Державний борг України зменшився за рахунок девальвації гривні

Напередодні прийняття парламентом законопроекту «Про особливості здійснення правочинів із державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом», Прем’єр-міністр України, в презентаційно-популістичних промовах наголошував, як багато зроблено очолюваним ним Урядом у напрямі зменшення державного боргу, а також підкреслював марнотратство його попередників. 

Пропонуємо виокремити ключові меседжі:

… коли А. Яценюк був призначений Прем'єр-міністром України, борг країни становив близько 72 мільярдів доларів США: «За рік ми зменшили борги на 3 мільярди доларів США. Це добре. Але ми не можемо продовжувати жити за формулою: брати нові кредити, щоб погашати старі. Ця формула повинна завершитись». 

«Загальний обсяг сьогоднішніх зобов’язань країни – на рівні 70 мільярдів доларів США. Цифра зовнішніх боргів країни, наприклад, станом на 1 січня 2008 року була всього-на-всього 17,6 мільярда. Віктор Янукович і його банда примудрилися за три роки взяти 40 мільярдів доларів, які пропали». 

ГО «Публічний аудит», виходячи з того, що часто Арсеній Петрович у своїх промовах дещо викривляє об’єктивну дійсність, вирішила проаналізувати, чи дійсно Уряду треба цим пишатися.

Для початку порівняймо офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2010 року та початок 2014 року. 

Справді, чинний Прем’єр-міністр України мав рацію, коли зазначав, що за часів Януковича заборгованість держави збільшилась. Як бачимо з наведених даних, державний борг збільшився на $ 31,6 млрд, а гарантований державою – на $ 1,8 млрд.

Таким чином, загальна сума запозичень за часів Януковича збільшилася на $ 33,4 млрд. Похибка очільника Уряду в $ 6,6 млрд, мабуть, для нього є незначною та в цілому допустимою.

Далі ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. 

Якщо розглядати цю статистику уніфіковано в іноземній валюті, то справді можна констатувати суттєве скорочення.

Так, державний борг зменшився на $ 3,7 млрд, а гарантований державою – на $ 2,36 млрд.

Разом з тим статистика – це наука, в якій залежно від того, як подавати цифри, можна робити протилежні висновки про явища.

Порівняймо показники внутрішнього державного боргу.

Так, станом на 31.01.14 він становив $ 31,242 млрд, еквівалент у гривні — 257,8 млрд грн (курс перерахунку 7,99 грн/$).

А ось на 30.04.15 внутрішній державний борг у валюті зменшився вже до $ 23,162 млрд.

Здавалося б, має місце зменшення боргу?

Насправді ні. Внутрішній борг у гривні на 30.04.15 становив 487,488 млрд грн, що вдвічі більше, ніж станом на 31.01.14.

Причиною є різниця курсів гривні при визначенні цього показника. Так, станом на 31.01.14 суму в $ 32,24 млрд розраховано за курсом 7,99 грн/$, тобто 257,7 млрд грн. 

А вже станом на 30.04.15, сума в $ 23,162 млрд розраховувалась за курсом близько 21 грн та становила 487,488 млрд грн.

Більше того, звернімо увагу, наскільки змінилася сума державного боргу, яка підлягає погашенню у національній валюті — гривні. Станом на 31.01.14 в гривні підлягали погашенню 237,8 млрд грн, а на 31.03.15 (розширені відомості на момент підготовки матеріалі не оприлюднені) — вже 443 млрд грн.

Про що це свідчить? Уряду протягом 2014 року була на руку девальвація гривні, оскільки за рахунок різниці обмінних курсів це дозволяло погашати гривневі борги меншою валютною ціною – допомогу міжнародних фінансових інституцій, яка надходила в країну у валюті, можна було конвертувати за курсом 12–16 грн/$ .

На підтвердження цього красномовно свідчать дані щодо структури державного боргу за валютою погашення: за 1 рік і 4 місяці державний борг в іноземній валюті підвищився на $ 9,7 млрд (уніфікований показник, який включає в себе також інші стійкі валюти).

Водночас ця ситуація має і зворотній бік: чому зараз, з-поміж іншого, вельми актуальним постає питання реструктуризації зовнішньої заборгованості?

Повертати її потрібно у валюті, а враховуючи невідворотну цьогорічну гривневу емісію (у зв’язку з інфляцією – минулорічною у 25 % та цьогорічною, за очікуваннями, в 50 %), є необхідність у збільшенні гривневої маси в обігу. Вона потрібна для розрахунку за товари та послуги, вартість яких за останній рік збільшилася вдвічі, а то й утричі. Тобто, на сьогодні відсутня достатня кількість гривні для забезпечення товарообігу.

Тому невідворотним процесом при таких показниках інфляції є подальше знецінення гривні – як наслідок, валюта навіть при всіх обмежувальних заходах та ручному управлінні НБУ буде дорожчати, що значно ускладнить можливість виконання зовнішніх платежів та призведе до недотримання й зриву фінансових нормативів, які є передумовою для отримання подальших траншів. 

Андрій Вігірінський Андрій Вігірінський , Правник, аналітик
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter