ГоловнаСвіт

Від «жовтих жилетів» до чорних балаклав

«Жовті жилети» повернулися на вулиці французьких міст, аби відзначити річницю руху. У Парижі акція вкотре перетворилася на жорстоке протистояння з поліцією. Як змінилися вимоги протестувальників та чим пояснити зростання рівня агресії.

Зіткнення демонстантів та поліції під час акції жовтих жилетів на площі Італії в Парижі, 16 листопада 2019
Фото: EPA/UPG
Зіткнення демонстантів та поліції під час акції жовтих жилетів на площі Італії в Парижі, 16 листопада 2019

Розтрощені вітрини й автобусні зупинки, підпалені автівки та розібрана бруківка — ця картинка вже не дивує парижан після чергових вихідних жовтих жилетів на вулицях міста. Практично зниклий за останні півроку рух вирішив нагадати владі про себе на честь річниці початку акцій і зібрав у суботу 28 тисяч протестувальників по країні, з них 4700 у столиці (для порівняння: рік тому на акції протесту жилетів у листопаді виходило вдесятеро більше людей). 

У Парижі маніфестантів суттєво поменшало, а поміж них і власне людей, одягнених у жовті жилети. Натомість натовп, який розтрощив площу Італії у суботу, був переважно у чорному, із закритим шарфами, балаклавами і масками на обличчях — поліція пов’язує їх із рухом антиглобалістів “чорні блоки”. З трьох мирних маршів протесту відбутися змогли лише два — ходу з площі Італії до Північного вокзалу префектура заборонила після того, як десяток провокаторів спробували атакувати торговий центр Італія-2.

Проти багатих і можновладних

Право на протест — частина французького ДНК. Кожна непопулярна реформа або політичний віраж традиційно супроводжуються виступом профспілок і, в залежності від масштабу питання, закінчуються ходою у найбільших містах або страйком. Усі подібні акції мають заздалегідь затверджуватися префектурою і, зазвичай, носять мирний характер. Щоправда, це не заважає провокаторам (тим самим “людям у чорному”) прокрадатися у натовп і чинити хаос, наприклад, підпалювати МакДональдз, як це сталося посеред дефіле на честь 1 травня. 

На відміну від злагоджених слухняних процесій профспілок, протест «жовтих жилетів» формує доволі розлючений натовп — ідеальне середовище для ще більш розлючених “чорних блоків” і крайньо-лівих активістів, відповідальних за більшість провокацій і вандалізм. “Чорні блоки” зазвичай атакують “символи капіталізму” — банкомати, торгові центри, МакДональдз, Старбакс тощо, у той час як «жовті жилети» вважають Еммануеля Макрона “президентом багатіїв” і вимагають збільшення зарплат.

Фото: EPA/UPG

Поєднання цих двох груп створює запальну суміш. Часто у прямому сенсі. Після того як у березні торік під час чергової “жовтої суботи” підпалення банку на Єлисейських полях призвело до пожежі у житловому будинку (обійшлося без жертв) - у той час як інший підпал знищив фасад ресторану Fouquet’s - акції на Єлисейських полях були заборонені. 

«Жовті жилети» своєю чергою звинувачують поліцію у маніпуляціях, мовляв правоохоронці видають себе за “чорних блоків” та здійснюють провокації, аби дискредитувати протест і мати привід швидше розігнати акцію. Соцмережами навіть поширюють відео з суботнього протесту, на якому троє людей у чорному вибігають з колони “блоків” і ховаються у кортежі поліції. Самі ж правоохоронці цю інформацію не коментують.

Друге дихання «жовтих жилетів»?

Цифри мобілізації красномовно свідчать про те, що масштаби руху вже не такі, як торік. Водночас парижани пам’ятають, як після бурхливого листопада прийшли різдвяні свята, суботні акції зійшли на нуль і, здавалося, що момент втрачено. Однак наприкінці січня протести відновилися з новою силою, саме тоді «жилети» пошкодили Тріумфальну арку, важливий для Франції символ, що вдарило по підтримці руху французами.

Повержденная вандалами статуя Марианны, символ во Франции, после протестов *желтых жилетов* в Париже, Франция, 01 декабря 2018.
Фото: EPA/UPG
Повержденная вандалами статуя Марианны, символ во Франции, после протестов *желтых жилетов* в Париже, Франция, 01 декабря 2018.

Рух ще не віджив своє, однак його вимоги стають дедалі розмитішими. Складність триматися за старий маніфест полягає у тому, що французький уряд все ж пішов на велику кількість поступок. Податок на пальне, з якого протести і почалися рік тому, був остаточно скасований. Минулого грудня Еммануель Макрон підвищив мінімальну зарплату на 90 євро, скасував частину податків для пенсіонерів та провів два місяці у турне містами Франції, зустрічаючись з населенням і місцевою владою, аби скласти список “проблем і побажань”. 

Інше питання полягає у тому, як французький президент намагається втілювати усі обговорені на місцях реформи. Прямий контакт із населенням на деякий час зміг заспокоїти мобілізацію невдоволених, однак якщо французи не відчують покращення якості свого життя, повернутися на вулиці їм буде не складно.

У напруженому соціальному контексті загрозливим для Макрона виглядає запланований на 5 грудня великий протест транспортників, обурених пенсійною реформою. Річ у тім, що профспілки закликають до “об’єднання сил” і кличуть на вулиці усіх невдоволених політикою президента, якої б галузі це невдоволення не стосувалось. У 1995 році подібний протест паралізував країну на три тижні. Якщо цього разу до акції приєднаються «жовті жилети», а разом з ними “чорні блоки”, градус напруження може зрости до нового максимуму. 

​Марія Єщенко​Марія Єщенко, журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter