Катастрофа чи головотяпство?

На розширеній нараді в Харкові 31 липня 2015 року стан в українській енергетиці Прем’єр-міністр України назвав катастрофічним. При цьому багато уваги було приділено поставкам і розрахункам за газ та електроенергію. Доволі об’єктивно висвітлені проблеми з нестачею вугілля на ТЕС і ТЕЦ, яке видобувається на тимчасово окупованій території. На жаль, не вистачило часу для атомної енергетики і для нафтової галузі. Треба сподіватися, що стан справ у цих галузях буде об’єктивно проаналізовано у понеділок 3 серпня, оскільки в цих галузях також потрібні термінові дії для поступового виходу з-під російської залежності.

Фото: dtek.com

Загалом висновок сумний – Україна не готова до зими.

Дуже важко не погодитися із згаданим висновком.

Однак, варто наголосити, що наприкінці липня-початку серпня пізно оголошувати тривогу, оскільки серйозно змінити щось в енергетиці на найближчі осінь-зиму вже занадто пізно.

У цьому контексті доцільно нагадати, що, зокрема, українські експерти ще ранньою весною цього року (а по деяких напрямках і раніше) майже одноголосно звертали увагу на проблеми і вказували шляхи їх вирішення. Ще був час для дій.

Зокрема, вказувалося, що брак антрацитного вугілля важко скомпенсувати за рахунок далекого імпорту, оскільки в Україні, окрім грошей, немає відповідної морської інфраструктури для доставки і розвантаження великих обсягів вугілля.

Звертали увагу на цю проблему і поляки, де теплова енергетика процвітає без антрацитного вугілля. Навіть до візиту в Україну Президента Польщі у квітні ц.р. офіційна Варшава виділила 50 млн Євро для дообладнання наших станцій, аби українські теплостанції, крім антрацитного, могли б ефективно спалювати вугілля з інших регіонів, зокрема Дніпропетровсько, Львівсько-Волинського, польського басейнів тощо. Однак, українські урядовці, зокрема Міністерство енергетики і вугільної промисловості, та всі причетні до згаданих галузей, на жаль, не звернули на це уваги. В результаті, залишається два варіанти: або купувати вугілля на окупованих шахтах, або – в РФ.

Але ж ще в лютому-березні пропонувалося розробити державну програму і розпочати її реалізацію з дообладнання наших теплових станцій з метою забезпечення їм вибору: або донбаське вугілля, або інше.

Те саме можна сказати і про газ. Адже ми не зробили нічого, щоби реалізувати так званий «великий реверс» аби відмовитися від російського газу. Крім цього, ми з вересня минулого року не зробили нічого, щоб укласти контракт з неросійським постачальником газу в Європі. І т.д.

Так само і про атомну енергетику. Живемо сьогоднішнім днем і нічого не робимо для виходу від російської залежності.

Гостро стоїть проблема залежності від РФ і по нафтопродуктах. Тут єдиним дієвим заходом міг би стати сучасний нафто-хімічний комплекс в Україні, про що кілька разів писалося, а в 2006 – 2008 роках всі деталі його створення були пророблені.

Як би виграли українські споживачі нафтопродуктів тепер, коли на світових ринках нафти з’являється дешева іранська нафта!

А без свого нафто-хімічного комплексу ми і надалі будемо залежні від російських НПЗ, або від НПЗ, які отримують нафту з РФ. І далі будемо боятися дефіциту нафтопродуктів, що може викликати велике народне збурення.

Усі названі питання слід також розглядати в площині національної безпеки.

Хочеться вірити, що у понеділок за результатами задекларованої Прем’єр-міністром України наради будуть зроблені правильні висновки і розпочнуться необхідні дії.

Cлава Україні!

Богдан Соколовский Богдан Соколовский , Экс-уполномоченный Президента Украины по международным вопросам энергетической безопасности Богдан Соколовский
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter