ГоловнаЕкономікаДержава

За чий рахунок живе невизнане Придністров'я

Прокремлівським сепаратистам на Добнасі та в анексованому Росією Криму варто вивчити урок Придністров'я, котре насолоджується статусом невизнаної держави з 1991 р.

Фото: www.profi-forex.org

Стовп придністровського держбюджету - Молдовський металургійний завод - здійснює всю свою експортну діяльність через Молдову, адже придністровські митні штампи нічого не варті у світі глобальної торгівлі.

Навіть ім'я заводу підкреслює його пов'язаність з Молдовою, колишньою радянською республікою з населенням у 3,5 мільйони людей.

Тут теж не обійшлося без Росії, яка з 1992 р. активно підтримує придністровський сепаратизм. Серед останніх подій в цьому напрямку - рішення парламенту Придністровської Молдовської Республіки в грудні 2013 р. про застосування на території квазідержави російського федерального законодавства та цьогорічне березневе звернення до Державної думи Росії з проханням розробити законопроект про прийняття ПМР до складу Російської Федерації.

Місто Рибниця, де базується Молдовський металургійний завод, є домом для 10 відсотків півмільйонного придністровського населення, третину якого складають етнічні росіяни.

ММЗ - третій найбільший платник податків у квазідержаві. Найбільшими клієнтами заводу є Європейський Союз, який купує 36,9% його продукції, та Росія, на частку якої припадає 14%. Незважаючи на претензії Придністров'я щодо власної незалежності, металургійний завод все одно змушений використовувати торгові зв'язки Молдови з ЄС, щоб отримувати свою експортну виручку.

Фото: www.rybnitsa.org

"Весь експорт Молдовського металургійного заводу здійснюється через молдовську митну службу, інакше він просто не може нічого експортувати", - пояснює Александру Фала, економічний аналітик експертного центру Expert-Grup у Кишиневі. Вся придністровська економіка дуже суттєвим чином залежить від попиту зі сторони ЄС та Молдови.

І хоча всі митні збори сплачуються до молдовського бюджету, завод все одно платить податки у бюджет Придністров'я - у 2012 р. цей показник склав 10 мільйонів доларів. ММЗ здатен виробляти до 1 мільйона тон прокату на рік - це в шість разів менше ніж, приміром, виробляє "Арселор Міттал Кривий Ріг".

Хоча придністровська компанія, що належить російському мільярдеру Алішеру Усманову, не працює на свою повну потужність. У 2011 р. лише 307 тисяч тону прокату вийшли зі стін заводу. Більше того, минулого року завод простоював аж до серпня через суттєве підвищення тарифів на газ, яке він не міг витримати. Але прес-секретар ММЗ Поліна Голубєва повідомила, що зараз завод працює "в нормальному режимі - наскільки це можливо".

Більшість інформації про стан бізнесу в Придністров`ї приховується, особливо якщо вона свідчить про негаразди місцевої економіки.

"Все що ми маємо - це офіційна інформація від придністровського міністерства економіки", - говорить Фала.

За даними міністерства, металургійне виробництво у Придністров'ї за чотири місяці поточного року склало 74,8 мільйонів доларів, левова частка цього показника припадає на ММЗ. Минулого року за цей період було вироблено металургійної продукції приблизно на 744,000 доларів, що більш адекватно співставляти з річною зарплатнею футболіста української прем'єр-ліги, аніж з обсягами роботи ключової галузі економіки цілої країни.

Три основні фактори допомагають економіці невизнаної держави виживати. З внутрішнім валовим продуктом у розмірі всього лише 1 мільярда доларів Придністров'я потребує прямої фінансової підтримки зі сторони Росії та м'якого ставлення з боку Молдови - і перше, і друге воно отримує. Контрабанда також забезпечує додаткові фінансові потоки до Придністров'я.

Прем`єр-міністр Молдови Юріє Лянке(ліворуч) та президент ПМР Євген Шевчук під час зустрічі в Тирасполі у вересні 2013-го
Фото: president.gospmr.ru
Прем`єр-міністр Молдови Юріє Лянке(ліворуч) та президент ПМР Євген Шевчук під час зустрічі в Тирасполі у вересні 2013-го

"Молдова намагається реінтегрувати Придністров'я, пропонуючи цілу низку стимулюючих переваг - наприклад, нижчі податки", - розповідає Фала з Expert-Grup.

Молдова та Грузія планують підписати ключову для своєї подальшої долі угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС 27 червня, що стане додатковим поштовхом для Придністров'я переосмислити свою політику та свій статус. В інакшому разі, йому буде дуже важко змагатися за щось в економічному плані.

Донецьк, Луганськ та Крим теж мають задуматися.

Міжнародна спільнота вважає їх частинами України, і тому глобальні ринки прийматимуть їхню продукцію лише в тому разі, якщо вона матиме на собі штампи від української митниці. Крім того, ніхто не може гарантувати, що український уряд застосовуватиме такі самі м'які заходи щодо квазідержавних утворень, як це робить Молдова щодо Придністров'я.

Не дивно, що найбагатша людина України - Рінат Ахметов, власник конгломерату System Capital Management - 19 травня закликав працівників своїх заводів на Добнасі вийти на страйк, а вже 21 травня зробив ще сильнішу заяву, котра засуджує сепаратизм. Він також сказав, що сплачуватиме податки лише до українського бюджету, а не до бюджетів самопроголошених народних республік у Донецьку та Луганську. Ахметов чітко бачить величезні проблеми, котрі можуть мати його активи насамперед в енергетичному та металургійному секторах в разі від'єднання цих двох регіонів від України.

Іван Верстюк Іван Верстюк , журналіст