Реформа видобувних галузей. Лайфхаки від Монголії

Україна першою в світі відкрила реєстр бенефіціарних власників, до якого включена інформація і про видобувні компанії. Україна «розсекретила» інформацію про ліцензії та транспортування природних ресурсів. Запровадила звірку платежів видобувних компаній та надходжень до бюджетів від них. Також зобов’язала компанії, що видобувають газ, нафту та газовий конденсат 5% ренти перераховувати у місцеві бюджети різних рівнів, на території яких вони працюють. Зрештою, ми підійшли до прийняття закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях (№6229). Його ухвалення посилить вимоги прозорості та поширить їх на весь видобувний сектор. Тож поступ очевидний.

Рабочие станции Укргаздобычи
Фото: energynews.com.ua
Рабочие станции Укргаздобычи

І все ж Україна поки не серед лідерів у сфері прозорого видобування. Група представників українського Національного секретаріату Ініціативи прозорості видобувних галузей та партнерських громадських організацій нещодавно відвідали Монголію – країну, яка повністю відповідає стандартам прозорості – з робочим візитом і, запевняю, Україні є чим надихнутись.

Публічна онлайн-платформа з повними даними про всі видобувні компанії країни

У Монголії такий веб-ресурс діє від 2013 року. З одного боку, на порталі міститься вичерпна інформація про діяльність понад тисячі найбільших видобувних компаній країни (всього у Монголії зареєстровано 2225 компаній, які мають 3705 ліцензій). Тобто у публічному доступі можна знайти інформацію про всі платежі видобувних компаній до бюджетів різних рівнів.

З іншого боку, органи влади там же розміщують дані про отримані від видобувних компаній кошти. При цьому, фільтри цієї бази даних дозволяють шукати інформацію не лише за компаніями, але й за регіонами та окремими платежами. Все просто та прозоро.

В Україні наразі такої платформи немає. Хороша ж новина у тому, що сьогодні Україна веде переговори з потенційними донорами про реалізацію подібного проекту, а також вивчає власні можливості фінансової участі.

Монголія на розробку та запуск своєї системи витратила майже 200 тисяч євро, які на це виділив Європейський банк реконструкції та розвитку.

Відкритий веб-портал із контрактами у видобувному секторі

У травні цього року Монголія запустила онлайн-ресурс, на якому розміщено 367 контрактів видобувного сектору. І жодних суперечок про комерційну таємницю.

В нашій же країні оприлюднення інформації контрактів – табу. Проте, ухваливши законопроект про забезпечення прозорості у видобувних галузях №6229, Верховна Рада дещо покращить ситуацію. Буде врегульовано питання розмежування інформації, яку компанії мають оприлюднювати обов’язково та яку можуть залишити конфіденційною. Про повну відкритість, як у Монголії наразі, на жаль, не йдеться.

Регіональні «представництва» Ініціативи прозорості видобувних галузей

У Монголії окрім Національної ради з впровадження Ініціативи, у кожному з 21 аймаків (так в Монголії називають територіально-адміністративні одиниці) створені регіональні ради. До них входять представники місцевих органів влади, громадськості та видобувного бізнесу.

Ці регіональні ради допомагають визначати пріоритети для розподілення коштів, отриманих від видобувних компаній як благодійні пожертви, та контролюють їхнє використання. Також завдяки посередництву регіональних рад видобувні компанії підтримують місцевих виробників, укладаючи угоди з місцевим населенням на постачання продуктів.

Іноді регіональні ради допомагають відстоювати інтереси місцевого населення у спорах з видобувальниками. Наприклад, у багатому на золото та залізну руду районі Заамар, що у 180 кілометрах від столиці, триває таке протистояння: місцеві прагнуть зберегти на своїх землях пасовища, які там існують століттями, а видобувна компанія – має ліцензію на видобуток природних ресурсів на 21 гектарах цих земель. Наразі територію видобутку компанія готова скоротити до 3 гектарів. Але місцеве населення за допомогою регіональної ради через суд вимагає взагалі скасувати цю ліцензію. Слід зауважити, що через особливості природи та ґрунтів Монголії, землі після видобутку не підлягають рекультивації і стають непридатними для повернення їх у фонд пасовищ, тому конфлікт і набуває такої гостроти.

З огляду на децентралізацію в Україні, поява таких регіональних рад допомогла би координувати взаємодію місцевих органів влади з громадянським суспільством та бізнесом у питаннях ефективного використання рентних платежів, частину яких компанії сплачують до місцевих бюджетів, запобігати та вирішувати конфлікти між населенням та компаніями тощо.

Статус «куратора» Ініціативи прозорості видобувних галузей

У Монголії Національну раду, яка відповідає за впровадження Ініціативи, очолює прем’єр-міністр. Такий високий рівень представництва обумовлений тим, що для Монголії прозоре видобування є одним із державних пріоритетів.

Наразі ж національну раду з провадження стандартів прозорості видобування в Україні очолює заступник міністра енергетики та вугільної промисловості з питань євроінтеграції.

Проте для України, як для держави, бюджету якої видобувний сектор приносить приблизно 25-35% усіх валютних надходжень (у Монголії цей показник значно вищий – 85%), так само важливо, щоб за впровадження стандартів прозорості видобування відповідав державний топ-менеджмент, як скажімо, за Національну інвестиційну раду Україну. Адже прозорість ринку видобування – це зелене світло інвесторам, іноземним в першу чергу. І цю прозорість Україна має розвивати прискореними темпами, якщо хоче інвестицій у секторі.

Для того, щоб позбавитись закритості та проявів корупції у видобувному секторі, Україні варто було б «запозичити» ці чотири ідеї у Монголії, як у країни, що підтвердила повну відповідність стандартам Ініціативи прозорості видобувних галузей.

Олексій Орловський Олексій Орловський , Директор програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter