ГоловнаБлогиБлог Вікторії Матоли

З вовками жити, або Чи зможе судова система очиститись?

Вища рада правосуддя не спромоглась відсторонити від правосуддя на два місяці трьох суддів – «героїв» так званих плівок Вовка. Очевидно, це – чіткий сигнал, що центри впливу в ВРП зокрема, як і в системі загалом, перерозподілились. І навряд чи вона прагнутиме до самоочищення.

«Всі розуміють, що голос на плівкахВовка. Що він саме так себе веде… Біда в тому, що частина суддів аплодує Вовку. Мовляв, як йому вдається таке «прокручувати» і залишатися на посаді. Хтось можливо також так хотів би. А ті, хто осуджують його вчинки, чекають реакції суддівського середовища», – казав LB.ua один із вже колишніх посадовців в судовій системі на правах анонімності за кілька тижнів до заповітного засідання Вищої ради правосуддя.

Вовк і його адвокати на засіданні ВРП
Фото: Прес-служба ВРП
Вовк і його адвокати на засіданні ВРП

Такою реакцією мало бути відсторонення від посади трьох суддів – донедавна ще голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, його заступника Ігора Погрібніченка та судді Суворовського райсуду Одеси Івана Шепітка. Втім, Вища рада правосуддя не змогла цього зробити.

Чому? Причин кілька.

По-перше, у ВРП після заміни 2/3 складу перерозподілились центри впливу. А окремі члени ради, котрі втримались на посаді, активно відстоюють свої так би мовити лідерські позиції.

По-друге, варто зважати й на те, що склад ВРП складають майже всі судді. Для них наявність записів НАБУ без експертизи, що голоси належать саме цим трьом суддям, може стати причиною для відмови у відстороненні суддів.

«Плівки Вовка» були отримані в досить специфічний спосіб: в рамках «майданівської справи», дозвіл на обшук в судах давав суд в Чернігові, справу розслідує ГПУ, а в слідчій групі є оперативні підрозділи НАБУ.

Детальніше про причини

Втім, зважаючи на резонанс, викликаний оприлюдненням так званих «плівок Вовка», відсторонення суддів від здійснення правосуддя (на роботу вони би ходили) було би ознакою того, що суддівське середовище засуджує такі дії. І, звісно, більшість суддів (просебе) погоджуються, що ці записи близькі до правди, але чи то бояться, чи звикли зберігати тишу.

До слова, щодо експертизи записів НАБУ. Провести її не так просто, зважаючи на те, що самі фігуранти справи відмовляються надати зразки голосу.

Звісно, надати зразки голосу суддів може зобов'язати якийсь інший суд. Оскільки практика Європейського суду з прав людини і окремі рішення українських судів наполягають на тому, що зразки голосу є біологічним матеріалом (зразки крові, волосся або іншої тканини, та матеріали, які виробляються в процесі природної життєдіяльності організму, як, наприклад, зразки видиханого повітря, сечі, голосу). Питання лише, хто наважиться ухвалити подібне рішення стосовно Вовка і двох інших суддів.

Інший варіант - правоохоронцям потрібно буде збирати записи їхніх публічних виступів. Хоча таке аудіо, звісно, відрізнятиметься від тих, що були записані в кабінетах голови і заступника Окружного адмінсуду. І питання не лише в приміщенні, де це відбувалось, але й в манері говорити (тут варто послухати).

Не без Банкової

Аби випередити факт замовчування ситуації з суддею Вовком, спочатку у соцмережі Facebook, а згодом в ЗМІ була поширена інформація про відвідування двома членами ВРП Банкової. Візит був ще нібито 15 серпня. Вже тоді було зрозуміло, хто доповідатиме по справах суддів, котрим Генпрокуратура вручила підозри. Це голова ВРП Володимир Говоруха (щодо Вовка, і це не випадкова деталь) та Андрій Овсієнко.

Фото: facebook.com/Kyiv.Court.Of.Appeal

Згодом ВРП публічно підтвердила, що Говоруха й Овсієнко були в Офісі президента 14 і 15 серпня відповідно. Зустрічі стосувалися обговорення судово-правової реформи. І відбувалися, за словами Овсієнка, з Русланом Рябошапкою.

Зустріч членів ВРП з представниками Офісу президента була не першою. Ще наприкінці травня, за даними LB.ua, на зустріч до Андрія Богдана і його заступника Руслана Рябошапки приходили окремі члени ВРП. Зі сторони ради ініціатором зустрічі став нібито Павло Гречківський, що, до слова, намагається стати посередником між ВРП і Офісом президента. Присутніми були і секретарі дисциплінарних палат ВРП: Віктор Шапран, Микола Худик і Андрій Овсієнко. Правда, голова ради – Володимир Говоруха – дізнався про це вже після зустрічі, від них самих.

«Сюрпризом» на цих зборах була поява Павла Вовка. Богдан нібито товаришує з Вовком. І цей факт, як повідомив LB.ua один зі співрозмовників, нібито підтверджується записами НАБУ – ще не оприлюдненими. Ті, якими тепер принаймні три відомства (Генпрокуратура, НАБУ і СБУ) зможуть торгуватися з новою владою.

Розмова на Банковій за участю Вовка нібито була зумовлена бажанням нової влади познайомитися зі станом справ в судовій системі. Хоча відбулась вона напередодні засідання ВРП, де члени ради планували відреагувати на скасування президентом Володимиром Зеленським указу Петра Порошенка про призначення двох членів ВРП – Михайла Ісакова та Андрія Василенка.

На той момент було рішення суду про заборону конкурсній комісії обирати переможців, а главі держави, відповідно, призначати їх. І знаєте, який суд прийняв таке рішення? Звичайно, Окружний адмінсуд столиці. Та рішення було вже тоді, коли комісія визначила переможців.

І Порошенко їх призначив. А Зеленський скасував його указ. Хоча Законом «Про Вищу раду правосуддя» для звільнення члена ВРП передбачено лише дві умови: звільнення з посади або припинення повноважень в окремих випадках. І ніяк не скасування указу про призначення.

Так от. 12 червня члени ВРП планували відреагувати на такі дії президента, аби продемонструвати, що судова система – незалежна. І втручатися в її справи не годиться навіть главі держави. Щоправда, після кількагодинної наради більшості голосів за жоден із варіантів (від більш до менш жорсткої) не набралось. Окремі члени ВРП, в тому числі, котрі були на Банковій, були проти вступати в конфлікт з Офісом президента.

Знайшли єдиний оптимальний варіант: призначені Порошенком члени ВРП пішли у відпустку за свій рахунок. Згодом Ісаков подав у відставку. Слідом зі штату вивели і Василенка.

І все б нічого, якби у ВРП не готувався ще один сценарій перерозподілу сил. За інформацією LB.ua, окремі члени ради ініціюють заміну голови ради – Володимира Говорухи. Чому? Формально нібито через те, що раді потрібен активніший, можливо, молодший керівник, зі знанням англійської і так далі. Реальною причиною є бажання декого з членів ради так би мовити посунути Говоруху через його принциповість. І навряд чи він буде і зможе упиратися подібним ініціативам. Нібито уже кілька членів ради намагалися назбирати «під себе» 11 голосів. В тому числі, Микола Худик і Лариса Швецова. Та поки їм цього не вдалося.

За даними LB.ua, у окремих членів ВРП було ще кілька зустрічей з представниками нового президента. Під час однієї з них, ймовірно, йшлося про «необхідність» звільняти щотижня по п’ять суддів...

«Перевзування»

Передислокація центрів впливу на судову систему в особі Вищої кваліфкомісії суддів та Вищої ради правосуддя розпочалася зі зміною влади. Точніше – з падіння рейтингу попередньої. І йдеться не лише про політичні впливи. Всередині системи існують свої «лідери». Як правило, це керівники судів. Здебільшого апеляційної і касаційної інстанції. Вони задають тон системі, проводять непублічні консультації щодо кадрових призначень чи навіть окремих судових рішень (про це варто говорити в кожному конкретному випадку).

Звісно, зі зміною влади починаються консультації з «лідерами» судової системи, під час яких і знаходять компромісний варіант співпраці. І в даному випадку, мова може йти не лише про корупційні домовленості, але й про стратегію роботи.

Є в системі й окремі судді, що можуть знайти підтримку за будь-якої влади. Таким, ймовірно, став і Павло Вовк.

Павел Вовк
Фото: 112
Павел Вовк

Під час першого конкурсу до Верховного Суду він був під прискіпливою увагою громадськості. Як і всі судді, відповідав на запитання про майно і так далі. Втім, перед самим фінішем знявся з конкурсу, посилаючись на тиск. За інформацією LB.ua, це відбулося після наполегливих консультацій зі сторони керівництва ВККС. Своєрідним компромісом було те, що Вовк залишається на посаді, але не йде в новий Верховний Суд, аби не підривати довіру до нового суду.

Тоді стосовно Вовка НАБУ розслідувало справу про його можливе незаконне збагачення.

Обшук в його кабінеті і помешканні провели у травні 2017 року. Справа була відкрита 9 грудня 2016 року.

А в червні цього року її вилучили працівники Державного бюро розслідування за ухвалою Печерського райсуду Києва (суддя Ірина Литвинова), посилаючись на «ймовірний злочин» працівників НАБУ.

На столі Порошенка був і указ про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва в рамках судової реформи. Утім, за словами одного поінформованого співрозмовника, він його не підписав. Нібито певні гарантії Вовку дав колишній нардеп БПП, близький до Порошенка Олександр Грановський. Ім’я якого часто звучить на тих же «плівках Вовка».

Та повернемось до ВРП.

Сьогодні до складу ради входить 11 суддів (чи суддів у відставці) із 16 чинних членів. Не вистачає їм ще по двоє представників від президента і парламента та одного – від юридичних навчальних закладів.

Окремі рішення ВРП свідчать, що новий склад ради не згоден зі спробами ВККС (фактично уже попереднього складу) почистити систему. Зокрема, рада уже кілька разів відмовилась підтримувати позицію комісії щодо звільнення суддів в рамках кваліфікаційного оцінювання (хіба що суддя не пройшов тестування). А отже, згортання судової реформи, відкат чи реванш (називайте, як хочете) – цілком можливі сценарії.

Вікторія Матола Вікторія Матола , Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter