Екологи оголосили про розширення глобальної системи моніторингу океанів. Рішення ухвалено на з'їзді океанографів, що відбувся в Сіетлі.
Загалом кількість станцій стеження планують збільшити із 20 до 60. Управлятиме мережею Міжнародний координаційний центр з окислення океанів, підконтрольний ООН. Дослідників цікавитимуть передусім прибережні регіони, яких зараз майже не вивчають.
За словами вчених, такий моніторинг має не тільки теоретичний характер. Наприклад, система моніторингу кислотності води 2011 року в Каліфорнії дозволила запобігти збиткам на 35 мільйонів доларів: учені вчасно попередили ферми з вирощування устриць про надходження води з високою кислотністю і ті зуміли підготуватися й урятувати продукт.
Зростання кислотності океанів, серед іншого, обумовлене збільшенням кількості вуглекислого газу в атмосфері Землі - до чверті всіх викидів CO2 потрапляє в океан, де утворює кислоту. Як наслідок, змінюються хімічні і фізичні властивості океанічної води, що може вкрай несподівано вплинути на екосистему океанів.
Наприклад, завдяки зростанню кислотності океанічна вода краще проводить звук. Як наслідок, наприклад, кити стають жертвами звукового забруднення океанів. До 2050 року, на думку деяких дослідників, звук у воді буде поширюватися на 70% далі, ніж зараз.
Окрім того, зростання кислотності позначається на водоростях і коралах. Зокрема, останнім складніше отримувати кальцій з води, тому їхні екзоскелети тоншають і стають крихкими. З іншого боку, зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері зумовлює зростання температур, що, своєю чергою, навпаки сприятливо позначається на зростанні колоній коралів.