ГоловнаБлогиБлог Сергія Євтушка

«Діалог Жана Моне» як європейський інструмент реформування нашого парламенту

У ці дні на запрошення екс-президента Європарламенту, голови місії Європарламенту з оцінки потреб Верховної Ради Пета Кокса разом із українською делегацією перебуваю у відрядженні у Швейцарії.

Фото: Макс Требухов

Вкотре маю можливість ще глибше зрозуміти, на яких перших історичних домовленостях та принципах народжувався Європейський Союз. Жан Моне говорив, що тисячі років монархи намагалися об`єднати європейські країни, але це було марно, доки вони не знайшли, навколо чого це можливо.

У рамках четвертого Діалогу Жана Моне в одній з його резиденцій ми також шукаємо спільних принципів та домовленостей, аби ефективно керування країною заради майбутнього.

Одне з питань - подолання «законодавчого спаму». Вкрай актуальне питання для українського парламенту в сьогоднішніх реаліях.

Ні для кого не секрет, що дедалі частіше суб'єкти законодавчої ініціативи вносять законопроекти, які не те, що не відповідають вимогам законодавчої техніки, вони взагалі не вирішують проблему, про яку йдеться в документі. Для чого тоді робити такі безглузді дії? Для чого «заспамлювати» парламент, який і так вже втратив довіру людей?

Для того, щоб першим порушити якусь проблему. Для власного піару.

І доволі часто, якщо проаналізувати таку діяльність, можна зрозуміти, що кількість зареєстрованих проектів має більш суттєве значення, ніж їх якість.

На жаль, громадянське суспільство також оцінює народних депутатів переважно за кількістю зареєстрованих ініціатив, а не за якістю.

Але ж ви маєте розуміти, скільки зареєстрованих проектів стають реальними законами. На жаль, невеликий відсоток.

Вирішенням питання подолання «законодавчого спаму» могло б стати прийняття Закону України «Про нормативно-правові акти».

Також ще одне важливе для нас питання, про яке говоритимемо - використання електронної сенсорної системи для персональної реєстрації народних депутатів під час пленарних засідань.

Згідно з Регламентом ВРУ (статті 26, 37, 47), депутати голосують особисто за допомогою електронної системи в залі засідань ВРУ в такий спосіб, що унеможливлює голосування замість депутата іншою особою.

Хіба це так? На жаль, особливо за останні роки, у нас склалась негативна практика ігнорування пленарних засідань та неособистого голосування депутатами.

Вирішенням проблеми може стати введення в експлуатацію модернізованого програмно-технічного комплексу - електронної системи «Рада». Вона передбачатиме реєстрацію та голосування за допомогою сенсорної кнопки. Або достатньо ввести магнітну картку для проходу в парламент, якою одразу можна і голосувати. Це ще простіше. Такий досвід ми бачимо в ряді парламентів європейських країн, в тому числі і Європарламенті.

У рамках діалогу нас також хвилює питання ухвалення закону про ТСК.

Проблема в тому, що зараз спеціальний закон, який би визначав організацію і порядок діяльності ТСК, в українському законодавстві відсутній.

ТСК – це дієвий механізм для здійснення ефективного парламентського контролю з питань, які становлять суспільний інтерес.

До того ж, для опозиції можливість створення ТСК є також певним інструментом контролю за владою.

Але через відсутність належного законодавчого регламентування діяльності ТСК, цей механізм контролю наразі не функціонує повноцінно.

Я мовчу про те, що провладні фракції блокують можливість створення ТСК – не подають своїх кандидатур для роботи у ТСК, створення яких пропонують опозиційні фракції.

Тож треба ухвалити Закон про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії, яким визначити правовий статус тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, їх повноваження та організаційні основи діяльності.

Ми також говоритимемо про рівне представництво опозиції та коаліції у ЦВК.

Як показує досвід виборчих кампанії в Україні, на одному з перших місць за кількістю зловживань поряд з підкупом виборців є фальсифікації, які вчиняються членами виборчих комісії, систему яких очолює ЦВК. Це ніщо інше, як наслідок залежності членів виборчих комісії від безпосередніх учасників виборчих перегонів.

Для того, щоб вибори проходили чесно, потрібне не лише повне оновлення складу ЦВК, а й кардинальна зміна порядку її формування.

Треба сформувати новий склад ЦВК так, щоб у ньому були представлені по 1 кандидатурі від усіх фракцій та груп чинної Верховної Ради (6 фракцій та 2 групи), а решту вакансій посіли представники громадянського суспільства, не пов’язані з жодними політичними силами, які забезпечать рівновіддаленість від політиків. Це представники організацій громадянського суспільства, наукової спільноти, незалежних професійних об’єднань.

На жаль, поки що низка питання на нульовій стартовій позиції. І я відчуваю, що Пет Кокс через то нервує.

Сергій Євтушок Сергій Євтушок , Народний депутат України, фракція «Батьківщина»
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram