ГоловнаБлогиБлог Руслана Демчака

Експортне вікно в Європу

14 квітня Рада ЄС схвалила обіцяні на початку весни односторонні торгівельні преференції у вигляді звільнення від сплати імпортного мита для українських експортерів. Україна мала б отримати їх в разі створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Європейським Союзом, підписання якої в рамках підписання Угоди про асоціацію було скасовано у листопаді минулого року. Але Брюссель вирішив «подарувати» їх Україні на півроку, починаючи з 23 квітня, в якості економічної допомоги.

Фото: EPA/UPG

Наразі ЄС є найбільш експортним ринком України. На нього припадає 26,5% товарного експорту нашої країни на суму $16,8 млрд, за даними Держстату за 2013 рік. Для порівняння - до Росії минулого року поїхало лише 23,8% товарів, проданих за кордон, на суму $15,1 млрд. В межах ЄС найбільш значущими ринками для вітчизняної продукції є Польща, Італія, Німеччина, Угорщина та Нідерланди. Всі ці країни минулого року придбали українських товарів на суму понад $1 млрд кожна. Але в цілому Україна залишається чистим імпортером продукції з ЄС – наша країна привозить звідти на третину більше товарів, ніж продає туди, в результаті чого в 2013 році мала від’ємне торгівельне сальдо в розмірі $10,3 млрд. 

Звільнення від сплати імпортного мита, схвалене Радою ЄС, відрізнятиметься в залежності від категорії товарів. Під повне звільнення підпадає 94,7% промислової продукції, 82,2% сільськогосподарських товарів і 83,4% продовольчих товарів. Решта продукції отримає натомість квоти на безмитні поставки. Але, незважаючи на всеосяжність преференцій, найбільший зиск від них мають отримати українські аграрії, виграш яких складатиме 400млн євро із зазначеного раніше Кабміном загальнодержавного зиску в 500 млн євро.

Сьогодні близько третини українського сільськогосподарського експорту спрямовується в ЄС і найсильніші позиції має саме рослинництво. Зокрема в ЄС постачається 43% проданої за кордон кукурудзи, 36% жита, 41% гречки та проса, 69% зернового сорго, 95% насіння та плодів олійних культур.А в структурі експорту саме до ЄС аграрна продукція займає близько п’ятої частини і поступається лише металургії. У таких країнах як Ірландія, Іспанія і Португалія вітчизняні зернові є однією з найбільш вагомих(понад 50%) статей імпорту з нашої країни. Наприклад, в ЄС найбільшими покупцями української кукурудзи – основного експортного сільськогосподарського товару з України в ЄС – є Іспанія, Італія та Нідерланди. Насіння і плоди олійних культур складають понад 20% українського експорту до Франції, Бельгії, Греції та Нідерландів. В грошовому вираженні їх найбільшими покупцями виступають Німеччина, Австрія, Польща та Угорщина.

З огляду на таке значне освоєння європейського ринку для виробників зернових, насіння та іншої рослинницької продукції скорочення діючих мит до нуля (а наразі для кукурудзи, наприклад, мито складає 94 євро за тонну, для пшениці – 95 євро за тонну) дозволить без додаткових зусиль ще більше наростити експорт до ЄС. Правда, в межах встановлених лімітів на обсяг безмитного експорту. Наприклад, експорт пшениці до ЄС можна буде збільшити з минулорічних 101 тис. тонн до 950 тис. тонн, ячменю з 7,3 тис. тонн до 250 тис. тонн. Основним недоліком квотуванняна противагу звільнення від сплати мита є те, що ці квоти вигідні лише для тих видів продукції, експорт яких досі був незначний. Наприклад, значна частина кукурудзи і надалі експортуватиметься до ЄС із обкладанням митом, оскільки минулого року Україна продала в ЄС 7,2 млн тонн, в той час як квота становитиме лише 400 тис. тонн.

На відміну від рослинництва, українське тваринництво і переробна промисловість ледь виграють від преференцій через те, що європейський ринок для них досі був малознайомим і, відповідно, зараз компанії цих галузей не підготовлені до швидкого – в межах півроку – освоєння ринку ЄС. Для більшості видів продукції тваринництва європейський ринок буде і надалі зачинений через відсутність належних сертифікатів якості. За даними Української аграрної конфедерації, лише 7% українських виробників мають міжнародні сертифікати якості ISO таHACСP, ще у 15% виробників є тільки один з цих документів. Провести сертифікацію не лише дорого, а й неможливо за півроку. Найбільші шанси скористатися преференціями мають виробники м’яса птиці, меду та риби, вважають в Українському клубі аграрного бізнесу. Проте ці шанси обмежені низькими квотами. Наприклад, ЄС дозволяє лиш 5 тис. тонн безмитного імпорту меду з України – це лише третина з 17 тис. тонн меду, що вітчизняні компанії продали до ЄС минулого року. Незадоволені обсягом квоти в розмірі 36 тис. тонн і виробники м’яса птиці, що планують лобіювати розширення квоти.

Руслан Демчак Руслан Демчак , Народний депутат України, заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter