ГоловнаБлогиБлог Тимура Чмерука

Економічні тренди 2019 року

2019 рік виявився напрочуд щедрим на велику кількість важливих подій в економічній площині. Найвизначнішими трендами було значне зміцнення курсу національної валюти до корзини основних іноземних валют, грандіозні плани нового уряду Олексія Гончаренка щодо зростання ВВП країни впродовж 5 років на 40% та несподіваний і цілком реальний обвал промислового виробництва наприкінці року.

Зміцнення гривні

Поступове зміцнення курсу гривні тривало впродовж 2019 року.

Цьому сприяли значні обсяги придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) іноземцями. Загальний обсяг ОВДП, випущених Міністерством фінансів у обіг наприкінці 2019 року становив понад 800 млрд грн. Низхідний тренд курсу гривні тривав упродовж усього 2019 року з незначними коливаннями. Впродовж року гривня зміцнилася до долара США на 14,5%.

Таке значне зміцнення курсу гривні, як і більшість явищ в економіці, мали різнонаправлені за своєю дією на економіку результати. Імпортні товари ставали дешевшими, тому поступово зростали обсяги імпорту і погіршувався стан торговельного балансу.

Водночас зростання курсу гривні сприяло збільшенню доходів громадян в доларовому еквіваленті. Але водночас усі громадяни, які тримають свої заощадження в доларах і євро, втратили їх у гривневому еквіваленті на ті ж самі 15%. Для українських експортерів, які отримують доходи у вільноконвертованій валюті, ревальвація гривні також означала втрату 15% доходів у гривні.

Внаслідок зміцнення курсу національної валюти зменшується обсяг зовнішньої заборгованості в гривневому еквіваленті в перерахунку на долари США. За оцінками експертів, обсяг погашень України перед зовнішніми кредиторами у 2020 році становитиме близько 17,06 млрд доларів США. Пікові виплати припадають на перший квартал - 5,42 млрд, а також на третій квартал - 5,24 млрд.

Падіння промислового виробництва

Кінець року позначився кількома маркерними макроекономічними показниками, які свідчать про серйозні проблеми в реальному секторі економіки. Обсяги промислового виробництва у листопаді, порівняно з аналогічним місяцем 2018 року зменшилися на 7,5%.

Уряд відреагував на значне падіння промвиробництва створенням у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі, та сільського господарства спеціального штабу для запобігання подальшого падіння промвиробництва.

Якщо цю тенденцію не вдасться змінити на початку 2020 року, і рівень економічного спаду не уповільниться або навіть прискориться, можуть виникнути серйозні політичні наслідки для уряду Олексія Гончару, принаймні для високопосадовців економічного блоку. Вже зараз в експертних колах ширяться чутки про те, що Володимир Зеленський розглядає можливість ротації деяких членів Кабінету Міністрів, або й усього уряду в повному складі на початку цього року, якщо негативні тенденції не будуть зупинені.

Неоднозначність ситуації в економіці станом на кінець 2019 року також констатує заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Ніколайчук у своїх постах на фейсбук-пабліку.

За його словами, “ситуація з економічною активністю останні місяці є дуже неоднозначною – з одного боку, маємо провал у промисловості, з іншого – продовжують прискорюватися будівництво і роздрібний товарооборот”.

При цьому бачення Мінекономіки щодо забезпечення зростання реальних доходів, купівельної спроможності й добробуту громадян, яка найбільше цікавить суспільство, у постах міністра і його заступника не розкрита.

Наприкінці 2019 року уряду також довелося провести суттєве скорочення видатків Державного бюджету за незахищеними статтями. Це наочоно продемонструвало стан справ з виконанням дохідної частини держбюджету впродовж 2019 року. Вона була дуже непроста. Впродовж 11 місяців 2019 року держбюджет за доходами був виконаний на 94,1% - в абсолютних значеннях це 899,745 млрд грн при плановому показнику 955,716 млрд грн. Внаслідок цього з 19 грудня 2019 р.були заморожені видатки здебільшого на капітальне будівництво.

Очевидно, що у 2020 році Міністерство розвитку економіки, торгівлі, та сільського господарства має детально окреслити своє бачення щодо шляхів забезпечення зростання виробництва у промисловості та аграрному секторі, наповненння дохідної частини держбюджету й реального зростання доходів громадян.

Зменшення середньої зарплати

Також наприкінці 2019 року Держкомстат зареєстрував незначне зменшення рівня середньої заробітної плати офіційно працевлаштованих громадян. Середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні в листопаді становила 10 679 грн, що на 0,4% менше, ніж в жовтні, але на 16,6% більше в річному вираженні. У порівнянні з жовтнем реальна зарплата зменшилася на 0,5%, а по відношенню до листопада минулого року зросла на 10,8%.

Водночас міністр економічного розвитку Тимофій Милованов, орієнтуючись на макроекономічний прогноз Мінекономіки запевнив, що в 2020 році середня зарплата в Україні виросте на 17% - до 12,497 грн. За цим же прогнозом середня заробітна плата в Україні в 2022 році становитиме 16 047 грн.

Зважаючи на те, що у 2020 році мають відбутися місцеві вибори, рівень електоральної підтримки провладної партії безпосередньо залежатиме від основних економічних показників. Якщо зважити на реальну ситуацію в економіці, можемо з високою вірогідністю прогнозувати появу нових політичних сил, для яких економічне зростання країни буде не просто гаслом, а реальним змістом щоденної роботи. Екстенсивний шлях використання промислових потужностей України і аграрного сектору як джерела напівфабрикатів і сировини вже практично вичерпав свій ресурс зростання. Необхідна нова економічна політика підтримки високотехнологічних виробництв, що випускають конкурентоспроможну продукцію з високим рівнем доданої вартості.

Тимур Чмерук Тимур Чмерук , Партнер міжнародної інвестиційної компанії «Base capital management», підприємець
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter