Хто має бути шостим у команді нового Президента?

Добре, що ми навчилася вимагати від кандидатів показати п’ятірку членів президентської команди. Круто, якщо ми не забудемо про ще одну важливу посаду.

Українське суспільство дозріло до розуміння, що Президент у парламентсько-президентській республіці має обмежене коло призначень. Міністри оборони і закордонних справ, глави Нацбанку і Служби безпеки, Генеральний прокурор – ключові особи у реалізації конституційних повноважень очільника держави як відповідального за дипломатію і безпеку країни. Проте функція політичного лідерства, яку більшість громадян сприймають як основну функцію інституту президентства, дозволяє призначати Уповноважених Президента з різних, часто міжсекторальних, питань.

У часи війни і дезінтеграції окупованих територій для України критично важливий шостий член команди будь-якого кандидата - Уповноважений Президента, що опікувався б проблематикою людей з непідконтрольних територій та безпосередньо в зоні конфлікту. І окрім персоналій, надзвичайно важлива архітектура діяльності такої інституції.

1. Інституційна трансформація

На сьогодні вже існує посада Уповноваженого Президента з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях. Проте попередні п’ять років показали, що діяльність уповноваженого зосереджувалася як на зовнішньому, так і на внутрішньополітичному полі. На жаль, такий функціональний мікс не приніс Україні значних перемог ані в рамках робочих груп у Мінському процесі, ані у розв’язанні ключових проблем, наприклад, внутрішньо переселених осіб. Більш ефективним у цій ситуації було б чітке розмежування дипломатичних і внутрішньополітичних зусиль для повернення окупованих територій. І якщо перше - зона відповідальності міністра закордонних справ, то фокусування президентського уповноваженого на проблемах in situ здатно значно прискорити їх розв’язання

2. Міжсекторальна взаємодія

Сьогодні в президентського уповноваженого з питань окупованих територій існує більша потреба бути комунікатором і медіатором між різними відомствами та громадськими інституціями, ніж проводити регулярні моніторингові візити на Донеччину чи Луганщину. Наприклад, важливий для реалізації виборчих прав ВПО законопроект №6240, який отримав одностайне схвалення експертів та іноземних партнерів, загубився десь у коридорах парламенту, а проект модернізованих правил перетину лінії розмежування конфлікту взагалі похований десь посередині прірви між СБУ та профільними міністерствами.

3. Драйвер, а не ментор

Уповноважений Президента з реінтеграції окупованих територій має бути каталізатором розв’язання наявної внутрішньої проблематики, яка викликана агресією та окупацією. Можна чекати поки експертне середовище сформує модальності перехідного правосуддя чи нові формати діяльності військово-цивільних адміністрацій, але без проактивної позиції владного суб’єкту пропозиції громадянського суспільства залишаться без належної уваги. Більш того, фрустрація громадськості у питаннях окупованих територій зараз викликана як раз менторською позицією і пасивністю владних структур різного рівня. Сьогодні координація цих структур життєво важлива для позитивної динаміки у вирішенні проблем ВПО, налагодженні державних сервісів для громадян з окупації, нормалізації роботи КПВВ на лінії розмежування та деполітизації роботи військово-цивільних адміністрацій

4. Заглибленість і зв'язки

Головними критеріями до безпосередньо персони президентського уповноваженого з реінтеграції має стати заглибленість у проблематику і наявність стратегії її вирішення, а не партійність чи особиста лояльність до очільника держави. В складний для країни час такий шостий член команди будь-якого кандидата в Президенти України – не ще один піарник, а політичний євангеліст, що має широке коло сталих зв'язків з експертним середовищем і здатний просувати позитивний порядок денний для повернення окупованих територій.

Проте, задачі будь-якої уповноваженої особи, що займається проблемами Криму і Донбасу, значно ширші за деокупацію чи реінтеграцію територій. Зміцнити громадську довіру, закласти фундамент реальної політики національної єдності, надихнути мільйони українців спільно боротися за повернення додому наших громадян з окупації - ось стратегічна мета такого уповноваженого. З рештою, як і кожного члена команди нового Президента

Александр Дмитриев Александр Дмитриев , Член Кальмиусской группы
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter