Центральный банк Англии
Що сталося?
У випадку з Дмитром Дубілетом один із банкірів надіслав список країн, щодо яких нібито введено санкції проти місцевих правлячих режимів (Financial Sanctions Targets by Regime): "Афганістан, Бурунді, Сирія... Україна".
"Багато банків навіть не хочуть морочитися з тим, хто кому Янукович! Україна? Вибачте, санкції, не хочемо зв'язуватися, до побачення", - написав Дмиитро. І додав, що здивований відсутністю в цьому списку Росії.
Офіційна відповідь посольства України у Британії не забарилася. Посадовці стверджують, що “фінансові санкції уряду Великобританії спрямовані не проти України, а у відповідь на дії осіб, обвинувачених у порушенні територіальної цілісності, суверенітету і незалежності нашої країни, або в привласненні державних коштів та порушенні прав людини”.
Ось, наприклад, поіменний список людей, що потрапляють під санкції через дії щодо України, на офіційному сайті британського уряду. А посол Британії в Україні Джудіт Гоф у твітері додала, що всі інші рішення банків є їхніми комерційними справами і не стосуються британського уряду.
І тут варта уваги ще одна деталь із офіційного прес-релізу посольства України: "Дії банків, які керуються загальним найменуванням розділу (Україна), очевидно, свідчать про їх недостатню обізнаність у питаннях застосування санкцій".
Треба ще додати, що випадок Дмитра Дубілета - не унікальний. Редакції LB.ua відомо ще про два випадки (один у Іспанії, другий - у Латвії), коли українцям з незрозумілих причин відмовляли у переказі коштів або у відкритті рахунків. І третій випадок з британським банком, коли для відправлення коштів в Україну на київську адресу вимушеного переселенця знадобилося витратити майже місяць додаткових пояснень, що людина з реєстрацією в Севастополі вже багато років перебуває у Києві та має про це відповідні довідки.
Тобто українцям таки відмовляють у відкритті рахунків?
Українці (втім як і інші нерезиденти Євросоюзу) справді мають складнощі з відкриттям рахунків у європейських банках, кажуть юристи. Однак справа не завжди в санкціях.
Часто так відбувається, бо обережні західні фінустанови перестраховуться, боячись великих штрафів від власних урядів. Краще не отримати нового клієнта, аніж потім мати із ним проблеми. А іноді все залежить банально від людського фактора, тобто небажання банківських клерків обтяжувати себе перевіркою належності особи або компанії до санкційного списку. Мовляв, написано “Україна” - краще відмовити, аніж розбиратись, що санкції, які стосуються ситуації в Україні, - не дорівнює санкції проти України.
Як розповідає юристка, що працює у Великобританії, Ірина Тимчишин, для співробітників британських банків навіть проводять спеціальні тренінги, де роз’яснюють, які саме є санкції та проти кого їх застосовувати. “Британці дмуть на холодне, бо комплаєнс (неухильне дотримання компанією законодавства та підтримка доброї репутації, правила роботи всередині компанії та в суспільстві - ред.) для них - не порожній звук”, - каже пані Тимчишин.
Але не можна сказати, що це норма для британських фінустанов. Юрист Орест Гавриляк, партнер Axon Partners, розповідає, що у своїй практиці не зустрічав випадків, коли відмовляють конкретно через українське походження клієнтів. "Ми останнім часом багато працюємо з криптопроектами, з продажем токенів, криптобіржами, трейдерами (що це таке - читайте у нашому розділі про криптобізнес). Це для банків червоний прапорець - високоризиковані клієнти. До того працювали з аутсорсингом, електронною комерцією, продажем програмного забезпечення. Так ось, банки відкривають рахунки, і ми жодного разу не зустрічали ніяких списків з Україною в якості "стоп-слова".
Дійсно, в Британії простіше відкрити рахунок, якщо серед директорів є англієць, додає юрист. Однак, якщо англійця немає, але є рекомендація від іншої місцевої компанії, рахунок теж можуть відкрити.
Банк зазвичай вимагає всю документацію про бенефіціарів (кінцевих власників - ред.) компаній. До тих, хто не зареєстрований у Євросоюзі, завжди є додаткові питання, приміром, щодо структури бізнесу і джерел походження коштів. І ці питання загострилися, бо відмивання грошей у світі набуло таких масштабів, які вимагають нового законодавства і нових підходів.
За словами Ірини Тимчишин, з цього року у Британії жорсткішим стало ставлення до так званого "непоясненого багатства". Наприклад, якщо людина купила квартиру за 20 млн доларів, нове законодавство дає британським офіційним органам право задавати питання "звідки гроші" і арештувати майно, якщо таке пояснення не буде надане. За даними юристки, вже було арештовано майна на 22 млн доларів, але поки не оприлюднено інформації про порушників. У поле зору британської феміди найчастіше потрапляють не громадяни ЄС, а з країн Африки, Східної Європи, Азії, і в першу чергу держслужбовці та їхні родини.
"Ось з чим є проблеми, так це з українськими політичними діячами (politically exposed persons). На відміну від українських антикорупційних органів, очі іноземних банків на них і пов'язаних з ними осіб, широко відкриті, і їм цілком зрозуміле походження статків наших чиновників", - підтверджує також Орест Гавриляк.
Водночас в українському посольстві у Лондоні закликали громадян документувати випадки відмови їм у відкритті рахунків. За інформацією посольства, на сьогодні офіційних скарг на подібні дії банків від українських та іноземних фізичних і юридичних осіб не надходило.