ГоловнаБлоги

Що вдалося Польщі і не вдалося Україні

Порівняння макроекономічних показників Польщі та України у період після світової кризи 2008 року показує, як виглядає здорова економіка (на прикладі Польщі) та констатує хворобу української. До кризи українська та польська економіки мали схожу динаміку. Однак, останні п’ять років стали роками успіху для Польщі й втраченими – для України. Хворий організм української економіки потребує лікування. Успішне лікування неможливе без гігієни державної політики – недопущення рішень, які перешкоджають чесній конкуренції та розбалансовують економіку.

Ознакою здорової економіки є збалансованість і стійкість зростання

Польська економіка є одним із лідерів у Європі за темпами зростання ВВП у 2011-2013 роках. Швидше за Польщу в ці три роки зростали лише прибалтійські країни (Естонія, Латвія та Литва), які, однак, зазнали глибокого падіння у кризовому 2009 році. Польща є єдиною країною ЄС та Центральної та Східної Європи (окрім Косово та Албанії), економіка якої уникла спаду в 2009 році. В результаті, за період з 1992 по сьогодні Польща не знала жодного року від’ємної динаміки ВВП.

Сталість зростання – головна відмінність польської економіки від української. У період з 2005 по 2008 роки середні темпи зростання української та польської економік були дуже близькими (5,1% в Україні та 5,4% у Польщі). Однак після 2009 року розрив між динамікою цих економік постійно збільшується.

Діаграма 1. Індекси реального ВВП та його складових (натисніть, щоб побачити у великому розмірі)

Джерело: статистика національних рахунків, Державна служба статистики України, Центральний статистичний офіс Польщі

Завдяки якому чиннику Польщі вдалося стабільно зростати після кризи 2008-2009 року? Відповідь на це питання – зростання експорту та перевищення його обсягу над імпортом. Аналіз статистики ВВП Польщі показує, що внесок експорту в зростання ВВП збільшувався у 2010-2013 році, а негативний внесок імпорту, навпаки, зменшувався.

За зростанням експорту ховається інший, більш важливий, чинник – суттєві прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в економіку Польщі, зроблені у період з 2004 року (рік вступу Польщі в ЄС) до 2008 року (рік кризи). На кінець 2008 року порівняно з 2005 роком польські ПІІ зросли в 1,5 рази. Завдяки цим інвестиціям Польща змогла збільшувати експорт та підтримувати зростання економіки: експорт товарів і послуг зріс на кінець 2013 року порівняно з 2008 роком в 1,6 рази, що перевищувало зростання імпорту (в 1,5 рази).

У післякризові роки інвестиції у Польщі скорочувались на 1-1,5% щороку (за винятком 2011 року, коли було зафіксовано зростання на 8,5%). Зниження активності приватних інвесторів було частково компенсовано державними інвестиціями: до 2008 року частка приватних інвестицій у загальних інвестиціях становила близько 70%, а після 2008 року знизилась в середньому до 63%. Зокрема, у 2011 році приріст інвестицій завдячує саме державним проектам.

В Україні прямі іноземні інвестиції також швидко зростали у 2005-2008 роках. Однак це зростання не було сталим – після кризи 2008 року відбулося суттєве скорочення (на 50%). Більш того, кількість та якість інвестицій не була достатньою, щоб повторити успіх Польщі та нарощувати обсяги експорту. Обсяг експорту України на кінець 2013 року був на 28% нижчим за рівень 2005 року, а обсяг імпорту майже в 1,2 рази перевищував обсяг 2005 року.

Отже можемо зробити такі висновки:

  • У 2005-2008 роках динаміка українського і польського ВВП була схожою. І в Польщі, і в Україні зростали інвестиції. У цей період Україна вигравала від сприятливої світової кон’юнктури та загального оптимізму інвесторів.
  • Після 2008 року шляхи розвитку української та польської економіки розійшлись. Польська економіка з мінімальними втратами пройшла через кризу 2008-2009 року. В Україні, навпаки, відбулося різке падіння інвестицій та експорту в 2009 році, повільні темпи зростання у 2010-2012 роках не могли компенсувати це падіння, а у 2013 році експорт та інвестиції знову впали. Економіка трималась на споживанні домашніх господарств, а імпорт прискорено зростав. Зрештою, довго ця тенденція тривати не могла, бо ресурси економіки було вичерпано.

