НБУ та уряд працюють у стилі попередників
Курс 15-16 гривень за долар - це неправильна політика уряду і Нацбанку. Економічні наслідки цих помилок можуть бути більш катастрофічними, ніж навіть дефолт - вони можуть стати некерованими. Адже, курс гривні падає на тлі стрімкого падіння економіки. Прогнози скорочення ВВП погіршилися з тривожних 4,5% до сумних мінус 8%. Думаю, скоро економісти чесно скажуть про 12-15-ти відсотковий обвал, який доводиться константувати мені. Окрім того, гривня знецінюється попри витрачання золотовалютних резервів на її порятунок. За перші два місяці цього року на це було витрачено 4 млрд. доларів. Це продовження політики часів попереднього уряду, коли за два роки було «спалено» 22 млрд. доларів золотовалютних резервів на підтримання курсу на рівні 8. Однак, резерви НБУ не безмежні - вони вже нижчі, ніж були 2005-го року! Як заявили в НБУ, міжнародні золотовалютні резерви України на сьогодні склали лише 9,966 млрд.доларів. Про що це свідчить?
Курс нездатний спрогнозувати ніхто
Основи будь-якої національної валюти: або працююча економіка, або накопичені резерви, а ще краще комбінація обох складових. Але зараз немає жодного з цих факторів! Тому сьогодні ніхто не спрогнозує, яким буде курс і де він зупинить своє падіння. Найбільш правий буде той, хто скаже, що курс буквально літає, як пір’їнка над прірвою - «немає підлоги», нижньої планки, рівня, де він може утриматися і стабілізуватися. Поки що так. Адже, окрім поганої економіки, ситуацію значно погіршують і роздмухують спекулянти. Вони заробляють на безвиході українців, яким колись не пощастило стати власниками валютних іпотек, кредитів на авто або бізнес.
Припинити накопичувати попит
Уникнути цунамі курсової паніки і девальвації можна, якщо, наприклад, припинити накопичувати відкладений попит. А його, за моїми оцінками, нині набирається до 3 млрд. доларів, які необхідно купити імпортерам до кінця року, щоб розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Окрім того, є НАК «Нафтогаз», який проводить розрахунки з Росією доларами і має валютні зовнішні зобов’язання по кредитах і облігаціях. Цей попит акумулювався у відповідь на адміністративне втручання НБУ і політику обмежень.
Рішення Нацбанку про обов’язковий продаж валютної виручки змушує бізнес приховувати валютні надходження, наприклад, зберігати їх за кордоном. В умовах економічного падіння та танення резервів Нацбанк ще більше провокує ситуацію, коли валюта зникає з внутрішнього ринку.
Емісія гривні збільшує дефіцит валюти
Валютний дефіцит спричинений ще одними незграбними діями Нацбанку - вливанням додаткової емісії гривні у комерційні банки. Ви лише уявіть собі,
247 млрд. грн..пішли на рефінансування банківського сектора, в якому лише три банки належать державі! Решта - приватний бізнес. Нацбанк «накачав» приватні банки гривнею, і з цими мільярдами вони вийшли на валютний ринок не інвестувати в економіку, а заробляти - купувати долари! Вони не пішли кредитувати середній та малий бізнес під раціональні відсотки.
Держава рятує банки за рахунок реального сектору
Тобто, держава в особі НБУ такими фінансовими рішеннями сама розставила акценти - підтримати банки важливіше, ніж стимулювати реальне виробництво. Не думаю, що НБУ не передбачав, що величезні кошти рефінансування не підуть на скупку валюти, чи мав ілюзію, що це не прискорить девальвацію гривні, а далі - погіршить всі інші фінансові та економічні перспективи, які і так невтішні. Висновки погані в обох випадках: не усвідомлення наслідків не виправдовує непрофесійність та безвідповідальність Нацбанку.
Можливо, НБУ свідомо йде до дефолту? Когось він врятує - тих, кого буде звільнено від фінансових зобов’язань? Але більшість українців вже зіткнутися з не підйомними виплатами за кредитами, які, все частіше, становлять всі 100%, а то і більше заробітної платні. Якими будуть подальші наслідки? Глибока соціальна криза і величезні розчарування людей, яких надії на кардинальні зміни, на європейське майбутнє рік тому вивели на Майдан. Що отримали ці люди?
Прибрати адміністративні бар’єри
Поки ми не дійшли до краю цієї прірви, адміністративні бар’єри треба прибирати. Бізнес має отримати право користуватися 100% власних надходжень у валюті. Правило обов’язкового продажу 75% валюти має бути скасоване як таке, що спричинило до зворотного ефекту - дефіциту валюти. Цей крок виглядає логічним робити зараз, коли Україна розпочала експорт зерна. Експортери утримують валюту за кордоном, але скасування чинних обмежень забезпечить приток на внутрішній ринок та зіб’є зростання курсу долару. Це зараз найбільш реалістичний спосіб вплинути на ринок - оптимізму щодо економіки чи щедрості щодо резервів НБУ більше немає. Чекати на стабілізацію саму по собі також не маємо часу.
15-16 гривень за долар - на цій відмітці можна зупинитися, АЛЕ.. для цього треба проявити дипломатичну майстерність і домовитися з банками. Зупинити їхні апетити - поки що цього не вдається зробити, тим більше якщо у відповідь погрожувати подальшими адміністративними заходами. В іншому разі ми підійдемо до рекордних 20 гривень за долар набагато швидше, ніж зазначалося у найгірших прогнозах.