8:30 ранку. Біля Оболонського районного суду столиці очікують початку суду поодинокі журналісти. Біля входу кілька працівників поліції перевіряли посвідчення. Ще один «кордон» правоохоронців – усередині суду.
Позаду будівлі стояло кілька автобусів з нацгвардійцями і пожежна машина. З обох боків – поліцейські авто, одна з яких загороджувала в’їзд у двір біля суду.
«Як настрій?» – запитую в одного з адвокатів Віктора Януковича Олександра Горошинського до початку судового засідання. «Бойовий», – коротко каже він посміхаючись.
Горошинський – одинадцятий адвокат Януковича у цій справі, враховуючи шістьох з центру безкоштовної правової допомоги.
Захист екс-президента на всіх етапах судового процесу з літа 2017 року намагався всіляко затягнути процес розгляду. Адвокати вимагали то додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи, то допиту Януковича в режимі відеоконференції. Окремі представники його адвокатського пулу емоційно залишали зал засідання, часом не приходили зовсім.
Навіть останній перед оголошенням вироку етап – останнє слово – суд двічі переносив, зважаючи на «хворобу Януковича».
Тільки-но Горошинський дізнається від журналіста LB.ua, що в залі засідання присутні 13 невідомих чоловіків, що нібито потрапили в будівлю суду разом з поліцією, просить свого помічника перевірити, хто вони.
«У нас же відкрите судове засідання. Напевно, прийшли послухати», – пояснює помічнику Горошинського один із працівників поліції, заспокоюючи, що всіх, хто зайшов, охорона зареєструвала. «Знаю, як ви реєструєте часом… Якщо щось, я вас попередив», – кидає помічник і йде в зал.
Хлопці, яких не могли ідентифікувати, представлялися «громадянами України». Правда, вели себе досить стримано і добре розбиралися в тому, що відбувається, нагадуючи правоохоронців у штатному одязі. А після майже двох годин зачитування вироку по черзі пішли з залу.
Поряд зі стільцями для сторони захисту на штативі був натягнутий плакат із написом: «Вони здали Крим» і фотографіями нинішніх посадовців країни (Олександра Турчинова, Арсенія Яценюка, Арсена Авакова тощо). Як виявилося, його принесли адвокати Януковича.
«Плакат – це звернення до громадськості, яка має можливість побачити хронологію і винуватців втрати Криму», – згодом журналістам пояснить Горошинський.
Близько 9:10 колегія із трьох суддів (Владислав Дев’ятко, Костянтин Васалатій і Максим Тітов) заходить у зал. І адвокати прибирають плакат убік.
Зафіксувати вирок Януковичу в суд прийшло чимало журналістів. Дехто із них (особливо телевізійники) займали чергу під будівлею суду чи не з шостої ранку. Оператори тіснилися в залі, стоячи на лавках, стільцях. Журналісти товпилися у вузькому проході залу і коридору. По закутках лежали сумки операторів, на кріслах хаотично були розкидані куртки і інші речі.
На третій годині зачитування рішення суду дехто з журналістів почав обідати, ховаючись за натовпом операторів, хтось читав книги і навіть дрімав. На періодичний шум представників мас-медіа часто реагували працівники прес-служби. А згодом її керівник – Інна Свинаренко – підійшла ближче, щоб стишувати розмови журналістів.
Голос суддів до журналістів долинав ледь-ледь – зал не обладнаний мікрофонами. Тож часто вони перепитували одне в одного, що оголосили судді.
Після зачитування близько 60 сторінок вироку судді зробили перерву. Уже тоді юридичні формулювання вказували на те, що суд схиляється на сторону обвинувачення.
«Суд не враховує позицію сторони захисту. Все, що ви почули, базується виключно на обвинувальному акті прокурорів», – скаржиться адвокат екс-президента Олександр Байдик.
Тим часом журналісти розпитували захисників про стан здоров’я їхнього клієнта. «Було проведено оперативне втручання, сьогодні він перебуває на амбулаторному лікуванні», – повідомляє Горошинський. І додав, що не знає, чи Янукович в Росії, чи в іншій країні.
Близько 15 години судді перейшли до найцікавішого – аналізу доказів та показів свідків зі сторони обвинувачення і захисту. До слова, зі сторони захисту суд заслухав 37 свідків обвинувачення, від захисту – 15. І двох експертів, яких до справи долучили адвокати Януковича.
Ні Микола Азаров чи Андрій Клюєв, ні Віталій Захарченко чи Олександр Якименко не були допитані в суді. Як йшлося у фінальному рішенні, вони відмовилися свідчити, зокрема за допомогою відеозв’язку.
Текст рішення судді читали почергово, періодично попиваючи воду і роблячи невеликі паузи. Окремі заяви російських посадовців судді зачитували мовою оригіналу, а також виділяли інтонацією.
До прикладу, у цитатах російських посадовців кілька разів звучала фраза: «на Украине», «радикалы и бандеровцы».
Ключовим доказом вини Януковича став його лист від 1 березня 2014 року до президента Росії Володимира Путіна, яким, за версією суду, РФ хотіла легітимізувати введення військ в Україну.
Його демонстрували на засіданні ООН 3 березня 2014-го, під час якого розглядалася ситуація в Криму.
Крім того, суд детально аналізував заяви Януковича під час його публічних виступів чи інтерв’ю. Розглядали судді і уривки з італійського фільму «Україна. Приховані істини» (пропагандистський фільм, де йдеться про нібито грузинських снайперів, що нібито стріляли з готелю «Україна» 20 лютого 2014-го і по силовиках, і по протестувальниках), а також фільм Андрія Кондрашова «Крым. Путь на Родину», враховуючи пряму мову російських посадовців для звинувачення Януковича.
До виголошення резолютивної (фінальної) частини вироку суд зробив ще одну (четверту за рахунком) перерву на 15 хвилин.
«Судом встановлено, що акт агресії розпочався у 20-х числах лютого 2014 року із захоплення установ державної влади Криму, блокування військових частин…» – такі цитати змушували журналістів загострити увагу.
«Доведено, що Янукович з метою порушення суверенітету, шляхом вчинення державної зради, сприяв в окупації Криму, шляхом ведення агресії проти України», – йдеться у вироку.
Періодично суд зазначав, що екс-президент сприяв Росії у веденні агресивної війни проти України, усував для цього перешкоди. «Створював уявлення своєї легітимності», – зазначив один із суддів, зачитуючи рішення.
Позицію захисту - мовляв, Янукович змушений був утікати з України, оскільки йому загрожувала небезпека - судді протрактували таким чином: справді є докази обстрілу кортежу автомобілів охоронця екс-президента Дмитра Іванцова. Однак справа за цим фактом розслідується в прокуратурі. А отже, до її завершення та розгляду в суді висновки робити рано.
Разом із тим суд визнав неправдивою заяву Януковича, що нібито він особисто бачив, як поранили його охоронця, адже до обстрілу вилетів із Києва. Про що публічно казав в інтерв’ю.
Судді також погодилися з адвокатами Януковича, що в період розгляду справи окремі посадовці називали екс-главу держави злочинцем, хоча в Україні діє презумпція невинуватості. Ба більше, часто у ЗМІ лунали заяви щодо вироку Януковича, що сторона захисту вважає тиском на суддів. Та останні із цим не погодилися, посилаючись на те, що заяви посадовців не стосувалися доказів у справі. Хоча висловилися про неприпустимість таких заяв.
Однак суд не побачив доказів того, що Янукович усвідомлював, що його дії можуть спричинити анексію Криму, зміну територіальних меж держави. А тому за однією з трьох статей Кримінального кодексу – пособництво в сепаратизмі – був виправданий.
Судді також не взяли до уваги висновок експерта, що стосувався підрахунку збитків у майже два трильйони гривень, завданих у результаті анексії Криму.
Пом’якшувальною обставиною для екс-президента стало те, що «він перебував під впливом і в залежності від представників влади Російської Федерації», вирішив суд. Обтяжливих обставин не знайшов.
Виголошення вироку взяв на себе головуючий у справі суддя Дев’ятко. Нагадуючи біографію Януковича, він з-поміж іншого зазначив, що той «раніше не судимий». Це викликало перешіптування та сміх серед журналістів. Хоча не таємниця, що екс-президент погасив дві судимості задовго до обрання його на найвищу державну посаду.
Суд також врахував позитивні покази «правої руки» екс-президента Ганни Герман, аби на два роки зменшити Януковичу максимальний за вчинені злочини термін ув’язнення.
Адвокати Януковича не приховували свого незадоволення рішенням суду. І запевняли, що апелюватимуть до міжнародних інстанцій, у тому числі до іноземних посольств. Тоді як прокурорам рішення суду дало підстави публічно назвати екс-президента «державним зрадником та пособником» у війні Росії проти України.