Група інвесторів з 19 країн подала позов до Копенгагенського міського суду проти Danske Bank, в якому зажадала від банку відшкодувати збиток на суму $475 млн. Позов подано американськими юридичними фірмами Grant & Eisenhofer і DRRT, пише "Інтерфакс-Україна".
Позов, спрямований до суду 14 березня, представляє інтереси інституційних інвесторів, серед яких державні пенсійні фонди, урядові організації та керуючі активами з Європи, Азії, Австралії та Північної Америки.
"На сьогодні 169 інституційних інвесторів, у тому числі чимало найбільших пенсійних фондів світу, зазнали значних збитків від безконтрольного відмивання грошових коштів через відділення Danske Bank в Естонії", - наголошено в повідомленні.
Інвестори втратили майже $9 млрд після викриття схем шахрайства та відмивання грошей в Danske Bank, в результаті чого котирування акцій банку впали більш ніж наполовину.
"Справжній скандал не в тому, що невелике відділення іноземного банку вийшло з-під контролю. Це приголомшливе приховування злочину, до якого було залучено і керівництво банку. Керівництво Danske Bank приховувало величезні ризики, пов'язані з відмиванням грошей, продовжуючи малювати "рожеву картину" для інвесторів. Протягом багатьох років керівництво не розкривало інформацію про цю проблему, а потім спотворювало ступінь своєї участі в цій схемі, рекламуючи політику і практику банку боротьби з відмиванням грошей", - цитується в повідомленні адвокат Grant & Eisenhofer Олав Хаазен.
Нагадаємо, в липні 2018 року прокуратура Естонії оголосила про порушення кримінального розслідування щодо естонського відділення Danske Bank. За версією слідства, з 2007 по 2015 рік філія брала участь у відмиванні грошей на загальну суму більш ніж 8 мільярдів доларів. У зв'язку зі скандалом у відставку пішов глава Danske Bank Томас Борген.
На початку вересня 2018 року Financial Times з посиланням на незалежне розслідування повідомляла, що у 2013 році через естонський підрозділ Danske Bank пройшла "приголомшлива сума" - до 30 мільярдів доларів. Того ж року стало відомо, що данська влада перевіряє угоди, здійснені з 2007 по 2015 рік на загальну суму 150 мільярдів доларів.