ГоловнаБлогиблог Юрія Луканова

Порошенко vs Тимошенко: хто кого передипломатить?

Не встигло суспільство озирнутися після обрання в першому турі Петра Порошенка президентом України, як уже нові вибори не те, щоб на носі, але вже досить близько. Рейтинги навіть з'явилися. Спершу вони показували, що головним суперником Петра Порошенка на виборах буде лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Тепер ось зненацька ще кілька осіб доєдналися. Буквально за два-три місяці їхній рейтинг круто виріс без видимих на те підстав, що дає ґрунт скептикам ставитипід сумніви соціологію.

Фото: РБК

Звісно, формально до початку виборів ще далеко, але, можна припустити, вже зараз штаби майбутніх висуванців розробляють піар-стратегії, міркують над головними гаслами, шукають больові точки у своїх опонентів.

Поза всяким сумнівом головні конкуренти візьмуть на озброєння ідею припинення війни з Росією на Сході України і, можливо, повернення Криму. Мало того, ця тема буде використовуватися у рамках обговорення міжнародної політики. Поки що на міжнародні справи з усіх можливих кандидатів звертає увагу діючий президент і голова партії «Батьківщина».

Останнім часом автор цих рядків особливе ретельно стежить за міжнародними справами. Я констатую, що вже назбиралося чимало матеріалу, який дає підстави бля прогнозів, про що у галузі закордонних справ говоритимуть ці два політики. Інші поки що не були помічені в міжнародній сфері. Хіба що депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко подав американцям план врегулювання війни з Росією, після чого негайно був виключений з фракції за таку небачену самостійність.

Юлія Тимошенко в останні пару років виявляє значну активність на міжнародній арені. Під час її останнього візиту до США прес-служба партії «Батьківщина» поширила інформацію, в якій підвищила статус виступу голови партії: було повідомлено, що Тимошенко виступила на молитовному сніданку, де був присутній президент США, хоча виступ українсько\ гості відбувся на так званому ланчі лідерів, де Дональда Трампа не було.

Подія ця міжнародна, але повідомлення прес-служби «Батьківщини» розраховане на внутрішнього споживача. Воно покликане надати ваговитості лідерці партії, в очах рідного електорату, мовляв, сам лідер вільного світу прислухається до промов українського політика.

Вона ще зустрічалася з кількома сенаторами і американськими високопосадовцями і тема обговорення була одна – встановлення миру на Донбасі. Чому вона вирішила змагатися з Порошенком на полі міжнародної політики?

Минуле зіграло з колишньою прем’єркою лихий жарт. Недавні рішення Стокгольмського арбітражу щодо ініційованих Тимошенко газових угод з Росією 2009 року роблять її дуже вразливою для критики. Адже вердикт суду фактично підтверджує те, про що говорилося багато разів за роки, що минули від часу підписання цих документів. – вони не вигідні Україні і ставлять державу в залежність від Москви.

Тимошенко неодмінно отримає небачену порцію критики на цю тему. В той же час Порошенко зможе поставити перемоги в Стокгольмі собі в заслугу.

Можливо, щоб нівелювати такі майбутні звинувачення, Тимошенко активізувалася в західному напрямку міжнародки. Можливо, ще одна причина це те, що у цій галузі Україна досягла якнайбільшого прогресу за останні роки і їй необхідно нівелювати ці здобутки.

Порошенко, поза всяким сумнівом, під час передвиборної кампанії наголошуватиме на тому, що за час його правління світова спільнота однозначно схилилася на бік України. Сполучені Штати виділили Україні летальну зброю, чого не спостерігалося за часів попередньої адміністрації Білого дому. Вашингтон почав «недипломатично» називати війну війною, відмовившись від невиразного слова «конфлікт». Проти Росії запроваджено додаткові санкції.

Якщо раніше виявлялося прагнення вирішити проблему війни з Росією за рахунок України, то повернення до переговорів на цю тему Сполучених Штатів в особі спеціального представника Держдепу США по Україні Курта Волкера породило нові ідеї на зразок запровадження на окупованих територіях миротворчої місії ООН. При цьому Вашингтон не дозволяє імітувати процес і наполягає на тому, щоб вони були присутні на всій території, а не на лінії розмежування, як це пропонує Росія.

Однозначно Порошенковою фішкою буде запровадження безвізового режиму, якого він обіцяв домогтися, і, хоч пізніше, ніж обіцялося, але це сталося. Наявність величезних черг за біометричними паспортами свідчить про те, що цей крок відповідає інтересам дуже багатьох українців.

Ще один вигідний момент, хоча і не беззастережний, це той факт, що Путіну не вдалося реалізувати свій план по відрізанню від України так званої Новоросії, куди мали входити вісім східних і південних областей України. Росія продовжує контролювати територію навіть меншу, ніж вона захопила з самого початку війни.

На початках українська армія ледь дихала і була небезпека, що вона не витримає масованого наступу російських військ. А тепер вона відродилася, попри всі проблеми, армійці отримали матеріальне забезпечення, і вони здатні дати ворогові гідну відсіч. В цьому їй допомогла і світова спільнота. На Яворівському полігоні налагоджені постійні навчання, де західні інструктори передають українцям найсучасніші методи ведення бою.

Слабким місцем цієї теми є розгроми українських військ під Іловайськом і Дебальцевим, які досі болісно відлунюються у суспільстві і дають підстави звинувачувати всіх причетних у зраді або некомпетентності.

На цій больовій точці найімовірніше наголошуватиме Тимошенко. Крім того, вона вже зараз прагне перехопити ініціативу у питанні введення на Донбас миротворців ООН на Донбас.

Це відбувається після того, як кількамісячні переговори на цю тему між Україною і США підійшли до фінішної прямої і є сподівання на результат. Якщо це станеться, то це буде ще один успіх Порошенка.

Юлія Тимошенко зненацька виступила з планом поетапного введення миротворчих загонів у регіон. (Суті цього плану слід присвятити окрему статтю). Усі ці кроки свідчать про те, що лідерка «Батьківщини» намагається продемонструвати, що, попри відсутність її у владі, до неї прислухаються міжнародні партнери, навіть можуть взяти до уваги її пропозиції по миротворцях ООН на Донбасі. Чи вдасться їй передипломатити Порошенка? Навряд чи у конкретних досягненнях. Хіба що піар їй вдасться організувати потужніший, коли споживачу інформації здаватиметься, що всі досягнення України у міжнародній політиці не такі вагомі або належать Тимошенко.

Чи вдасться їй це зробити за наявності під контролем Порошенка великої державної машини? Для цього, мабуть, треба мати геніальних піарників. Скоріш за все, лідерка «Батьківщини» переключиться на інші сфери.

Звісно, до виборів час ще є. Можуть з’явитися нові теми. Але навряд чи зміняться ключові. Все буде досить очікувано.

Юрій Луканов Юрій Луканов , Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter