ГоловнаСвіт

Справа Манафорта: Київ опинився між двох вогнів

Проти політтехнолога Пола Манафорта 8 червня висунули нові обвинувачення. А вже у п’ятницю, 15 червня, суддя Ені Берман Джексон відправила Манафорта за ґрати.

Фото: EPA/UPG

Іще 4 червня прокурори з команди Роберта Мюллера звернулися до суду з вимогою заарештувати Пола Манафорта. За словами слідчих, він у змові зі своїм давнім партнером, громадянином Росії та України Костянтином Килимником тиснув на двох свідків у власній справі і схиляв їх до «неправдивих свідчень».

Зараз американський лобіст перебуває за 150 км від Вашингтона – у в’язниці Northern Neck, що в місті Уорсоу (штат Вірджинія). Він перебуватиме там до початку розгляду справи. Цікаво, що адвокати Манафорта досі активно затягували справу і весь час відкладали початок слухань. Але відтепер, якщо вони будуть переносити засідання, то автоматично продовжуватимуть строк перебування Манафорта за ґратами. Як вплинуть нові обставини на стару стратегію адвокатів, побачимо вже незабаром – перше слухання заплановано на 17 вересня цього року.

Водночас президент США Дональд Трамп, на кампанію якого устиг попрацювати Манафорт, заявив, що вважає його арешт несправедливим і занадто жорстоким. Про це він написав на своїй сторінці у Twitter: «Воу! Жорстке покарання для Пола Манафорта, який представляв Рональда Рейгана (40 президента США, – LB.ua), Боба Доула (сенатора-республіканця, – LB.ua) і багатьох інших провідних політиків і кампанії. Я й не знав, що Манафорт є ватажком мафії. А як щодо Комі (екс-глави ФБР, – LB.ua) і продажної Гілларі (Клінтон, – LB.ua) та всіх інших? Дуже нечесно!»

Цікаво, що у своїх заявах на захист Манафорта американський президент часто згадує колишнього очільника ФБР Джеймса Комі. За словами Трампа, порушення Комі, мовляв, набагато важчі, ніж гріхи Манафорта, і краще б американське правосуддя звернуло увагу на «справжні злочини». Однак американські ЗМІ сприйняли такі заяви Трампа як бажання відволікти увагу від справи Манафорта.

Дональд Трамп и глава ФБР Джеймс Коми
Фото: EPA/UPG
Дональд Трамп и глава ФБР Джеймс Коми

Нагадаємо, що 14 червня (просто в день народження Трампа) в управлінні генерального інспектора Міністерства юстиції США Майкла Горовиця оприлюднили доповідь, яка вказує на факти порушення дисциплінарних норм з боку екс-глави ФБР Джеймса Комі. Йдеться про розслідування справи екс-держсекретаря Гілларі Клінтон. «Серйозним прорахунком» у доповіді названо рішення Комі повідомити Конгрес про відновлення розслідування щодо електронної пошти Клінтон за десять днів до виборів президента США. Окрім того, Комі зробив це без участі генерального прокурора. Водночас у доповіді зазначається, що вчинки Комі протягом розслідування щодо Клінтон не були обумовлені політичною упередженістю.

Тож виходить, що, попри заяви президента США, останню доповідь Мін’юсту щодо Джеймса Комі важко прирівняти до справи Манафорта. Зрештою, колишньому головному політтехнологу Трампа інкримінують «змову проти Сполучених Штатів».

За що судитимуть Манафорта?

Справа Пола Манафорта постійно поновлюється і станом на сьогодні займає 32 сторінки і 54 пункти підозри. Документ має бути особливо цікавим для української аудиторії.

Як повідомляють спецпрокурори, компанія Манафорта була створена 2005 року. Її головні офіси розташовані в Росії, Україні та США. Пол Манафорт, його помічник Костянтин Килимник, а також партнер Рік Гейтс заробили на Україні десятки мільйонів доларів, приховавши їх від американської податкової системи. Гроші відмивали через офшорні рахунки на Кіпрі, Сейшельських островах тощо.

«Загалом через офшорні рахунки пройшло понад 75 млн. доларів. У власні кишені Манафорт і Гейтс відмили понад 30 мільйонів доларів», – йдеться у 5 пункті обвинувачення.

Пол Манафорт
Фото: edition.cnn.com
Пол Манафорт

Між 2006 і 2015 роками вони були незареєстрованими агентами від України, які працювали в США на Віктора Януковича та Партію регіонів. Цікаво, що в першому реченні 9 пункту підозри чітко зазначається, що Партія регіонів була проросійським об’єднанням в Україні. Далі вказується, що вона трансформувалася в Опозиційний блок, з яким Манафорт також встиг попрацювати.

Також у матеріалах розслідування йдеться про те, що компанія Манафорта через офшорні рахунки заплатила понад 2 млн євро колишнім високопоставленим європейським політикам – за лобіювання представників режиму Януковича. Точних імен або країн в оприлюдненій частині справи прокурори не вказують. Водночас у документах вони фігурують як «Габсбурзька група».

Ще один пункт справи – співпраця з російським олігархом Олегом Дерипаскою, який передав Манафорту і його партнеру Річарду Гейтсу 19 млн доларів для інвестування в телевізійний проект в Україні 2007 року. Після того, як проект провалився і Дерипаска висунув фінансові претензії до Манафорта, той запропонував надавати росіянину «приватні брифінги» щодо виборчої кампанії Трампа. До слова, у травні минулого року агентство Associated Press повідомило, що у 2006-2009 роках Манафорт за посередництва Дерипаски розробляв стратегію дискредитації антиросійських сил на пострадянському просторі.

У кого зараз «комірна книга» Партії регіонів?

Україні вже дуже скоро варто чекати на поновлення хвилі публікацій в міжнародних ЗМІ із запитаннями про документи на Манафорта. Як відомо, ім’я Пола Манафорта фігурувало в так званій «комірній книзі» Партії регіонів.

Як уже писала LB.ua, свого часу українські спецоргани довго не могли вирішити, хто саме займеться розслідуванням цих документів, поки САП остаточно не відправила їх у розпорядження ГПУ. Очікувалось, що справу продовжить управління спеціальних розслідувань під керівництвом Сергія Горбатюка, яке розслідує справу про державну зраду Януковича. Але із 34 проваджень щодо злочинів колишніх високопосадовців чотири провадження, попри офіційні запити, довгий час не могли потрапити до спецуправління і залишались у генпрокурора Юрія Луценка. Із них три провадження безпосередньо пов'язані з Полом Манафортом.

На початку травня в американських медіа спитали: де українська частина доказів проти Пола Манафорта? Як стверджували в New York Times, Україна мовляв, «пожертвувала розслідуванням справи Манафорта заради «Джавелінів» та прихильності адміністрації президента Трампа».

Фото: antikor.com.ua

Водночас, за словами заступника Луценка Євгена Єніна, жодної заборони на розслідування цієї частини справи немає. «Ані американські правоохоронці, ані ФБР, ані Мюллер до ГПУ з жодними запитами про правову допомогу у зв’язку зі справою Манафорта не звертались. Тобто і «забороняти» не було що в принципі», – написав Єнін у своєму Facebook.

Зрештою, керівництво ГПУ таки передало спецуправлінню Горбатюка три провадження, в яких згадується Манафорт. Тепер у спецгрупи прокурорів є 33 провадження щодо злочинів колишніх високопосадовців. І ще одне – четверте провадження, ГПУ вирішило передати НАБУ. Спецуправління Горбатюка наразі оскаржує таке рішення.

На початку травня генпрокурор Юрій Луценко, коментуючи ситуацію із документами проти Манафорта і співпрацю з американськими партнерами, заявив, що США мають зробити перший крок.

«М'яч на боці США... (Ми) не можемо завершити наше розслідування без їхніх результатів, тому що нам потрібна інформація. Я планую провести переговори з представниками ФБР, зокрема ми поговоримо про спільну групу з розслідування», – сказав Луценко в інтерв’ю Reuters.

Коментуючи для LB.ua останні заяви Роберта Мюллера під час підготовки цієї статті заступник Луценка Євген Єнін повторив слова свого керівника, що «м'яч і досі на стороні США».

Фото: Макс Требухов

«Українська прокуратура все ще не отримувала жодних запитів від американських колег стосовно «чорної бухгалтерії» Партії регіонів», – сказав він.

А от ініціативно щось робити не варто в принципі. Адже в контексті справи Манафорта Україна опинилася у доволі складній ситуації. З одного боку, Дональд Трамп публічно говорить про потребу зустрічі з Володимиром Путіним і пропонує повернути Росію за один стіл із країнами G7. І Україна, яка, ймовірно, володіє документами, які можуть пролити світло на певні аспекти діяльності Манафорта, а опосередковано і самого президента США, може серйозно посилити позиції опонентів Дональда Трампа. З іншого ж, Київ не у тій ситуації, щоб сваритися з господарем Білого Дому, який до того ж, має усі шанси переобратися на наступних виборах. 

Зрештою, суперечки республіканців і демократів – це внутрішні справи суверенної держави, якими є США. І Україні втручатися в них не варто. Тим більше – без запрошення.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter