ГоловнаСвіт

Цунамі касетних скандалів у Польщі

Головним наслідком публікації має стати руйнування нематеріалістичного образу Ярослава Качинського і усвідомлення глибини неформальних зв’язків поміж особами на ключових позиціях в державі.

Фото: EPA/UPG

В Польщі розгортається новий касетний скандал. Цього разу головним фігурантом таємних записів став неформальний лідер польського уряду, голова партії влади “Право і Справедливість” Ярослав Качинський. “Газета Виборча” опублікувала кілька статей на матеріалі із записів серії розмов Качинського із австрійським бізнесменом Геральдом Бігфельнером щодо планів побудувати у Варшаві два офісних хмарочоси, прибутки від експлуатації яких мали б наповнювати казну партії ПіС. Фінансувати будівництво мали б коштом кредиту на триста мільйонів євро від банку із контрольним державним пакетом акції. Власником бізнес-об’єкту мала б стати фірма пов’язана із неприбутковою організацією Інститут Леха Качинського, де Ярослав Качинський є членом наглядової ради.

Записи зробив і передав пресі сам Геральд Біргфельнер після того, як не зміг отримати оплату за всі підготовчі до будівництва роботи, які він фінансував із власних коштів. Незважаючи на сподівання видавців “Газети Виборчої”, “плівки Качинського” поки не викликали в польському суспільстві політичного землетрусу як це було у випадку із касетними скандалами 2014 чи 2002 років, але опоненти партії влади сподіваються на відкладений в часі ефект.

Головним наслідком публікації, на їх думку, має стати руйнування не матеріалістичного образу Ярослава Качинського і усвідомлення глибини неформальних зв’язків поміж особами на ключових позиціях в державі.

“Підпільний мільйонер” Качинський

Геральд Біргфельнер, який став ініціатором скандалу, є зятем одного із кузенів Качинського. Він почав роботу над проектом будівництва (архітектурний і технічний проекти) не вимагаючи документального підкріплення зобов’язань перед ним, мабуть, сподіваючись на силу родинних зв’язків, але, найімовірніше, в них розчарувався. Формально замовником підготовчих завдань щодо будівництва офісних будинків була фірма “Сребрна” і вона ж мала заплатити Геральду Біргфільнеру, але коли фірма отримала рахунок за послуги, то оплатити його відмовилась. Всі переговори із Біргфельнером проводив Ярослав Качинський особисто.

Фото: PAP/Paweł Supernak

Окрім бізнес недобросовісності – відмови заплатити за виконані послуги – історія із невдалим будівництвом офісних центрів має кілька ознак порушень законодавства. За польським законодавством, політичні партії в країні отримують бюджетне фінансування і не можуть отримувати доходів від бізнес-діяльності. Також депутатам парламенту, до яких належить і Ярослав Качинський, заборонено брати участь в управлінні бізнес-операціями.

Окрім того, розмови про можливе фінансування будівництва велись у напівформальному режимі із президентом банку Пекао С.А., в якому держава має контрольний пакет акцій, а це вже ознаки політичної корупції. Президент банку Міхал Крупінський – молодий фінансист, пік кар’єри якого збігся із урядуванням партії ПіС: в 2016-2017 році він був головою державної Установи соціального страхування, а із 2017 є президентом власне банку Пекао С.А. 

До того ж, Пекао С.А. (колишній державний, а потім приватизований банк іще із епохи соціалістичної Польщі) став одним із банків, в якому частка державного капіталу була збільшена в 2017 рамках кампанії “реполонізації” польської економіки, яку розпочав уряд ПіС після того, як партія виграла вибори в 2015 році. Власне після “реполонізації” банку його і очолив Міхал Крупінський.

Будівництво офісних будинків затримувалось через те, що місцева влада у Варшаві відмовлялась надати технічні дозволи на початок робіт (на думку Ярослава Качинсього – незаконно). В розмовах із Геральдом Біргфельнером, Качинський говорив, що майбутнє проекту мало залежати від того, чи на місцевих виборах у Варшаві виграє представник ПіС чи Громадянської платформи і говорив про те, що інформацію про проект будівництв не можна оприлюднювати перед виборами, оскільки це могло зашкодити ПіС.

Сімейні справи

Окрім своєрідного трактування лідерами нинішньої партії влади норм закону, історія із невдалим будівництвом ілюструє світогляд Леха Качинського і його оточення. Фірма “Сербрна”, через борг якої перед Геральдом Біргфельнером розпочався скандал, є власністю неприбуткової організації “Інститут Леха Качинського”. Міноритарні пакети акцій у фірмі також має секретарка Леха Качинського та її син. “Інститут Леха Качинського”, в свою чергу, з моменту свого заснування (іще за життя покійного президента) називався Медійною Фундацією (Fundacja Prasowa), і володів кількома об’єктами нерухомості у Варшаві, а також кількома “правими ЗМІ”. Початкове майно фундація отримала свого часу від держави, коли представники Солідарності в 1990 році намагались “вирівняти” майнову позицію демократичних партій із колишньою комуністичною партією Польщі.

Але, схоже, Ярослав Качинський зміг найспритніше розпорядитись із колишнім державним майном, бо завдяки своїм політичним контактам ще в 90-ті він зміг провести операцію в рамках якої державний банк заплатив оренду за переданих партії Качинського офісних приміщень за 12 років наперед. За ці гроші партійні структури Качинського придбали іще кілька об’єктів нерухомості, в одному із яких зараз знаходиться центральний офіс партії, і депутатська приймальня самого Ярослава Качинського (кошти на її утримання Качинському до того ж компенсують із держбюджету - як для всіх депутатів парламенту).

Фото: EPA/UPG

На думку кількох журналістів справа невдалого будівництва “Сребрної” також показала потенційний напрямок думок лідера ПіС. Прозвучали припущення, що в разі успішної реалізації проекту ПіС завдяки більшості в парламенті міг би змінити закон про фінансування партій із держбюджету, і завдяки своїм доходам від офісної нерухомості просто “задушив” би політичних опонентів.

Всупереч “дивному сліду”, який залишили публікації “Газети Виборчої” щодо бізнес навичок Ярослава Качинського, навіть представники опозиційної Громадянської Платформи не сподіваються, що цей скандал “повалить” ПіС. Щоб зрозуміти всю “схему” невдалого будівництва треба дещо розумітись на правничих нормах, і захотіти приділити справі увагу. Тому в “Платформі” і серед інших опозиційних партій не очікують різкого падіння рейтингів ПіС. Натомість їх сподівання пов’язані із довгостроковими кампаніями викриття проти нинішньої партії влади.

Довгий “касетний хвіст”

“Плівки Качинського” - це продовження нової серії касетних скандалів, яка розпочалась в Польщі восени минулого року і включала оприлюднення розмов кількарічної давнини нинішнього прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравєцкого, а також розмови кількамісячної давнини, під час якої тодішній керівник Комісії фінансового нагляду вимагав від власника одного із проблемних польських банків хабар за сприятливе ставлення контрольних органів до банку.

Почалось все із того, що популярний суспільно-політичний портал Онет оприлюднив розшифровки розмов теперішнього прем’єра Матеуша Моравєцького, які ті провадив іще в 2013 році у сумнозвісному тепер ресторані “Сова і приятелі”. Будучи на той час головою одного із найбільших польських банків, Моравєцький в розмовах із іншими банкірами висловлював тези про те, що треба “управляти очікуваннями мас” і дати їм зрозуміти, що ера надзвичайного добробуту може скоро добігти кінця. Тому треба буде “працювати за миску рису” (тепер же на чолі уряду Матеуш Моравєцький регулярно оголошує про чергові урядові ініціативи, щодо “покращення життя вже сьогодні” для чергової групи потенційних виборців партії ПіС).

Фото: EPA/UPG

Також на плівках Моравєцький висловлював радість щодо того, що польський пілот “Формули-1” потрапив в аварію і через поважне ушкодження руки довго не зможе виступати у перегонах, оскільки його банк не буде змушений виступати сонсором команди Кубіци. Буквально за кілька днів після оприлюднення цього запису восени 2018 року керівництво державної фірми “Орлен” оголосило про плани спонсорувати участь Кубіци у гонках Формули-1 і на сьогодні пілот вже заявлений на участь в Гран прі в Мельбурні.

“Плівки Моравєцького” були оприлюднені напередодні минулорічних місцевих виборів в Польщі, і імовірно, допомогли знизити електоральний результат “Права і Справедливості” на кілька процентних пунктів по країні.

Вже в листопаді 2018 року вибухнув новий касетний скандал. Власник Гетін Банку Лешек Чарнецький оприлюднив запис своєї розмови із головою Комісії фінансового нагляду (держорган, який контролює фінансові ринки в Польщі), в якій від власника банку, який переживав фінансові труднощі, фактично, вимагали хабара. Чарнецькому повідомили, що через проблеми його банку, керівництво Нацбанку Польщі і Комісії фінансового нагляду обговорюють можливість того, що банк через його проблеми треба буде передати в державну власність за умовний один злотий. Як альтернативу Чарнецькому запропонували передати один процент акцій банку, а також найняти до банку на роботу “довіреного” юриста і платити тому зарплату в сорок мільйонів злотих на рік. На цей момент вже колишній голова Комісії фінансового нагляду вже встиг пробути три місяці під арештом і недавно вийшов із арешту під майнове зобов’язання. Слідство по його справі іще триває.

Після цього на початку січня вже 2019 року “Газета Виборча” оприлюднила матеріал про те, що деякі працівниці Національного Банку Польщі (керівник кабінету президента НБП і голова департаменту комунікації) отримують зарплати більші ніж президент Польщі. Обидві згадані працівниці – це молоді жінки, призначені на їх посади теперішнім президентом НБП Адамом Глапінським. Оприлюднення цієї інформації стало початком парламентських дискусії про унормування винагород в Національному банку, які наразі тривають.

Фото: Wojciech Habdas / Radio Kielce

А напередодні оприлюднення “плівок Качинського” Центральне антикорупційне бюро Польщі (вже без попереднього витоку інформації до преси) затримало керівництво “Польської збройної групи” - конгломерату польських державних фірм в галузі виробництва озброєнь – за зловживання службовим становищем з метою вимагання хабарів. Серед затриманих був 28-річний уповноважений правління ПЗГ (призначений на посаду навесні 2017 року) Бартломєй Місєвіч. До призначення на посаду в ПЗГ навесні 2017 року пан Місєвіч – протеже польського міністра оборони Антонія Мацеревича (на посаді з грудня 2015 по січень 2018 року) понад рік був прес-секретарем Міністерства оборони. Щодо цього арешту є інформація, що діяльність молодих керівників ПЗГ досягла масштабів, які загрожували вже державній безпеці, тому тут вже втрутились спецслужби.

За іронією долі, одним із чинників, який спричинився до того, що Громадянська Платформа програла парламентські вибори восени 2015 року, теж став касетний скандал.

Влітку 2014 року журнал «Впрост» опублікував розшифровки розмов міністрів уряду “Платформи”, які ті вели в 2013 році під час обідів (оплачуваних із коштів держбюджету) в ресторані “Сова та приятелі”. Під час обідів міністри часто вживали нецензурну лексику, критично висловлювались щодо сили польських державних інституцій і демонстрували схильність до “солодкого життя”. Розшифровки цих розмов, а також нервова реакція уряду на їх публікацію значно підкосили рейтинги “Громадянської Платформи”, і вона програла вибори в 2015 році (спочатку президентські, а потім і парламентські). Організатором незаконного записування розмов став польський бізнесмен із контактами в Росії. Розслідування справи, на думку представників “Громадянської Платформи” саботували іще в 2014-2015 році сили в прокуратурі прихильні до ПіС і головних замовників і причини оприлюднення розмов так офіційно і не встановили.

Пізніше скандал імені “Сови і приятелів” вдарив вже по ПіС, оскільки там любив обідати і нинішній прем’єр Матеуш Моравєцький і його розмови потрапили на плівки разом із розмовами урядовців.

Тим часом, кількість корупційних скандалів навколо нинішнього уряду зростає в геометричній прогресії і є підстави очікувати, що це ще не кінець. В 2019 році Польща переживе одразу три виборчих кампанії — в травні до Європейського парламенту, в червні — президентську, а в жовтні — до національного парламенту. Боротьба між основними опонентами буде жорсткою, а публіці варто чекати на нові викриття.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter