Серед конституційних новел особливу увагу привертає переформатування системи місцевих органів виконавчої влади. Зміни до Конституції передбачають фактичну заміну голів місцевих державних адміністрацій на префектів з їх одночасною функціональною переорієнтацією. Префекти отримають контрольно-наглядовиі повноваження по відношенню до органів місцевого самоврядування та по відношенню територіальних органів центральних органів виконавчої влади на відповідній території, а стосовно територіальних органів виконавчої влади ще й здійснюватимуть координаційні функції. Конституційні новели викликали чимало критичних зауважень в експертному середовищі, у представників громадськості та багатьох народних депутатів. Тому великі очікування були покладені на профільний закон про префектів, який би мав деталізувати форми та порядок реалізації префектами їхніх контролюючих повноважень та тим самим розвіяти побоювання.
За підготовку проекту профільного Закону про префектів відповідає Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
На жаль, аналіз того проекту закону, який наразі оприлюднено на сайті Мінрегіону, свідчить про те, що його прийняття не дозволить забезпечити дійсно ефективне функціонування влади на місцях та налагодити цивілізовані відносини між префектами, територіальними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Згідно з розробленим проектом Закону префекти наділяються значно ширшими повноваженнями порівняно з тим функціоналом, яким сьогодні наділені голови місцевих державних адміністрацій. Більш того, у проекті Закону про префектів необгрунтовано розширено обсяг їх контрольних повноважень порівняно з тими повноваженнями, які передбачені у змінах до Конституції, що були схвалені наприкінці серпня.
Відповідно до нової редакції статей 119 та 144 Конституції префект, здійснюючи нагляд за органами місцевого самоврядування, наділений правом зупиняти дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України.Ці положення продубльовані без жодної конкретизації та уточнень у статтях 17, 18 проекту Закону про префектів.
Беззаперечно, така підстава, як невідповідність актів місцевого самоврядування Конституції та законам України, є загальною та нечіткою. Суддя Конституційного Суду Гультай М.М., коментуючи проект змін до Конституції, застерігав, що “префекту фактично надається необмежена можливість зупиняти дію актів місцевого самоврядування з будь-яких підстав”.
Власне таке “розмите” формулювання підстав зупинення актів місцевого самоврядування саме у Конституції ще можна було б “проковтнути” під соусом, що Конституція — це все-таки програмний документ, в якому визначаються загальні принципи та ідеї, які мають бути розвинуті звичайними законами. Але відсутність вичерпного та конкретизованого переліку підстав для зупинення префектами дії актів місцевого самоврядування у проекті профільного Закону вже є кричущим правовим свавіллям.
Далі більше. У проекті Закону передбачено появу у префектів додаткових повноважень порівняно з передбаченими у проекті змін до Конституції.
Так, нова редакція статті 143 Конституції не надає можливості префектам здійснювати контроль за виконанням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади. З цих питань виконавчі органи місцевого самоврядування громади та виконкоми районної і обласної ради будуть підконтрольними органам виконавчої влади, що делегували такі повноваження. Натомість у статтях 17 та 21-1 проекту Закону такі повноваження для префектів передбачені.
При цьому ситуація погіршується тим, що надання префектам широких контрольно-наглядових повноважень стосовно органів місцевого самоврядування не супроводжується симетричним наданням органам місцевого самоврядування законних засобів захисту від неправомірної поведінки префектів. Зокрема, у проекті Закону відсутня така підстава дострокового припинення повноважень префекта, як висловлення йому недовіри відповідною місцевою радою. Хоча на сьогодні звільнити голову місцевої держадміністрації з такої підстави цілком можливо відповідно до Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.
У статтях 28 та 31 проекту Закону передбачені для префектів “квазіпрокурорські” функції загального нагляду по витребуванню інформації у підприємств приватної форми власності, а також по внесенню таким підприємствам обов'язкових для виконання вимог префектів.
Поряд з викладеним, у проекті Закону закріплено також норми, які неодмінно стануть джерелом конфліктів уже всередині самої виконавчої гілки влади. За задумом розробників проекту Закону, префект зможе зупиняти дію акта, виданого територіальним оганом міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади (частина 4 статті 19 проекту Закону). Таких повноважень на сьогодні немає навіть у голів обласних державних адміністрацій. При цьому в проекті відсутня навіть мінімальна конкретизація підстав, за наявності яких префекти можуть зупиняти акти територіальних органів. Тож фактично реалізація цього повноваження буде лежати в площині політичної доцільності.
Появу цієї норми у проекті Закону можна пов'язати лише з бажанням забезпечити ручну керованість територіальних органів виконавчої влади, що є елементами структури Уряду, з боку префектів, які фактично є представниками Президента.
На моє глибоке переконання, прийняття проекту Закону про префектів у підготовленій на сьогодні редакції є абсолютно неприпустимим. Фактично жодної децентралізації не відбудеться. Натомість уповноважені представники Президента (тепер під брендом “префекти”) отримають такі серйозні інструменти та важелі впливу на органи місцевого самоврядування та територіальні органи виконавчої влади, про які сьогоднішні губернатори можуть тільки мріяти. Дуже схоже на те, що справжні задачі змін до Конституції - це тотальний контроль усіх органів державної влади, в тому числі органів місцевого самоврядування.
Простими словами - "архітектори" цього процесу поступово пропонують Україні авторитаризм та диктатуру.
Правий був французький філософ та письменник XVIII сторіччя Л. Вовенарг: “Ми ніколи не відмовимося від тих благ, якими ми твердо розраховуємо заволодіти”.