Генсек НАТО Андрес фог Расмуссен звернувся до Росії та Китаю із закликом допомогти фінансувати Афганську народну армію та силові структури країни.
Про це повідомляє Reuters у п'ятницю, 20 квітня.
Заплановано, що силові структури й армія повинні повністю перейняти правоохоронні функції після виведення іноземних контингентів з Афганістану, місія яких має завершитися до кінця 2014 року.
Згідно з розрахунками експертів НАТО, на утримання афганських сил безпеки знадобиться близько $4 млрд на рік. Приблизно $1,3 млрд на ці цілі готові виділити США. Решту суми, як очікується, внесуть інші члени Альянсу. Але наразі тільки Великобританія готова пожертвувати $110 млн у рамках зазначеної програми.
"Ми будемо раді фінансовим пожертвам Росії, Китаю й інших країн, зацікавлених у створенні стабільних сил безпеки в Афганістані", - заявив Расмуссен на прес-конференції, що передує саміту організації в Чикаго.
У НАТО зазначають: якщо Афганістан не зможе сформувати власні повноцінні сили безпеки, в країні знову може початися громадянська війна. Крім того, НАТО сподівається, що Китай також візьме участь у фінансуванні програми, оскільки зацікавлений у природних ресурсах Афганістану та Пакистану. Проте певності в цьому немає.
"Представники Китаю, у яких я запитав про фінансування афганських сил безпеки, були скептичними, заявивши, що краще нададуть суспільну й економічну підтримку", - заявив дослідник Німецького фонду Маршалла, експерт з китайсько-пакистанських відносин Ендрю Смол.
Міністри НАТО також зустрілися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим в четвер, 19 квітня, й обговорили питання допомоги Афганістанові. Згідно з анонімним джерелом, Лавров не висловився на користь виділення коштів.
Експерти зазначають, що Росія вже зробила крок назустріч співпраці з Міжнародним силами сприяння безпеці (МССБ). Зараз Росія дозволяє ММСБ використовувати свої залізниці для транспортування вантажів. За словами Расмуссена, РФ запропонувала використовувати і повітряний простір. Для цього використають транзитний пункт в Ульяновську.
Та незважаючи на прогрес у розширенні маршрутів постачань територією Росії, обраний президент Володимир Путін, радше за все, відмовиться від запрошення НАТО на саміт у Чикаго.
"Я провів переговори з обраним президентом Володимиром Путіним, і ми дійшли висновку, що через напружений політичний календар Росії, лише за кілька тижнів після інавгурації нового президента Росії, провести саміт Росія-НАТО в Чикаго не видається можливим", - заявив Расмуссен.
Російські дипломати сказали, що Путін заледве чи зможе бути на саміті через відсутність угоди про подолання глибоких розбіжностей із приводу планів США і НАТО про європейську систему протиракетної оборони (ПРО).
Лавров неодноразово нарікав на систему ПРО, яка, як вважає Росія, може порушити баланс ядерних сил між нею і США на користь НАТО. НАТО каже, що ПРО призначена для захисту від потенційної загрози з боку Ірану, а не проти Росії.
"Нам потрібні чіткі гарантії, що вона (ПРО) не буде скерована проти нас", - сказав Лавров.