Ключові закони, що були ухвалені в 2018, і необхідні для України закони, що так і не були ухвалені

В кінці року, зазвичай, прийнято підбивати його підсумки, аналізувати зміни та ставити нові цілі на майбутній рік.

Так, у 2018 році Верховна Рада була щедра на ухвалення нових законів. Тому, цікаво, які ж ключові закони були ухвалені у 2018 році.

Фото: www.president.gov.ua

На початку червня Верховна Рада підтримала законопроект про створення в Україні Вищого антикорупційного суду.

Створення в Україні антикорупційного суду не обговорював хіба що ледачий, а підписанням відповідного Закону Президент створив окрему медіаподію. При цьому часто одним з основних аргументів на користь необхідності його створення звучало те, що антикорупційний суд повинен стати завершенням формування своєрідного трикутника протидії корупційним злочинам, доповнивши вже створені Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП).

На цю своєрідну антикорупційну систему як один з основних аргументів вказували не тільки місцеві прихильники створення антикорупційного суду, але також посли наших західних партнерів і представники міжнародних донорів України.

Створення Вищого антикорупційного суду, як мінімум, є логічним та послідовним завершенням формування системи антикорупційних органів України, після усунення наявних колізій, зокрема, в питаннях, що регулюються законом "Про судоустрій та статус суддів", діяльність вказаного судового органу зможе бути насправді ефективною в здійсненні державою політики у сфері боротьби з корупцією в Україні.

Також, у червні 2018 року набув чинності довгоочікуваний Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Приймаючи цей Закон у парламентарів була доволі амбітна мета - вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані зі створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Усунення значних вад, які існують у чинному законодавстві, та приведення його у відповідність із нормами та концептуальними підходами, характерними для законодавчих актів Європейського Союзу та країн-членів ЄС.

Прийняття окремого комплексного закону про товариства з обмеженою відповідальністю та споріднені з ними товариства з додатковою відповідальністю стало логічним продовженням шляху розвитку українського законодавства, закладеного прийняттям Закону про акціонерні товариства.

Закон про товариства надав можливість врегулювати відповідні відносини з належним ступенем деталізації, забезпечити необхідну гнучкість регулювання, усунути існуючі в діючих актах дублювання та розбіжності, дозволив значно покращити інвестиційний клімат та умови здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, новий закон суттєво полегшує функціонування ТзОВ та ТзДВ. Зокрема, чітко встановлює й регламентує діяльність наглядової ради товариства та полегшує вихід з нього. Значний крок зроблено у сторону диспозитивності статутів: зменшення кількості обов’язкового переліку відомостей у ньому та надання можливості формувати положення статутів власноруч. Зменшення строку внесення вкладу учасником товариства та суттєва зміна системи голосування. Щодо корпоративних договорів – їх ефективність зможе продемонструвати лише час. Загалом, новий закон є позитивним поштовхом для ТзОВ та ТзДВ до сучасних ринкових умов.

Парламент, ухваливши у січні закон «Про приватизацію державного і комунального майна» відкрив шлях до прозорої приватизації.

Нова процедура приватизації встановлює єдиний прозорий алгоритм продажу об'єктів і дозволить розширити коло потенційних покупців і збільшить конкуренцію на державне майно. Наприклад, об'єкти малої приватизації вже виставляються на відкритому інтернет-аукціоні ProZorro.Продажі. Також, дана процедура регулюється лише цим законом, а не декількома законами, як було раніше.

В свою чергу закон гарантує публічність зі сторони Фонду державного майна України і оприлюднення ним інформації по кожному з етапів приватизації і процесу проходження аукціонів.

Тепер головне завдання суспільства – прослідкувати за належним виконанням закону на центральному та місцевому рівнях.

За умови належної імплементації та прозорої приватизації це дозволить залучити реальних інвесторів до країни, відродити промислове виробництво, суттєво наповнити державний та місцеві бюджети і зробити реальну історію успіху для країни.

Проблема розміру та порядку стягнення аліментів давно потребувала вирішення, і ось 25 липня Президент Петро Порошенко підписав Закон яким внесено зміни до деяких законодавчих актів відносно створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належний зміст.

Метою внесення змін до законодавства у цій сфері є захист прав дітей. Перш за все, це збільшення мінімальної суми аліментів на утримання дитини, а по-друге, законом передбачено низку заходів впливу на боржників, що стимулюватимуть сплату заборгованостей по аліментам.

Серед законів, які так і не були прийняті, але необхідні для України, хотілось відзначити Трудовий кодекс та Законопроект «Про податкове консультування в Україні».

Звичайно, завжди хочеться більшого і генеруючи плани на майбутній рік хочеться нагадати парламентарям, що українці до цих пір живуть та працюють у відповідності до Кодексу законів про працю 1971 року, який, незважаючи на те що до нього було внесено понад 600 поправок, залишається «нормативним реліктом».

Доопрацьований проект Трудового кодексу втілює у собі працю фахівців за останні 15 років та охоплює норми, які не передбачені чинним КЗпП України, але практикуються на ринку праці.

Крім того, в світовій практиці інститут податкових консультантів є одним з важливих елементів податкової системи країни. В Україні цей інститут не врегульований, тому існує нагальна необхідність його впровадження на основі міжнародного досвіду у цій сфері.

Введення в дію законопроекту певною мірою означатиме, що в Україні запроваджується система державного регулювання такого виду діяльності. Діяльність податкових консультантів сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів, забезпечить приведення у відповідність правового стану інституту податкових консультантів в Україні та нормалізацію діяльності з організації нарахування і сплати податків і зборів, як важливої складової розвитку ринкових економічних відносин в державі.

Підсумовуючи все вищенаведене, маємо надію, що 2019 рік подарує українцям не лише новий Трудовий кодекс та Закон «Про податкове консультування в Україні», а і низку інших корисних та працюючих на благо України та українців законів.

Тетяна Перевощикова Тетяна Перевощикова , Адвокат, юрист Investment Service Ukraine
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram