Суд Європейського Союзу в Люксембурзі у четвер, 13 вересня, залишив чинними економічні санкції проти низки російських компаній. Сторони мають право протягом двох місяців звернутися в Європейський суд справедливості з проханням перевірити законність рішення.
"По суті, суд встановив, що Рада ЄС достатньо обґрунтувала оскаржувані правові акти. Проголошена мета оскаржених актів полягає в тому, щоб підвищити ціну за дії Росії, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також підтримати мирне врегулювання кризи", - йдеться в повідомленні суду, що є у розпорядженні DW.
В Суд Євросоюзу з позовом проти Ради ЄС сім компаній звернулися ще восени-взимку 2014 року. "Роснефть" і "Газпром нефть", російські банки "Сбербанк", ВТБ і "Внешэкономбанк" (ВЭБ), а також український "Промінвестбанк" (дочка ВЭБ) і турецький DenizBank (дочка "Сбербанку") просили скасувати санкції, введені проти них за дії Росії щодо дестабілізації ситуації в Україні.
Персональні санкції Брюссель почав вводити відразу після анексії Росією українського півострова Крим, однак рішення про економічні санкції ЄС ухвалив лише в липні 2014 року - після того, як над Донбасом був збитий Boeing 777 рейсу MH17 "Малайзійських авіаліній". Після цього ЄС прив'язав санкції до виконання мінських угод і подовжує їх кожні півроку.
Обмеження стосуються трьох секторів. По-перше, це заборона на експорт та імпорт зброї, а також на продаж товарів подвійного призначення в РФ. По-друге, в енергетиці в Росію не можна постачати товари, які можна використовувати для розвідки або видобутку нафти в глибоководних або арктичних зонах, а також сланцевої нафти. По-третє, в банківському секторі компанії і громадяни ЄС не можуть купувати або продавати цінні папери з терміном понад 30 днів, а також давати кредити п'яти банкам і трьом енергетичним компаніям, що належать російській державі. До списку потрапили такі банки: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", ВЭБ і "Россельхозбанк". Енергетичні компанії - це "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть".
Позивачі аргументували свої скарги здебільшого тим, що Рада ЄС не надала підстав для введення санкцій проти них. Компанія "Газпром нефть" стверджувала, що має "недостатні зв'язки" з урядом РФ. Як відомо, вона майже на 96 відсотків належить "Газпрому", в якому контрольним пакетом акцій володіє російське держава.
У ВТБ, який належить більш ніж на 60 відсотків РФ, стверджували, що банк не керується державою. Інші підприємства, наприклад "Роснефть", заявляли, що ЄС порушив свої зобов'язання за угодою про партнерство і співпрацю з Росією, а також в рамках СОТ.