ГоловнаБлогиБлог Володимира Лапи

Реформа державного контролю: коли в Україні будуть безпечні харчові продукти?

Українські громадяни абсолютно не захищені від небезпечної продукції. Причина – в країні відсутня ефективна система державного контролю за харчовою продукцією. Тому на полиці магазинів може вільно потрапити як фальсифікат, так і небезпечні харчі. На жаль, у такій ситуації є зацікавлені, кому не вигідно запроваджувати ефективну систему держконтролю. Як це змінити?

Фото: EPA/UPG

Для ЄС, де життя та здоров’я власних громадян на першому місці, і відповідно – вимоги до безпечності харчової продукції надзвичайно високі, така ситуація в Україні виглядає щонайменше дивно. Оскільки Україна не просто не виконує зобов’язання перед ЄС щодо запровадження еквівалентної європейській системи державного контролю за операторами ринку харчової продукції, а перш за все, забуває про життя та здоров’я власних громадян.

У четвер, 18 травня, відбудеться голосування за законопроект №0906, яке має поставити крапку в кількарічній дискусії навколо державного контролю харчової продукції, тобто системи перевірок операторів ринку.

Хоча базові принципи європейської системи державного контролю безпечності харчових продуктів запрацювали в Україні завдяки Закону "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (№771), для забезпечення її повноцінного функціонування необхідно прийняти законопроект №0906. Саме його після тривалого доопрацювання 18 травня винесуть в сесійну залу на повторне друге читання.

Варто відзначити, що законопроект підтримується європейськими експертами і Єврокомісією. А відповідно до взятих на себе зобов'язань Україна мала урегулювати це питання ще у 2016 році.

Отже, законопроект 0906 передбачає ряд новацій у системі держконтролю. Це перевірки операторів ринку без попередження, фаховий державний контроль, вичерпний перелік питань для перевірки, запровадження ризик-орієнтованого підходу (оцінка ризику повинна супроводжувати кожен важливий крок діяльності як компетентного органу, так і бізнесу), механізм пом’якшення відповідальності щодо певних порушень тощо.

У процесі підготовки законопроекту до повторного другого читання напрацьовано низку змін, які більш повно враховують інтереси усіх зацікавлених сторін.

Так, буде запроваджено зовнішній щорічний аудит компетентного органу (Держспоживслужби), до якого, в тому числі, залучатимуться представники громадськості. Порядок цього аудиту врегулює відповідна постанова Кабміну. А для підвищення довіри до компетентного органу ним мають бути впроваджені постійно діючі процедури для перевірки результативності держконтролю.

Також нова редакція закону обмежує коло осіб, яким можуть делегуватися повноваження щодо здійснення державного контролю. Відтак, передбачається лише 4 категорії так званих уповноважених осіб: офіційний ветлікар; уповноважений ветеринар; працівники бійні, уповноважені на виконання обов’язків помічника держветінспектора; акредитовані лабораторії.

Також головний державний інспектор не матиме права визначати розмір штрафу у межах так званої «вилки» (попередня редакція законопроекту передбачала таку можливість). Тепер сума штрафу за відповідний вид порушення є фіксованою.

Якщо оператор ринку має сумніви щодо об’єктивності проведеного у лабораторії основного дослідження, то зможе подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного дослідження. Його можна буде здійснити не лише у референс-лабораторії, а й у будь-якій акредитованій лабораторії, що проводить дослідження з використанням підтверджувальних методів.

Відповідно до законопроекту фінансування держконтролю здійснюється за рахунок держбюджету. Однак визначено певні види держконтролю, коли платить оператор ринку (перевірки вантажів при імпорті чи транзиті, передзабійний та післязабійний огляд тощо). Новий законопроект обмежує перелік витрат, на підставі яких калькулюється вартість державного контролю.

Працюватиме механізм пом’якшення відповідальності для визначеного переліку правопорушень. Якщо відповідні порушення скоєно вперше протягом останніх трьох років, то інспектор видає оператору ринку припис щодо усунення цього порушення без оформлення протоколу.

Інспектор зможе зупинити виробництво, якщо воно створює загрозу для життя або здоров'я людини чи тварини, але на строк не більше 10 днів.  Якщо очевидно, що за цей період оператор ринку не виправить виявлені порушення, то інспектор подає відповідний позов до суду. І лише суд має право зупинити роботу потужності безстроково, до моменту усунення порушення.

Ряд останніх поправок до законопроекту зроблено з метою обмеження окремих повноважень Держпродспоживслужби, уточнення окремих аспектів здійснення заходів держконтролю, створення додаткових механізмів контролю за її діяльністю, а також розширення окремих прав операторів ринку.

Отже, з ухваленням законопроекту 0906 в Україні буде створено збалансовану, еквівалентну європейській систему державного контролю, яка стане гарантією безпечності харчових продуктів.

Тому голосування в парламенті покаже, наскільки народним обранцям важливо захистити власного споживча від небезпечної продукції. Адже чим він гірший за європейського?

Володимир Лапа Володимир Лапа , Радник Президента УКАБ з питань лобізму та ринкової аналітики
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram