ГоловнаБлогиБлог Тараса Галайди

Чи дійсно управління державними підприємствами здійснюється в інтересах України?

Відповідно до Цивільного кодексу України у державній власності є майно та грошові кошти, управління якими від імені та в інтересах України здійснюється органами державної влади. За підсумками такого управління Держава має отримувати певний результат, визначений статутними завданнями підприємства.

Наскільки ефективно здійснюється це управління та які результати отримує Держава від нього, дослідила Громадська організація "Публічний аудит".

Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус 16.01.2015 зазначив: «У нас 3373 держпідприємств, з них 1900 працюючих. Всі решта закриваються або закриті. При цьому з 1900 – 60% – це компанії з обігом менше 1 млн євро».

У Реєстрі корпоративних прав держави обліковується майже 700 господарських товариств із державною часткою у статутному капіталі.

Сумарна вартість корпоративних прав держави в усіх господарських товариствах за номінальною вартістю пакетів акцій становить близько 40 млрд грн.

За результатами 2013 року Державний бюджет отримав дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариствах, у статутному капіталі яких є державна частка, в сумі 421,5 млн грн, що становить трохи більше 1% від номінальної вартості пакетів акцій.

Зазначений рівень прибутку Держави в 1% свідчить про неналежні результати роботи більшості державних підприємств, вимивання з них коштів, завищення витрат на тлі заниження прибутків та неефективне використання державного майна.

Що ж заважає державним підприємствам працювати ефективно та з реальною користю для українців? Розглянемо найсуттєвіші перешкоди.

Баласт збиткових підприємств

Проблематика чисельних збиткових державних підприємств, досліджувалась ГО “Публічний аудит”, на прикладі Міністерства оборони України.

В управлінні Міністерства оборони України перебуває 3 державних концерни: «Військторгсервіс», «Техвоєнсервіс» та «Воєнремсервіс», до складу яких входить 144 державних підприємств та філій. Із загальної кількості підприємств діючих – 50%, із них прибуткових – лише 10%; у стані реорганізації (ліквідації та банкрутства) або не ведуть господарську діяльність – 50%.

Залишкова вартість основних виробничих фондів підприємств станом на 31 грудня 2013 року становила 700 млн грн. Кредиторська заборгованість підприємств станом на 1 квітня 2014 року – 499,9 млн грн. Заборгованість із виплати заробітної плати працівникам підприємств станом на 01.06.2014 становила 11,8 млн грн.

У розрізі державних концернів результати діяльності за 2013 рік мали такий вигляд.

Концерн «Військторгсервіс» отримав за 2013 рік майже 2 млн грн збитків, в управлінні Концерну перебуває 466 об’єктів нерухомості та ще 548 об’єктів – в управління філій. При цьому свідоцтва на право власності оформлено лише на 28 % об’єктів.

Концерн «Техвоєнсервіс» включає 29 підприємств та філій. Збиток Концерну та його учасників на кінець 2013 року становив 50,4 млн грн.

Жоден із учасників Концерну не є ефективним підприємством, одинадцять із них перебувають у стані ліквідації за наслідками незадовільної господарської діяльності.

До Концерну «Воєнремсервіс» входить 70 підприємств та філій, із яких – 29 не діють та 5 розташовані в АР Крим. Результатом діяльності Концерну та його учасників за 2013 рік був збиток у 136,8 млн грн.

Наведені дані свідчать про наявність у державній власності чисельних “підприємств-банкрутів”, які з року в рік нарощують борги та збитки, маючи при цьому на балансі чисельні об’єкти нерухомості, які не використовуються за призначенням, а здаються в оренду за мізерну платню (в окремих випадках неофіційно).

Непомірні апетити топ-менеджменту

Незважаючи на незадовільні результати роботи більшості державних підприємств та режим жорсткої економії коштів, що стосувався кожного українця, зарплата керівників найбільших державних господарств («Ощадбанк», НАК «Нафтогаз України» та інших) сягає до $30 тис. у місяць. Хоча їх діяльність, як правило, не має жодного позитивного впливу на розвиток підприємства.

Так, наприклад, Нацбанк шляхом емісії рефінансує Ощадбанк на 20,4 млрд грн, а Уряд ухвалює рішення про його докапіталізацію на 11 млрд грн. І це тільки у 2014 році!

«Нафтогаз України» кожного розрахункового періоду демонструє нездатність сплати рахунків за газ власними коштами, а такі підприємства, як «Укрспирт» та «Укрхімтрансаміак», періодично показують збитковість своєї монополістської діяльності. Між тим у їх топ-менеджерів все гаразд, зарплати завеликі, адміністративні витрати захмарні.

Такі неприродні перекоси свідчать про відсутність прямої мотивації топ-менеджменту у фактичних результатах роботи підприємств. Для збалансування зазначених ставок оплати праці слід прирівняти їх значення до економічно-обґрунтованих для держави (наприклад, до 20 мінімальних зарплат), незалежно від назви і діяльності підприємства, та встановити винагороду за результатами діяльності за рік, яку визначає КМУ. Крім того, слід обов’язково відмінити можливість отримання додаткових винагород топ-менеджментом.

