Київський апеляційний суд відхилив скаргу захисту Андрія Антоненка, підозрюваного в убивстві журналіста Павла Шеремета, на запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.
Його продовжать утримувати в ізоляторі до 8 лютого, передає кореспондент LB.ua.
Колегію суддів очолювала суддя Тетяна Фрич, яка ухвалювала рішення про запобіжний захід для Яни Дугарь - ще однієї підозрюваної.
Під час засідання захист звернув увагу суду на розбіжності в зрості Антоненка і людини, яку зняли камери відеоспостереження в ніч перед убивством Шеремета.
"Злочинці не ростуть і не зменшуються. Якщо зріст Антоненка не відповідає фотометрії, з нього слід зняти всі звинувачення. Зріст Антоненка - 180 см, а зріст людини на відео, згідно з опублікованими в ЗМІ результатами - 170 см [+/- 3%]. Це беззаперечний доказ його непричетності до злочину, в якому його звинувачують", - сказав один з адвокатів.
Також захисники звернули увагу на підпис іноземного експерта під фотометричною експертизою. Документ складено українською мовою без перекладу, і адвокати висловили сумнів у достатньому розумінні української мови.
"На нашу думку, суд першої інстанції виніс незаконне рішення і зробив недостатню оцінку доказів, наданих звинуваченням", - сказав адвокат.
Прокурор і собі сказав, що експертизу проводили 2016 року, коли в справі ще не було підозрюваного Антоненка, і попросив відмовити в залученні до справи заявлених стороною захисту матеріалів, тому що на цьому етапі це "не має значення".
Прокурор спробував долучити до справи висновки експертизи про частини міни МОН-50, знайденої під час обшуку, але захист звернув увагу, що висновки про міну не бралися до уваги під час ухвалення рішення в першій інстанції. Суд відмовив у цьому клопотанні прокурора.
Прокурор також згадував, звертаючись до суддів, про "одяг із принтами", знайдений під час обшуку, що, на його думку, є одним із доказів скоєння вбивства, а також про те, що Антоненко, на його думку, намагався приховати речові докази (вихолощений корпус міни). На думку слідства, це свідчить про ризики приховування доказів.
Нагадаємо, слідство вважає Андрія Антоненка, захопленого "ультранаціоналістичними ідеями" і культом "величі арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної приналежності", організатором убивства Павла Шеремета. За версією поліції, вбивство білоруса Шеремета мало привернути увагу суспільства до націонал-радикальних ідей.
До свого задуму він залучив жительку Києва, волонтерку Юлію Кузьменко (Лиса) і контрактницю Яну Дугарь, а також кількох невстановлених осіб.
За версією слідства, саме Антоненко керував діями членів групи, розподілив між ними ролі, купив боєприпаси, забезпечив транспорт і вибрав час убивства. За Шереметом довго стежили, при цьому підозрювані для маскування нібито використовували перуки, сонцезахисні окуляри і змінний одяг.
За кілька днів до злочину одна з підозрюваних - Яна Дугарь - нібито двічі приходила на вулицю Івана Франка, щоб встановити, де Шеремет паркує автомобіль. Після чого вночі 20 липня 2016 року Кузьменко в присутності Антоненка прикріпила до днища машини саморобну бомбу, для виготовлення якої була використана вибухівка "гексоген" з елементами ураження протипіхотної міни МОН-50 і електродетонатором з дистанційним управлінням.
Уранці того самого дня вона дочекалася, коли Шеремет сяде в машину, під'їде до перехрестя - і активувала вибуховий пристрій. У результаті вибуху журналіст отримав тяжкі травми і помер.
Кузьменко заарештовано, а Дугарь перебуває під домашнім арештом.