ГоловнаБлогиБлог Андрія Юсова

Хто блокує райради в Києві?

Реформа децентралізації, яка стартувала в Україні п’ять років назад, проходить не гладко. Законодавчі колізії, кадрові проблеми, часто відсутність у громад бажання об’єднуватися, - проблем можна називати багато. Але, незважаючи ні на що, це одна з небагатьох реформ, яку можна назвати відносно успішною. Її результат - оновлення інфраструктури, ремонт і будівництво шкіл, нові робочі місця. Однак децентралізація, зі своїми позитивними змінами, не призвела у столиці до посилення самоврядування. Київська міська рада та міський голова протягом останніх п’яти років навпаки посилювали ручне управління власністю, майном і коштами. У їхньому підпорядкуванні - 10 районів столиці.

Фото: Пресс-служба КГГА

При цьому, в Києві лише офіційно проживає понад 2 млн 900 тис. чоловік. Це більше, ніж у Харківській, Одеській чи Львівській областях. А Дарницький, Дніпровський та Деснянський райони столиці за територією більші, ніж деякі обласні центри. То хіба вони не повинні мати окремі представництва?

Так, мова йде про районні ради. Ліквідували їх у Києві за Януковича у 2010-му році, і відтоді багато разів намагались повернути. Є навіть рішення Київської міської ради про відновлення в Києві райрад. Проте в міській раді знайшли спосіб, як увесь цей процес заблокувати. До районних рад ніяк не можуть провести вибори, бо депутати київської міськради уже 4 роки не голосують за відповідне направлення до ЦВК. Причому головним противником цього увесь цей час виступала провладна фракція у міській раді. Така впертість депутатів, звісно, не випадкова. Напевно, дуже вже не хочеться їм втрачати контроль за міським бюджетом, а також вплив на управління комунальною власністю міста та земельними ресурсами.

А втрачати є що. Бо доходи міського бюджету зростають, завдяки тій же децентралізації. Для порівняння, за минулий рік до бюджету Києва надійшло в 4,9 разів більше коштів, ніж у 2014-му році (57,1 млрд гривень проти 11,6 млрд відповідно). І це при тому, що в казні столиці, у порівнянні з іншими містами, залишається найнижча частка податку на доходи фізичних осіб – а саме він є основним для наповнення бюджету міста. Києву залишається 40% від загальної суми пдфо, а іншим містам - 75%. Якби ж для Києва запровадили таку ж пропорцію розподілу пдфо, як і для інших міст, то бюджет столиці у 2018 році додатково отримав ще близько 16,3 млрд гривен. А на ці гроші, для розуміння, можна збудувати десь 100 шкіл та 150 дитсадків. Звичайно, якщо вони не осідають в кишенях чиновників.

У київській міській раді також контролюють місцеві податки і збори. До них належать орендна плата за землю та земельний податок, єдиний податок, податок на нерухоме майно, транспортний податок, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір. Це - друге за об׳ємом надходження до бюджету Києва і чи не найбільша корупційна ніша. Адже саме органи місцевого самоврядування встановлюють ставки цих податків і пільги на їхню сплату. Тож втрачати цей шматок у міській раді дуже не хочуть.

Контроль за земельним фондом – наступна причина, через яку в Київській міській раді блокують організацію районних рад. Адже символічний контроль цих сфер з боку громад районів ускладнить ухвалення багатьох сумнівних рішень міською радою. Київська міська рада спільно з Департаментом земельних ресурсів КМДА, фактично, монополізували договірну роботу щодо більше 1000 земельних ділянок, виділених у різних районах міста під забудову.

Крім того, Київська міська рада спільно з Департаментом земельних ресурсів КМДА супроводжують понад дві тисячі земельних ділянок в різних в різних районах міста, по яким укладені договори оренди.

Можна пригадати чимало скандальних голосувань міськради щодо передачі в користування земельних ділянок, які знаходяться в комунальній власності. Не секрет, що у земельній ніші провертаються багатомільйонні афери.

Окрім того, міська влада має вплив на діяльність комунальних підприємств. Тобто, чиновники можуть розподіляти фінансові потоки, впливати на результати закупівель в інтересах певних бізнес-груп та окремих осіб. Так, у підпорядкуванні Київської міської ради та структурних підрозділів КМДА знаходиться 259 госпрозрахункових підприємств, за перший квартал 2019 року їхній прибуток склав 12,2 млрд гривень.

Концентрація влади в руках однієї структури завжди збільшує можливості для корупції. І в цьому плані районні ради допомогли б розосередити владні повноваження, які наразі знаходяться в руках Київської міської ради та КМДА.

Андрій Юсов Андрій Юсов , Експерт Школи відповідальної політики, політичний оглядач, активіст Євромайдану
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter