Система охорони здоров'я: кадри вирішують все

Від професіоналізму, якості та ефективності управління безпосередньо залежать результати діяльності будь-якої організації. Але у сфері охорони здоров'я у управління особлива ціна - здоров'я і життя людей.

Фото: Макс Требухов

Система української охорони здоров'я не зазнала жодних особливих змін з часів СРСР. Основна частина медичних установ в Україні мають державну або комунальну форму власності. Приватний сектор складає приблизно 5% (в Європі близько 50%). Державні медичні установи України мають здебільшого бюджетне фінансування, при цьому велика частина коштів витрачається на утримання самої інфраструктури, а не на пацієнта. Призначення керівників теж як і раніше відбувається «за закритими дверима». Все це відповідним чином позначається на якості медичного обслуговування населення.

Перелік класифікатора державних медичних установ нараховує майже 150 найменувань! Від всіляких лікарень, госпіталів, поліклінік та медичних центрів, до пологових будинків, станцій швидкої допомоги та санаторіїв.

Найбільш поширена посада керівника державних медустанов - це головлікар, основними обов'язками якого є: організація лікувально-профілактичної, адміністративно-господарської і фінансової діяльності установи, підбір персоналу та організація роботи колективу, контроль правильності обстеження і лікування пацієнтів, плюс облік і зберігання сильнодіючих та наркотичних препаратів.

Таким чином, при можливості одноосібно розпоряджатися фінансами медустанови, персоналом та лікарськими засобами, може виникнути певна спокуса як зі сторони, що призначає керівника, так і з боку претендента.

Олена Левченко, керівник сектору оцінки та усунення корупційних ризиків Міністерства охорони здоров'я України: «Призначення керівників закладів охорони здоров'я державної та комунальної форми власності до останнього часу здійснювалися без проведення відкритих конкурсних процедур. Відсутність прозористі при прийнятті відповідних рішень створювало підстави для виникнення ризиків вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень при здійсненні таких призначень. Необхідно, щоб на керівні посади держустанов охорони здоров'я приходили кваліфіковані лікарі, які мають досвід лікувальної та організаційної роботи, які можуть представити план розвитку установи та його здійснити. Найбільш ефективний спосіб досягти цієї мети - лише через конкурсний відбір і аналіз конкурсних пропозицій претендентів».

Питання уникнення можливих корупційних ризиків при призначенні керівників державних медичних установ потрібно було вирішити на нормативному рівні. Тому Міністерство охорони здоров'я, відповідно до плану дій урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», створило проект наказу "Про порядок конкурсного відбору керівників закладів охорони здоров'я державної та комунальної форми власності".

С 05.12.2016 р. по 05.01.2017 р. відбувалось Громадське обговорення проекту наказу, але, на жаль, ніяких пропозицій не надійшло. В той же час проект наказу вивчався експертами коаліції «Реанімаційний пакет реформ» і виникла необхідність внести поправки до цього документу.

Зоряна Черненко, експерт групи "Реформа охорони здоров'я" коаліції «Реанімаційний пакет реформ»: «Враховуючи чинну постанову КМУ від 16 жовтня 2014 р. № 642 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я» більш доцільним було б внести зміни до даного порядку, ніж готувати міністерський документ. В першу чергу дана пропозиція найбільш актуальна до закладів, які надають медичну допомогу (екстрену, первинну, вторинну, третинну, паліативну). Сам проект наказу по відкритим конкурсним процедурам потребує доопрацювання, особливо в частині подачі і розглядів конкурсних пропозицій та конфлікту інтересів.»

26 січня 2017 року урядово-громадська ініціатива «Разом проти корупції» організовує «круглий стіл», щоб всі зацікавлені сторони змогли ще раз ретельно проаналізувати документ, виключити помилки і врахувати всі пропозиції.

Оксана Величко, координаторка урядово-громадської ініціативи “Разом проти корупції”

В нашій країні ми часто живемо і діємо у форматі «паралельних реальностей». Зокрема на сцені держустанови проходить театральна вистава під назвою «конкурс», а насправді переможець уже давно визначений. Сьогодні участь громадськості трохи збиває гру «акторів», однак часто через слабкість представленості громадських представників, недоліки конкурсних процедур імітації не вдається уникнути. Це специфіка перехідного періоду. Для того, щоб конкурси відбувалися по справжньому необхідне щире бажання влади і прозора, чітка конкурсна процедура.

Запропонований Порядок проведення відкритого конкурсного відбору керівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форми власності має бути вдосконалений зокрема у таких напрямках:

1. Передбачити включення представників громадськості (наприклад, профільних ГО) до складу конкурсних комісій (зараз це лише представники суб’єкта управління, трудового колективу та МОЗ).

2. Чітко визначити пропорцію членів конкурсної комісії (кого і скільки має бути, зараз немає ніяких обмежень).

3. Передбачити максимальне оприлюднення анонсів про конкурс, усіх результатів голосувань, планів реформування та розвитку закладу, які подають кандидати.

4. Визначити в Положенні бодай якісь критерії визначення переможців.

У разі якщо ці зміни не будуть внесені гратися у конкурси не має смислу. Але сьогодні ми маємо керівництво МОЗ, яке абсолютно відкрите до діалогу, тому відпрацюємо такий Порядок, який дозволить уникнути ризиків і справді сприяти залученню кращих кадрів на керівні посади закладів охорони здоров’я.

Михайло Серебряков, Реанімаційний Пакет Реформ, менеджер ініціативи "Разом проти корупції": «На сегодняшний день главврачи государственных и муниципальных больниц назначаются единоличными решениями министерских руководителе. Такое положение дел за два десятилетия породило не просто коррупционные риски, а уже состоявшиеся практики разворовывания сферы здравоохранения, злоупотреблений при закупке лекарств, продажи должностей на низовом уровне и многое другое. А страдают от этого все – потенциальные пациенты.

Что происходит дальше, мы знаем – многотомник доказательной базы для следователей. "Свежайший" пример – многократно завышенные цены при закупке лекарств на внутреннем рынке (сфера прямой ответственности руководителей учреждений), с чем руководство Министерства начало реальную борьбу.

Решить проблему может по-настоящему соревновательная, под микроскопом общественности, конкурсная процедура подобных кадровых назначений, в рамках которой Минздрав не будет иметь монополию на работу конкурсных комиссий (иначе конкурс теряет смысл).

Проект приказа о конкурсах, наработанный Министерством, к сожалению, не во всём отвечает базовым требованиям соревновательности и прозрачности процесса.

В команде инициативы "Разом проти корупції" есть участники, имеющие личный опыт разработки прозрачных, неподконтрольных власти, проверенных экспериментально конкурсных положений на руководящие должности, лишённых ряда недостатков аналогичных процедур для замещения должностей в сфере государственной службы.

Участие экспертов инициативы "Разом проти корупції" заключается в радикальном усовершенствовании министерского проекта Положения о конкурсном отборе руководителей учреждений здравоохранения государственной и коммунальной формы собственности. Синергия прогрессивных сотрудников Министерства и общественных активистов обречена на успех!».

Ключові тези статті:

Орган влади: Міністерство охорони здоров’я України

Антикорупційний захід: Запровадження відкритих конкурсних процедур під час обрання керівників закладів охорони здоров'я державної та комунальної форми власності.

Термін виконання: до 28 березня 2017 року.

Статус виконання: 25%

Що вже зроблено: Міністерство охорони здоров'я створило проект наказу "Про порядок конкурсного відбору керівників закладів охорони здоров'я державної та комунальної форми власності", пройшло його Громадське обговорення.

Що має бути ще зроблено: Необхідно доопрацювати проект наказу, знову провести Громадське обговорення. Здійснити погодження доопрацьованого проекту наказу профільними структурними підрозділами МОЗ України, затвердження його наказом МОЗ України, направлення на погодження до зацікавлених органів та державну реєстрацію Порядку у Міністерстві юстиції України.

Існуючі перешкоди: Зараз відсутні, але необхідність повторного Громадського обговорення може привести до перенесення кінцевого терміну виконання заходу на 2-4 тижні.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter