Суд присяжних міста Павії 11 жовтня поширив мотиваційну частину вироку українському нацгвардійцю Віталію Марківу, передає Радіо Свобода.
Марківа засудили до 24 років в'язниці за причетність до загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі під час війни на Донбасі в 2014 році.
Присяжні вважають, що солдат Національної гвардії України Віталій Марків активно сприяв умисному вбивству іноземних журналістів на околиці окупованого тоді бойовиками Слов'янська.
"У засідці проти журналістів Марків брав активну участь", - йдеться у підсумковій частині вироку, текст якого містить 176 сторінок.
Судді констатують, що обвинувачений того дня (24 травня 2014 року) на горі Карачун, зі своєї бойової позиції бачив керамічну фабрику Zeus Ceramica і мав хороший візуальний контроль залізниці, де загинули італієць-фотограф Андреа Роккеллі та росіянин Андрій Миронов.
На думку суддів, перебіг подій був таким, як розповів Віталій Марків журналістці Іларії Морані, статтю якої в газеті Corriere della Sera судді називають "зізнанням солдата і важливим елементом доказової бази звинувачення". Сторона захисту вважає публікацію "вільною помилковою інтерпретацією телефонної розмови", що відбулася між Марківим та італійськими журналістами.
"Марків, виконуючи функцію керівника на бойовій позиції, навіть за відсутності будь-якого наміру збройної атаки з боку противника, запідозривши пересування журналістів за напрямком поїзда, почав діяти, "стріляючи в усе, що рухалося в радіусі двох кілометрів", і схоже, це була звичайна практика спільних військових дій Національної гвардії та війська (ЗСУ)", - пишуть присяжні в тексті-мотивації вироку.
Як стверджують судді, "сам обвинувачений підтвердив таку реконструкцію фактів, коли заявив, що навіть за відсутності фази активного протистояння і людей у формі сепаратистів, було нормальним з підозрою спостерігати за цивільними як ймовірними противниками, адже вони могли надати корисну інформацію сепаратистам".
Як йдеться в документі, використовуючи АК74 Марків брав участь у першій стрільбі проти журналістів біля стіни фабрики Zeus Ceramica.
"Не зумівши досягти мети з допомогою автомата Калашникова, він продовжував їх відстежувати через оптичний прилад зброї, інформуючи через свого командира військо ("використовуючи важку артилерію") з метою потрапити на таксі, щоб перешкодити втечі, зупинити і знищити суб'єктів (журналістів) в лісі, де вони зникли. Потім за допомогою радіопристрою, яким володів Марків, він повідомив армії координати жертв, допомагаючи спрямувати вогонь у їхній напрямок. В результаті тих пострілів французький журналіст Вільям Ругелон отримав поранення в ногу, а для Роккеллі і Миронова вони стали смертельними", - йдеться в документі.
Суд присяжних Павії стверджує, що "Марків виконував абсолютно незаконний наказ, який порушує положення IV Женевської конвенції 1950 року щодо захисту цивільних під час війни".
Документ забороняє насильство щодо осіб, прямо не залучених у конфлікт, включаючи журналістів, що висвітлюють події на війні, нагадують присяжні.
У тексті вироку йдеться, що напад українських сил пройшов без будь-якої провокації або атаки з боку протилежної сторони. Натомість, вважають автори вироку, "напад [українських сил] був спрямований проти журналістів під час здійснення їхнього права на збирання інформації про чинний конфлікт".
Адвокати нацгвардійця наполягають, що постріли лунали з боку проросійських бойовиків, а Марків, будучи в дружніх стосунках з журналістами, не міг навмисне сприяти вбивству іноземних репортерів.
Судді відкинули аргументи сторони захисту, вказавши, що не були надані вагомі документальні докази або свідчення, які спростовували б причетність солдата до інциденту. Свідчення українських військових на процесі названі невизначеними, суперечливими.
Описуючи в мотиваційній частині місце трагічної події, судді, як і в матеріалах досудового слідства, продовжують говорити про інцидент "в умовах громадянського конфлікту в Україні, де урядові війська протистояли проросійським сепаратистам".
Провідними свідками судді назвали француза Ругелона - "надійного свідка" - та італійку Морані - "журналістку-професіонала". Як відомо, захисники Марківа вважають фоторепортера Ругелона "не так свідком, як потерпілим", а журналістка Морані "з метою розголосу значно перевищила і спотворила почуту від солдата інформацію".
Сторона захисту вивчає текст мотиваційної частини вироку і протягом наступних півтора місяця має час для подання оскарження рішення суду.