Неефективні принципи розподілу прибутків та управління стратегічними підприємствами

Постановою КМУ від 29 січня 2014 № 33 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності в 2013 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у розмірі 50% та 30% для електроенергетичної галузі та «Ощадбанку».

Оскільки дивіденди від діяльності сплачуються з чистого прибутку, ГО «Публічний аудит» пропонує збільшити базовий норматив частки прибутку для всіх господарств, у капіталі яких є права держави, до 90% – це забезпечить додаткові надходження до Державного бюджету в розмірі 337 млн грн.

Відповідно до Постанови КМУ від 23 лютого 2011 № 138, відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями становить від 15% до 30 %.

Пропонується збільшити частину відрахувань до 90%, що забезпечить додаткові надходження у сумі понад 3 млрд грн.

І хоча останніми днями спостерігаються позитивні ініціативи Верховної Ради щодо зниження кворуму для проведення загальних зборів акціонерних товариств (з 60% до 50% + 1 акція), які спрямовані на посилення впливу Держави під час розподілу прибутків підприємств із державною часткою, цих заходів явно недостатньо.

ГО "Публічний аудит" досліджувало це питання на прикладі УДП “Укрхімтрансаміак”, основним видом діяльності якого є управління магістральним аміакопроводом «Тольятті-Горлівка-Одеса», - єдиним експортний канал постачання аміаку з РФ.

Вказане підприємство, з ринковою вартістю майже 2,4 млрд грн спрямовує в бюджет держави менше 1 % цієї суми – 24 млн грн, маючи всі передумови бути надприбутковим. «Укрхімтрансаміак» отримує від транзиту аміаку понад 800 млн грн у рік (чистий прибуток 46 млн. грн.), при цьому нічого не виробляючи, фактично всі кошти витрачає на утримання трубопроводу, “зливаючи” їх на пов'язаних контрагентів чи на послуги, факт надання яких викликає сумніви.

Наведений приклад незадовільних фінансових результатів державного підприємства «Укрхімтрансаміак» ще раз демонструє відсутність прямої мотивації топ-менеджменту у фактичних результатах роботи підприємств.

Політика приватизації прибуткових державних підприємств

Ще однією болючою темою є принципи та механізми приватизації державних підприємств.

Як зазначав 25.01.2013 Міністр юстиції України Павло Петренко, Фонд державного майна України затвердив перелік об'єктів, які будуть запропоновані до продажу. Загалом у цьому списку понад 200 об'єктів. І серед них є такі крупні компанії, як «Одеський припортовий завод», підприємство «Турбоатом» та вугледобувні підприємства. Тобто, фактично на приватизацію чиновники виставили виключно прибуткові держпідприємства. Очевидно, щоб мати змогу самим же їх купити.

Навіть після зміни керівництва Держави новий Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко продовжує політику «попередників» у приватизації прибуткових державних підприємств: «Министр аграрной политики и продовольствия Алексей Павленко придерживается идеи приватизации государственного предприятия "Укрспирт"».

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк під час засідання Верховної Ради пропонував: «Приватизовувати компанії на публічних конкурсах, а не давати можливості далі через корупційні схеми витягувати кошти з них».

Висловлювання Прем'єр-міністра, за якими приватизація позиціонується як панацея від корупції у держпідприємствах, виглядають дещо безглуздо, оскільки жоден приватний господар не буде реалізовувати потужне прибуткове підприємство лише тому, що його найманий персонал загруз у корупції. Необхідно змінити персонал та контролювати його.

Проте з позицією Уряду погоджуються далеко не всі. Так, на засіданні Верховної Ради представники фракції «Батьківщина» заявили, що на сьогодні не можна виносити на приватизацію «Укрзалізницю» та «Укрспирт». Верховна Рада відправила на доопрацювання проект Закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», який було внесено Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що продовження політики приватизації прибуткових державних підприємств навряд чи можна вважати ефективним управлінням державним майном в інтересах України.

Навпаки, будь-який добрий господар у першу чергу позбавляється тягаря збиткових та неефективних активів, а прибуткові та дієві розвиває й примножує. Держава не повинна позбавлятися потужних, прибуткових підприємств, залишаючи собі збиткові.

На жаль, у випадку з державними підприємствами за будь-якої влади працює не цей принцип, а інший: державне – нічиє.

ГО “Публічний аудит”, для подолання чи хоча б мінімізації таких фактів:

- здійснити суцільну інвентаризацію державних підприємств, їх нерухомого майна та державних корпоративних прав, реалізувати збиткові підприємства (у тому числі з залученням іноземних інвестицій);

- нереалізовані збиткові підприємства — ліквідувати, їх майно реалізувати чи передавати в оренду на конкурсній основі;

- збалансувати розміри оплати праці топ-менеджерів державних природних монополій до економічно-обґрунтованих (наприклад, до 20 мінімальних зарплат) та додаткову винагороду виключно за перевищення планового рівня річного прибутку, яку визначатиме КМУ

- для керівників збиткових державних підприємств запровадити стимулювальні механізми оплати праці залежно від ефективності управління та отриманого прибутку

- збільшити базовий норматив частки прибутку для всіх господарств, у капіталі яких є права держави, державних унітарних підприємств та їх об’єднань до 90%.

Тарас Галайда Тарас Галайда , Фахівець в галузі аудиту та обліку Громадської Організації "Публічний аудит"
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook