ГоловнаЕкономікаДержава

Як централізоване опалення зробити ефективним

Ось-ось розпочнеться черговий опалювальний сезон 2012-2013 років. На нарадах спеціалісти рапортують про 100% готовність багатоквартирних будинків до зими, а мешканці будинків з надією та острахом чекають на морози.

Фото: EPA/UPG

У Києві найбільшим виробником тепла є акціонерна компанія “Київенерго”, яка опалює 75% будинків столиці. Тепло для будинків Дніпровського і Дарницького районів виробляє також ТОВ “Єврореконструкція” (ТЕЦ-4, Дарниця), решта будинків опалюється автономними котельними.

АК "Київенерго" здійснює виробництво теплової енергії на ТЕЦ-5 (Видубичі) і ТЕЦ-6 (Троєщина), а також на 3-х станціях теплопостачання та 183-х котельних. Загальна потужність теплових джерел — 8725 ГКал/год. За даними на І кв. 2012 року, 54% акцій "Київенерго" належать компанії DTEK Holdings Limited (Кіпр), 25% акцій - Нацiональній акцiонерній компанiї "Енергетична компанiя України", ще 18% - ТОВ "Донбаська паливно-енергетична компанiя” .

На сьогоднішній день взаємовідносинами між "Київенерго" та споживачами тепла незадоволені обидві сторони. Виробник скаржиться на недостатній розмір тарифів і несвоєчасну компенсацію з міського бюджету різниці між тарифами і собівартістю продукції, а споживачі - на неякісне теплозабезпечення. Чому ж у квартирах киян холодно?

Втрати тепла у мережах

Транспортування теплової енергії до київських будинків забезпечується тепломережами загальною довжиною близько 2,3 тис. км. Через незадовільний стан тепломереж на шляху до кінцевого споживача відбуваються втрати як самого теплоносія внаслідок негерметичності труб і з'єднань, так і зниження температури носія (мабуть, всім доводилось бачити серед зими зелену травичку над теплотрасами). Розмір втрат на тепломережах у кількісному вимірі - невідомий.

Втрати безпосередньо в будинках

Фото: irbit-media.ru

Крім зниження температури носія на теплотрасах, не треба забувати і про втрати тепла безпосередньо в будинках. Значна його частина “вилітає на вулицю” крізь вибиті вікна сходових клітин і нещільно причинені двері. Як наслідок, у деяких будинках радіатори опалення на сходах та в коридорах замерзають і пошкоджуються, через що доводиться їх відключати.

Часто мешканці самовільно об'єднують кімнати з лоджіями чи просто переносять туди батареї опалення. Нерідко підключають до опалення підігрів підлоги. В результаті таких дій до сусідів доходить менше тепла. Крім того, незаконні перепланування порушують розрахований проектантами загальний тепловий баланс будинку, з-за чого деякі квартири в принципі неможливо нагріти, не перегріваючи інші.

Прямі договори на централізоване опалення

Оскільки існують обґрунтовані підозри, що збитки від втрат тепла на шляху до квартир виробник перекладає на кінцевих споживачів, видається логічним укласти прямі договори на опалення, при яких мешканці кожної квартири платитимуть за безпосередньо отримане ними тепло.

В квітні 2011р. компанія “Київенерго” оголосила про початок експерименту по укладанню прямих договорів з мешканцями декількох будинків у Голосіївському районі столиці. Планувалось, що при позитивному результаті пілотного проекту його буде розповсюджено на інші будинки.

28 грудня 2011 року на сайті "Київенерго" повідомлялось, що необхідні технічні заходи вже виконані, а частина юридичних питань перебуває на стадії завершення.

Докладна інформація про результати експерименту до теперішнього часу відсутня.

Ставлення київських ОСББ до прямих договорів

Найактивніше за введення прямих договорів на теплопостачання борються об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Так, у грудні 2011 року набув розголосу конфлікт між керівниками п'яти столичних ОСББ і компанією "Київенерго". Керівники від імені об'єднань відмовились продовжувати договори між ОСББ та "Київенерго" та вимагали укласти прямі договори з мешканцями. Після проведених переговорів договори таки довелось продовжити.

Втім, серед активістів ОСББ немає одностайності в питанні прямих угод на опалення. Наприклад, член ОСББ “Срібне коло” юрист Тетяна Монтян вважає, що укладанню прямих договорів зі споживачами перешкоджає відсутність доступу постачальників тепла до внутрішньобудинкових комунікацій, які належать до спільної власності мешканців. Разом з тим, доступ до комунікацій необхідний для їхнього обслуговування.

Ситуація з квартирними теплолічильниками

Прямі договори найбільш ефективні у випадках, коли квартири споживачів оснащені лічильниками тепла та регуляторами опалення. Тоді власнику квартири відоме реальне споживання тепла, і він може на нього впливати.

На жаль, лише в невеликій частині квартир (як правило, недавно побудованих) такі лічильники наявні, або їх можна встановити з відносно невеликими затратами - ці квартири мають так звану “горизонтальну розводку”. У більшості ж будинків (з “вертикальною розводкою”) необхідно встановлювати лічильники на кожний стояк опалення. Наприклад, для 2-кімнатної квартири треба 3 лічильники - у кожну кімнату та на кухню.

Крім того, знаючи ментальність наших громадян у поєднанні з їхніми “кулібінськими” талантами, лічильники бажано встановлювати за межами квартир. А тут виникає проблема доступу до лічильників з боку контролерів, бо більшість коридорів загороджені тими ж хазяйновитими мешканцями. Тому доцільно впроваджувати лічильники з дистанційним зняттям показів.

Будинкові лічильники тепла

Реальніше розпочати із забезпечення київських будинків загальнобудинко-вими теплолічильниками. За даними Київської міської держадміністрації (КМДА), зараз ними оснащено лише 32% житлових будинків. Протягом трьох наступних років КМДА планує встановити теплолічильники у всіх будинках комунальної власності. Найближчим часом буде встановлено близько 600 будинкових лічильників тепла, для яких уже виготовлено проекти установки.

Разом з тим, у Києві непоодинокі випадки, коли лічильники теплової енергії в будинках встановлені і працюють, але їхні покази ніхто не знімає і в квитанціях мешканців не враховує. Активісти одного з будинків у Дніпровському районі столиці за власною ініціативою протягом опалювального сезону 2010-2011р.р. записували покази будинкового лічильника. Після закінчення сезону порахували - виявилось, що протягом року мешканці будинку переплатили за опалення близько 140 тисяч гривень.

Зменшення теплових витрат

Фото: avizinfo.ru

Крім внутрішньоквартирного регулювання подачі тепла (на радіаторах), мешканці можуть зекономити на опаленні: утеплити вікна й двері в квартирах, на сходових клітинах та в коридорах будинку. Багато мешканців утеплюють зовнішні стіни квартир, що теж дає чималий ефект. Однак, на думку експертів, хаотичне одноосібне утеплення квартир поступається загальному утепленню будинку, а в деяких випадках може навіть погіршити тепловий баланс будинку в цілому.

Найкращим варіантом є загальне утеплення зовнішніх стін будинків. Таке утеплення може коштувати півтора-два мільйони гривень, залежно від площі. Як правило, зібрати такі суми з мешканців нереально, тому загальне утеплення здійснюють з допомогою державного або міського бюджетів.

Заходи міської влади по модернізації теплопостачання

Крім уже перелічених заходів, київська міська влада практикує утеплення будинків як стимул до створення ОСББ. Наприклад, у минулому році КМДА виділила кошти на утеплення трьох будинків новоствореного ОСББ “Новаторів, 22”. Шкода лише, що мешканці, створивши об'єднання співвласників, свою частину домовленості виконали, а влада - ні. Утеплювальні роботи на будинках по вулиці Новаторів так і не були завершені, так що даний випадок можна вважати скоріше антирекламою ОСББ.

Київська міська держадміністрація намагається залучити до термомодернізації будинків і кошти інвесторів. Розпорядженням КМДА №1059 від 23 червня 2012 року передбачено залучення інвестиційних ресурсів для утеплення 24-х будинків у 5-ти районах Києва. Натомість інвестори отримають можливість розмістити зовнішню рекламу на цих спеціально відібраних будинках. На жаль, і тут не обійшлося без певної дискримінації ЖБК та ОСББ - жодний з них у список 24-х будинків не ввійшов.

У зв'язку з високою вартістю газу вивчається можливість переведення київських ТЕЦ на вугілля. Тут важливо не забувати, що спалення вугілля забруднює повітря набагато більше, ніж використання газу.

Що планує уряд

З метою реалізації енергоефективної політики першочергову увагу уряд звертає на забезпечення повного обліку як виробництва, так і споживання теплової енергії. У першому ж пункті Плану заходів - додатку до Розпорядження Кабінету міністрів України №588-р від 30 липня 2012 р. - йдеться про запровадження 100-відсоткового обліку виробництва теплової енергії, зокрема через посилення контролю за дотриманням підприємствами сфери теплопостачання ліцензійних умов щодо обов’язкового повного обліку теплової енергії.

Іншими пунктами документу передбачено закладання в тарифи на постачання теплової енергії інвестиційної складової - на встановлення будинкових приладів обліку тепла. З метою фінансовою підтримки ОСББ та ЖБК планується здешевлення кредитів на встановлення ними теплолічильників, виділення на будинкові прилади обліку коштів державного і місцевих бюджетів. Заплановано також ряд заходів по затвердженню методики формування тарифів на теплову енергію, стимулюванню енергоощадності населення, популяризації через засоби масової інформації ефективного та ощадливого споживання населенням енергетичних ресурсів.

Сподіватимемось, що заходи міської та державної влади призведуть до позитивних зрушень. А побажання споживачів теплової енергії нескладні - вони хочуть отримувати якісне тепло за справедливою і прозоро сформованою ціною.

При написанні статті використана інформація з веб-сайтів: “Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України”, порталу “Законодавство України”, ДП “Інформаційно-ресурсний центр”, компанії “Київенерго”, соціальної мережі “Про ОСББ”, інших інтернет-ресурсів. Всі фото - автора.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter