Парламент Румунії ухвалив декларацію, в якій висловлено сподівання на дотримання європейських стандартів у сфері захисту прав національних меншин, які проживають в Україні, після прийняття Верховною Радою закону "Про освіту".
За ухвалення декларації депутати обох палат парламенту проголосували одностайно, передає "Укрінформ".
"Парламент закликає до якнайшвидшого врегулювання ситуації, що виникла, у дусі співробітництва та конструктивного діалогу і з дотриманням європейських стандартів у сфері захисту національних меншин, а також положень багатосторонніх і двосторонніх угод, частиною яких є Україна", - йдеться в декларації.
Згідно з документом, румунські парламентарії "з тривогою та особливою увагою стежать за розвитком подій після ухвалення Верховною Радою закону "Про освіту", який "обмежує право на освіту рідною мовою для етнічних румунів, котрі проживають в Україні, що викликає глибоке занепокоєння в Румунії".
Парламент Румунії звертає також увагу на те, що "європейські стандарти захисту національних меншин, зокрема, близько 400 тис. румунів, які проживають в Україні, є фундаментом демократичних перетворень, без якого неможливо просуватися шляхом європейської інтеграції".
Зазначається також, що найближчим часом в Україну прибуде група румунських парламентаріїв, яка обговорить шляхи врегулювання ситуації з владою України.
"Парламент Румунії підтверджує підтримку європейського курсу України та висловлює надію, що в цьому процесі буде дотримано всіх міжнародних стандартів захисту національних меншин", - підсумовується в документі.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада 255 голосами ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. Зокрема, закон передбачає перехідний період для дітей, що йдуть на навчання до 1 вересня 2018 року і зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну й початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.
З 5 класу діти національних меншин почнуть навчатися державною мовою, а мову нацменшин вивчатимуть як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшин належить до мов Євросоюзу, також можливе викладання нею однієї чи декількох дисциплін.
Водночас офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловилии протест із приводу ухвалення цього закону. Своєю чергою, міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що Україна скерує на експертизу Ради Європи 7 статтю закону про освіту. Вона переконана, що ця мовна стаття не порушує тих міжнародних зобов'язань, які взяла на себе Україна.