Окрім представників творчих спеціальностей, які вже давно звикли, що їх інтелектуальна власність ні ким не захищена, це рішення вдарить також по малим підприємцям, інноваторам, стартапам та талановитим українським винахідникам, які без особливого стартового капіталу, ледь не на голому ентузіазмі, намагаються впроваджувати щось нове, розвивати нашу державу, створювати її позитивний імідж на міжнародній арені. Після підвищення реєстраційних плат, їм потрібно буде викласти немаленьку суму, щоб зареєструвати свої торговельні марки або винаходи. А винахідникам, крім плати за отримання патенту, доведеться оплачувати ще й річні збори за підтримання чинності патенту, які збільшені в 2, а інколи й у 8 (!) разів! Так, наприклад, розмір плати за підтримання чинності патенту, який раніше становив 3800 гривень, Мінекономіки пропонує збільшити до, увага - 30400 (!) гривень. А якщо згадати в якому стані знаходиться наша наука і яким є її матеріальне забезпечення, виникають великі сумніви, що середньостатистичний науковець знайде кошти, аби захищати свій винахід.
Гроші, які вони могли б використати для розвитку свого бізнесу, для втілення своїх ідей, вони витрачатимуть на реєстраційні збори, підняті Міністерством без жодного економічного обґрунтування. І це тоді, коли Мінекономіки за останні 4 роки не зробило нічого задля забезпечення захисту прав власників об’єктів інтелектуальної власності. І, вочевидь, й не збирається нічого робити.
Справа у тому, що повноваження ліквідованої свого часу Державної служби з інтелектуальної власності мали бути передані до нового Національного органу з інтелектуальної власності. КМУ була схвалена концепція реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, що передбачала створення такого органу та містила строки для її реалізації – 2016 – І квартал 2017 року. У перехідний період всі функції ліквідованого органу перейшли до міністерства. Воно, власне, й мало подати в парламент проект закону про новий орган.
Втім, судячи з усього, Мінекономіки, зрадівши додатковим повноваженням у сфері захисту прав інтелектуальної власності, вирішило новий орган не створювати та максимально тягнути з подачею законопроекту. Так само тихо Мінекономіки намагається й прийняти проект про підвищення реєстраційних плат.
На сьогодні проект згаданої постанови вже передано на погодження Кабміну. Ніяких обговорень щодо цього важливого рішення з професійною спільнотою та громадянським суспільством проведено не було. І це при тому, що співвідношення позитивних і негативних відгуків на сайті того ж Мінекономіки 1 до 4,5 не на користь проекту. Відомо також і те, що й Асоціація патентних повірених, й Асоціація правників України, й представники бізнесу звертались до Мінекономіки з проханням обговорення ідеї значного підвищення реєстраційних зборів. Однак Мінекономіки не виходить на прямий контакт з тими, кому потім жити і працювати за цими «оновленими» правилами. Здається, тихе перетягування Міністерством повноважень у сфері інтелектуальної власності стає вже усталеною практикою. І перехідний тимчасовий період може скоро стати надзвичайно постійним і стабільним.
Як співвідносяться запропоновані реєстраційні збори із прожитковим мінімумом
Вартість реєстраційних дій в прожиткових мінімумах
Станом на зараз – прожитковий мінімум становить 1700 грн на місяць
Здається, що запроваджуючи ідею з суттєвого підвищення реєстраційних зборів на об’єкти інтелектуальної власності, Мінекономіки не здійснило жодних економічних розрахунків, не проаналізувало іноземну практику, не задумалось про рівень прожиткового мінімуму в Україні і зовсім не подумало про українських творців та тих, хто започатковує бізнес та розвиває власний бренд.
У час, коли потрібно підтримувати малий бізнес, людей, які продукують нові ідеї, держава хоче ще більше грошей забрати в них. Чи такою повинна бути політика профільного міністерства?
Справжній державотворець, піднімаючи будь-які збори, спочатку думає про створення належних умов для захисту та реалізації прав тих, хто буде ці збори платити.