Польські компанії мають більші ресурси для інвестицій, ніж українські

Ресурсами для інвестицій є загальні кошти, заощаджені в економіці, та запозичення. У Польщі заощадження (кошти, які залишились після всіх витрат, та які можуть бути використані для інвестицій) переважно зосереджені у секторі компаній. Частка заощаджень компаній у загальному обсязі валових заощаджень в 2012 році в Польщі становила більше 80%, в Україні – лише 14%. В Україні більше 80% заощаджень закумульовано у секторі домашніх господарств, і ці кошти не перетікають у інвестиції.

Заощадження компаній в Україні різко скорочувались: частка заощаджень компаній у загальному обсязі заощаджень скоротилась із 38% у 2009 році до 14% у 2012 році. Тобто вичерпувались власні ресурси компаній для інвестицій.

Діаграма 2. Частка секторів домогосподарств та компаній (нефінансових корпорацій) у валовому заощадженні

Джерело: статистика національних рахунків, Державна служба статистики України, Центральний статистичний офіс Польщі

Чому польські компанії мають ресурси для інвестицій, а українські – ні? Приймемо за 100% валову додану вартість, створену в секторі компаній, у 2012 році:

  • У Польщі близько 50% цієї доданої вартості піде на оплату праці, а 50% залишиться як прибуток. В Україні – 70% і 30% відповідно.
  • З прибутку польські компанії 34% виплатять як дохід власнику (у вигляді дивідендів), в Україні – частка виплат власнику становитиме 72% від прибутку. Тобто польські компанії більшу частку прибутку спрямовують на інвестиції.
  • Зрештою, на останньому кроці розподілу українські компанії сплатять більшу частку у вигляді податків на доходи та майно (73% порівняно з 14% у Польщі).

Діаграма 3. Розподіл доходу компаній в Україні та Польщі, 2012 рік (зведені національні рахунки за секторами)

Джерело: статистика національних рахунків, Державна служба статистики України, Центральний статистичний офіс Польщі

Цей аналіз висвітлює одночасно кілька “вузьких місць” української економіки: і недостатню продуктивність праці, і неефективність податкової системи, але головне – небажання (та й, зрештою, відсутність можливості) бізнесу спрямовувати кошти на нові інвестиції.

У 2014 році скорочення інвестицій в Україні становить близько 30%, у той же час зростає рівень зношеності основних фондів. В результаті, нові інвестиції ледве перекривають поточну амортизацію. Зростання економіки є неможливим, якщо не зламати цю тенденцію. Стійкі темпи зростання інвестицій мають стати головним критерієм оцінки ходу економічних реформ в Україні.

Діаграма 4. Україна: чисте нагромадження капіталу у 2014 році, млрд грн

Джерело: Державна служба статистики України

Україні потрібно повернути довіру інвесторів

Україні необхідно швидко надолужити втрачені 5 років. Досягти цього можливо лише за умови повернення довіри інвесторів – як внутрішніх, так і зовнішніх. Для цього потрібно докорінно змінити принципи та створити нові процедури прийняття державних рішень щодо економіки:

  • Встановити перелік головних критеріїв для аналізу та обґрунтування політичних рішень. Ці критерії мають відповідати таким цілям економічної політики як (1) стимулювання чесної конкуренції, (2) подолання структурних дисбалансів в економіці, (3) нагромадження інвестиційних ресурсів в економіці загалом і насамперед у компаній. Система критеріїв має відфільтровувати популістські рішення та рішення, які створюють умови для монополізму.
  • Забезпечити відкритий аналіз та обговорення проектів економічних рішень, прозорість внесення та ухвалення змін до цих проектів.
  • Створити функцію моніторингу впливу ухвалених рішень на економіку через систему критеріїв оцінки ефективності. Результати такого моніторингу мають враховуватись під час розробки та обговорення нових проектів рішень та підвищувати їхню якість.

Україні потрібна гігієна прийняття економічних рішень. Від цього залежить здоров’я, якщо не життя, української економіки.

**

Вперше текст було опубліковано на сайті VoxUkraine

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter