра економічної стратегії
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter