ГоловнаЕкономікаДержава

Місцевий бюджет втратить до 2 млрд гривень через нинішню систему сплати акцизу на паливо, - Южаніна

Скасуванню податку протистоять місцеві влади.

Місцевий бюджет втратить до 2 млрд гривень через нинішню систему сплати акцизу на паливо, - Южаніна
Фото: EPA/UPG

Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна вважає, що скасування роздрібного акцизу не призведе до втрат місцевих бюджетів у частині надходжень. Про це вона повідомила в коментарі Українським Новинам.

"Можливість скасування роздрібного акцизу Комітет відстоює вже протягом останніх 6 місяців, з чим звернувся до Міністерства фінансів, оскільки просто внесення змін до Податкового кодексу не дозволяє вирішити проблему загалом. Потрібно передбачити механізм, яким чином гроші, зібрані в державний бюджет від роздрібного акцизу, будуть розщеплюватися на місцеві бюджети. І тут великий опір чинить саме Асоціація міст України, яка говорить: якщо забрати ці гроші, місцеві бюджети втратять важливе джерело доходів. Але це не так", - прокоментувала голова комітету.

За її словами, на спільній нараді з ДФС і Мінфіном було запропоновано наступний механізм: здійснювати перерозподіл грошей, зібраних із кожного літра проданого палива до місцевих бюджетів, на підставі даних із касових апаратів на кожній заправці за кількістю проданих там літрів.

Це стимулюватиме офіційний продаж палива, тому що саме від офіційних продажів залежатимуть надходження цього податку до місцевих бюджетів.

Ніна Южаніна наголосила, що існування роздрібного акцизу вже призвело до того, що питома вага податків у вартості нафтопродуктів дуже зросла: у вартості бензинів - до 6%, газу - до 13%.

"Цей податок становить приблизно 1,20 гривні в одному літрі палива. Тому стимул підприємців заощаджувати на його сплату шляхом відходу від офіційних продажів із використанням РРО дуже зріс. За оцінками експертів, тіньовий ринок нафтопродуктів сягає 20%, скрапленого газу - понад 40%. У зв'язку з цим тільки на нафтопродуктах у 2016 році ми втрачаємо роздрібного акцизу приблизно 1,7 млрд гривень, а наступного року ця цифра може становити близько 2 млрд гривень", - зауважила голова парламентського комітету.

За її словами, на такий перекіс на ринку звертає увагу і Антимонопольний комітет, який листом звернувся до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та в комітет із проханням ліквідувати цей податок і перенести його в базову ставку акцизного податку на нафтопродукти.

В АМКУ вважають, що існування роздрібного акцизу створює дискримінаційні антиконкурентні умови на ринку, що є додатковим аргументом неефективності його подальшого існування.

З точки зору адміністрування стягнення роздрібного акцизу на місцевому рівні дуже проблематично, на що звертала увагу і Державна фіскальна служба, яка не може проконтролювати абсолютно весь потік усього бензину на кожній заправці.

Для цього ДФС потрібно в цілодобовому режимі закріпити одного податківця за кожною заправкою, а в Україні налічується 6,5 тис. заправок.

За словами жителя півдня, в законопроект щодо змін до Податкового кодексу, затверджений урядом 26 жовтня 2016 року, блок про скасування роздрібного акцизу не потрапив.

"Сьогодні Мінфін проводить консультації з ДФС і Держказначейством щодо того, чи можливе впровадження запропонованого нами перерозподілу коштів на технічному рівні з урахуванням норм Бюджетного кодексу щодо прямих міжбюджетних відносин між державним і місцевими бюджетами. Будемо далі працювати, переконувати Мінфін і Держказначейство щодо прийняття остаточного рішення. Ринок - "за", комітет, ДФС, Мінфін у його частині - "за", Антимонопольний комітет - "за". Тепер м'яч на полі Держказначейства. Якщо воно підтвердить можливість такого розподілу, ми маємо шанс до кінця року реалізувати цю ініціативу", - підсумувала Ніна Южаніна.

Як повідомляли, метою введення роздрібного акцизу на тютюнові, алкогольні вироби та нафтопродукти була компенсація місцевим бюджетам частини доходів від ПДФО, які були перерозподілені в центральний бюджет. Цього року доходи від його збору планують на рівні приблизно 10 млрд гривень, а в 2017-му уряд планує зібрати вже 11,4 млрд гривень.

Компанія "Спецтехноекспорт" у 2015-2016 роках перерахувала 80 млн гривень за нібито поставлене обладнання фірмі "Спецпроммеханізація", яку поліція вважає фіктивною. Це випливає з постанов Печерського районного суду Києва. У матеріалах суду йдеться, що допитана як свідок керівник фірми не знала про використання банківського рахунку підприємства і заявила, що господарською діяльністю не займалася. За її словами, вона стала керівником фірми за плату, а засновники "Спецтехноекспорт" не мали печатки та участі в діяльності фірми не брали. Крім того, кожен із них був засновником ще 50 і 90 фірм. Слідство встановило, що кілька людей надавали послуги з незаконної конвертації безготівкових коштів у готівку та брали участь у розкраданні коштів держпідприємств. Для цього вони створили фіктивні фірми, зареєстровані на номінальних засновників. Госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" входить у концерн "Укроборонпром". Правоохоронці зараз проводять кілька розслідувань щодо інших угод підприємств концерну. Нагадаємо, 5 жовтня "Укроборонпром" на великому міжнародному форумі AUSA 2016 в США оголосив про початок реформування оборонно-промислового комплексу України. Повний текст читайте тут: https://www.rbc.ua/rus/news/politsiya-obvinyaet-firmu-ukroboronproma-1478077980.html?utm_source=webpush_chrome

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter