ГоловнаСвіт
Спецтема
Россия

80% регіонів Росії відмовилися від виборів глави своєї столиці

Російська влада проводить реформу муніципального самоврядування

80% регіонів Росії відмовилися від виборів глави своєї столиці

У 22 суб'єктах Росії вирішили відмовитися від прямих виборів мерів регіональних столиць.

Як повідомляє РБК, замість виборів регіональної влади віддадуть перевагу довірити владу в містах управлінцям за контрактом: мерам дозволили обиратися тільки у 14 адміністративних центрах з 80 (у Московській і Ленінградській областях немає столиць, Москва і Санкт-Петербург - міста федерального значення, їхні глави вважаються губернаторами), у тому числі опозиційних Новосибірську і Петрозаводську.

Серйозне скорочення інституту прямих виборів мерів регіональних столиць стало результатом першого етапу реформи муніципального самоврядування (МСУ), запущеної російською владою цього року, зазначає агентство.

Законодавці та розробники останньої реформи МСУ особливо наголошували, що федеральний центр делегує регіонам право встановлювати одну з чотирьох моделей муніципального самоврядування. Але регіони, яким дали термін на самовизначення до кінця року, не повертали вибори у своїх столицях. Навпаки, у 22 регіональних столицях прямі вибори скасували - мери там обираються зі складів міськрад, обіймають посаду спікера і не володіють повноваженнями виконавчої влади, які передають сіті-менеджерам, найманим на конкурсній основі.

Реформа торкнулася більшості міст, де є сильні опозиційні настрої: окрім Ярославля і Рибінська від виборів відмовилися в Астрахані, Архангельську, Ярославлі і Горно-Алтайську.

У Новосибірську і Петрозаводську, де міські адміністрації очолюють комуніст Анатолій Локоть і член партії "Яблуко" Галина Ширшина, вибори зберегли, зазначає РБК. Локоть зумів вибудувати продуктивні стосунки з новосибірським губернатором Володимиром Городецьким - підтвердженням порозуміння стала відмова КПРФ висувати свого кандидата на губернаторських виборах цього року. Тому Городецький вирішив не розбурхувати політичний спокій в регіоні, вважає експерт КДІ Андрій Максимов.

У Карелії ж, навпаки, конфлікт між Ширшиною і главою регіону Олександром Худілайненом зайшов так далеко, що вже протягом року є однією з основних тем у місцевій пресі. На думку Максимова, Худілайнен просто не наважився скасовувати вибори в столиці, оскільки сам ще не пройшов через процедуру прямих виборів.

Максимов не виключає, що надалі обраних мерів залишиться ще менше. Свердловська обласна дума ухвалила регіональний закон, в якому передбачила скасування виборів для Єкатеринбурга, Нижнього Тагілу і Каменськ-Уральського. Однак закон поки не застосували.

Різке скорочення прямих виборів мерів стосується тільки столиць, а не середніх міст і поселень, розповів РБК Олександр Пожалов, директор із досліджень фонду ІСЕП, що брав участь у розробці концепції реформи. У цілому по Росії, за його даними, муніципальних утворень, чиї голови обираються зі складу рад депутатів, зараз близько 55-57%, торік таких було 45%.

Мета реформи - підвищення ефективності керованості господарством і зниження політичної конфронтації різних рівнів влади на територіях, особливо в нинішній кризовий час, пояснив Пожалов. Він також нагадав, що буде другий етап реформи - перерозподіл повноважень між регіональною і муніципальною владою. "Навряд чи регіональна влада передасть муніципальній більше повноважень і ресурсів, якщо їй не довіряє або не бачить її ефективності", - пояснив експерт перехід від прямих виборів до моделі сіті-менеджерів в більшості регіонів.

За словами глави Всеросійської ради місцевого самоврядування (ВРМС), голови профільного комітету Ради Федерації Дмитра Азарова, зараз основною проблемою є низький рівень самоорганізації суспільства, без якого не буде місцевого самоврядування, але реформа триватиме.

Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook