ГоловнаСуспільствоЖиття

Надзвичайний процес, або Що відбувається зі справами Майдану. Частина 2

LB.ua продовжує “інвентаризацію” справ Майдану, які слухаються в судах. Як ми вже писали в попередній частині тексту, троє потерпілих лише в епізоді по розгону Майдана 30 вересня - Дмитро Фортунатов, Кравченко і Леончик - померли за той час, що ведуться розслідування і судові процеси. 

Фортунатов був одним з ключових свідків у справі проти екс-”беркутівця” Руслана Марчука. Про неї - далі.

Фото: Lb.ua

Справа Руслана Марчука, який у листопаді 2013-го року був заступником командира взводу оперативної роти "Беркут" і брав участь у розгоні Майдану 30-го листопада, з перервою в один-два місяці слухається в Шевченківському суді третій рік. Завдяки фото та відео, наданим одним з потерпілих, його впізнали. І це єдина справа з обвинуваченням у перешкоджанні журналістській діяльності, крім обвинувачень протидії мирним зібранням та перевищенні службових повноважень, яка дійшла до суду. 

Під час розгону багатьох журналістів побили "беркутівці", проте, по-перше, не всі подали заяви про злочин і не всі схотіли давати свідчення, по-друге, не відбулося впізнання осіб, які завдали цієї шкоди. Марчука впізнали, він був із відкритим обличчям під час розгону. Тим не менше, на даний момент він працює керівником взводу в поліції.

Беркутівець Марчук під час засідання 21 травня 2018
Фото: Катерина Серко
Беркутівець Марчук під час засідання 21 травня 2018

Слідством встановлено факт нападу на автора цього тексту - Марію Лебедєву - “беркутівець” намагався вибити з її рук телефон, за допомогою якого вона здійснювала зйомку, схопив за руки і штовхав, після чого розвернув і пнув ногою. Якби не прослуховування розмови Марчука із невідомою особою (можливо, адвокатом), оприлюднене в суді, сторона захисту Марчука і далі би пробувала доводити, що Марія Лебедєва - не журналістка, а якщо і журналістка - мала би вночі працювати лише за наявності редакційного завдання, без нього, мовляв, не мала права висвітлювати розгон. Як ми вже писали, сьогоднішня тактика захисту - максимально затягувати справу. Тому адвокат намагався поставити під сумнів справжність посвідчення журналістки.

В цій справі було 7 потерпілих, але минулого року раптово помер потерпілий, завдяки фото якого впізнали Марчука - Дмитро Фортунатов. Його встигли допитати, і його свідчення - ключові у справі. За два роки опитали всіх потерпілих і розглянули фото та відеоматеріали справи. Кілька місяців тому адвокат “беркутівця” намагався відвести суддю. Відводу не відбулося, інакше справу почали би слухати з початку. Останнє засідання відбулося на початку вересня, дата наступного досі невідома.

Потерпілий Дмитро Фортунатов дає свідчення під час засідання 21 травня 2018.
Фото: Катерина Серко
Потерпілий Дмитро Фортунатов дає свідчення під час засідання 21 травня 2018.

Під час досудового розслідування відділ спеціальних розслідувань ГПУ намагався відсторонити Руслана Марчука від виконання обов’язків через суд, але суд відмовився, бо не побачив ризиків впливу Марчука на свідків. Керівник групи слідчих на той час, Євген Бондар, двічі подавав відповідні запити в поліцію, надавав матеріали — за підсумком, на запити про відсторонення відповіли відмовою, а в 2016 році Президент Петро Порошенко нагородив в тому числі Марчука державною нагородою “за мужність, високий професіоналізм, зразкове виконання службового обов’язку”.

Чому справи по 30.11.2013 розслідувались кілька років, ми вже писали в матеріалі “Справа "30 листопада": як судять "Беркут". Серед причин - мала кількість слідчих в УСР, велика кількість справ. Наприклад, у групі, яка розслідувала справу про побиття студентів – троє слідчих і один прокурор. 

З матеріалів справи Марчука, наприклад, можна побачити, що кілька разів змінювалася змінювалась слідча група, справу просто передавали від одних слідчих до інших. Екс-керівник Управління Спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк пояснює це тим, що слідчі переходили в інші підрозділи, а “керівництво цьому не перешкоджало”. Тобто, керівництво ГПУ погоджувало переведення слідчих з цього підрозділу.

Донедавна ефективно рухалась справа командира 2-го взводу 4-ї роти Київського "Беркуту" Олега Бойка, який брав участь у розгоні Майдану 30 листопада і від рук якого в тому числі постраждали мирні громадяни біля Монументу Незалежності на Майдані. У цій справі 13 потерпілих. Слідством встановлено, що 30 листопада Бойко, очолюючи підрозділ екс-"беркутівців" до 20 осіб з білими щитами, координував їх дії по побиттю і витісненню мітингувальників від стели до Хрещатика. Потерпілі впізнали його на фото та відео, і на даний момент в суді продовжують досліджувати відео та фотоматеріали в суді.

Беркутівець Олег Бойко (крупно справа)
Фото: надано автором
Беркутівець Олег Бойко (крупно справа)

Бойко обвинувачується у перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих діями. Справа потрапила до суду у січні 2018 року. На даний момент Бойко є діючим працівником поліції. Засідання у справі відбувалось в Шевченківському суді в середньому двічі на місяць, але в минулий понеділок воно не відбулося тому, що для засідання не змогли знайти залу із обладнанням для демонстрації фото та відео. Наступне призначили на 17 січня. 

"Беркутівець" Сергій Лобода півтора року перебував у розшуку, доки не був затриманий влітку 2017 року за спробу виїхати з Києва на автомобілі. Окрім участі в побитті протестувальників на Майдані 30.11.2013 він обвинувачується у спланованому нападі на активістів «Автомайдану» і їх побитті, пошкодження їхніх автомобілів вночі 23 січня 2014 року на вулицях Щорса і Грушевського та фальсифікації рапортів. Саме через справу Автомайдану він перебував у розшуку.

А от по 30.11.2013 справу передали в суд в листопаді 2017 року. Саме по 30.11.2013 Лобода обвинувачується у перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувались насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, умисному перешкоджанні законній професійній діяльності журналіста та незаконному перешкоджанні організації та проведенню зборів, мітингів.

Сергій Лобода ( в центрі)
Фото: надано автором
Сергій Лобода ( в центрі)

Печерський суд після його затримання прийняв рішення про взяття екс-”беркутівця” під варту без права внесення застави, запобіжний захід продовжували ще на місяць. Але вже у вересні того ж року 2017 році Апеляційний суд Києва змінив Лободі запобіжний захід на домашній арешт, а потім - на особисте зобов’язання. Строк навіть цього запобіжного заходу давно сплив.

Зараз Лобода ходить на засідання. У справі відбувається долучення матеріалів, вже долучено 4 томи. На наступних засіданнях будуть долучатись і вивчатись фото та відеоматеріали. Після цього відбудеться допит 4-х потерпілих - це ті самі потерпілі, що й у справі Марчука. “Залишились не долученими додаткові матеріали, зокрема, дані, які характеризують обличчя обвинуваченого, дані по його місцю роботи і так далі”, - пояснює прокурор у справі Сергій Табалюк. Після вивчення всіх матеріалів справи має відбутися допит потерпілих. Поки що сторона захисту не заявляла свідків, тому якщо їх не буде, після допиту потерпілих перейдуть до дебатів. Але на кожному етапі цілком можливі будь-які форсмажори і затягування справи.

У Шевченківському суді з травня 2018 року на стадії дослідження письмових матеріалів сторони обвинувачення знаходиться справа екс-”беркутівців” Віктора Ейсмонта і Володимира Мохоня. Слідством доведено, що під час штурму під стелою на Майдані Незалежності потерпілий Максим Федяй під натиском спецпризначенців впав, і двоє з них після цього заламали йому руки, затягнули до автозаку та відвезли до Шевченківського райвідділку. Там на Федяя склали рапорт про те, що він чинив протидію правоохоронцям, нецензурно висловлювався, жбурляв у них різними предметами. Сам потерпілий під час судового слідства впізнав себе на відеоматеріалах і під час допиту наголосив, що відомості у рапорті були вигаданими.

Ейсмонт і Мохонь обвинувачуються у перевищенні влади та службових повноважень, незаконному перешкоджанні проведенню мирних зібрань і складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів.

Того ж року з’ясувалося, що екс-”беркутівець” Ейсмонт, відносно якого триває кримінальне провадження, працює помічником народного депутата Євгена Дейдея та в поліції (у полку поліції спеціального призначення №1 Головного управління Нацполіції в місті Києві). 

Сам нардеп тоді підтвердив, що Ейсмонт дійсно є його помічником, служив у зоні АТО і має статус учасника бойових дій, а на Майдані під час розгону - “виконував наказ”. "Якщо вже бути чесним, то 2013 року він теж виконував наказ... Кого ви звинувачуєте в усіх смертних гріхах? Бійців, які виконували свою роботу?" – написав тоді Дейдей.

Зліва направо: адвокат Віталій Кучер, обвинувачені Віктор Ейсмонт та Володимир Мохонь, Шевченківський районний суд, Київ, 27 листопада 2018
Фото: slidstvo.info
Зліва направо: адвокат Віталій Кучер, обвинувачені Віктор Ейсмонт та Володимир Мохонь, Шевченківський районний суд, Київ, 27 листопада 2018

Справа слухається в середньому двічі на місяць. 

Руслан Цикалюк, якого впізнали на фото та відео ночі розгону журналісти, працює сьогодні командиром київського полку поліції особливого призначення. Зібрані ГПУ докази ще не трансформувалися в підозру, але слідство йшло в цьому напрямку, кажуть в ГПУ. Сам Цикалюк заперечує факт свого перебування на місці розгону. Журналісти Громадського телебачення звернулося до компанії, яка займається портретною експертизою, її результати підтвердили: людина на зображеннях – саме Руслан Цикалюк. В ГПУ кажуть: слідство щодо нього триває. А самого Цикалюка неодноразово бачили при виконанні службових обов’язків - він працює в правоохоронних органах. 

Наприкінці 2018 року УСР ГПУ передало до Шевченківського суду ще декілька справ, але їх розгляд ще і не почався або знаходиться на початкових стадіях. Це справи, у яких обвинуваченим спецпризначенцям інкримінуються ті самі статті - фальсифікація рапортів, побиття, перешкоджання мирним зібранням.

Руслан Цикалюк
Фото: Facebook / Поліція Києва
Руслан Цикалюк

Наприклад, досі на стадії підготовчого засідання знаходиться справа по обвинуваченню двох екс-“беркутівців” “роти Садовника” - Віталія Хруля і Дмитра Музики. Музика є діючим співробітником поліції. Такий самий стан справи екс-”беркутівця” Миколи Данилюка, він також є діючим правоохоронцем. Розгляд його справи призначено на 20 грудня.

На початковій стадії (продовження оголошення обвинувального акту, визнання обсягу та порядку дослідження доказів) знаходиться справа екс-”беркутівців” 4-ої роти Олександра Перчука та Павла Парілова, засідання призначено на 9 січня. Такий самий стан справи по обвинуваченню Вадима Шепеля та Дмитра Дерев’янкіна, діючих працівників полку поліції особливого призначення. Засідання призначено на 21 січня.

На стадії судового розгляду в цьому суді знаходиться справа по обвинуваченню у фальсифікації рапортів і протидії мітингам екс-”беркутівця” 1-ої роти Максима Обмачівського, який проходить в цій справі разом із Сергієм Лободою. Так само триває судовий розгляд справ екс-”беркутівців” Назара Зубкевича та Володимира Кочмара.

1 грудня

В цей день відбувалися сутички між мітингувальниками і правоохоронцями біля Адміністрації Президента на Банковій. “Беркут” пішов у наступ, поранення отримали десятки людей, серед них було багато журналістів.

Фото: Макс Левин

По 1 грудня до суду передано небагато справ. Через те, що значно менше людей дали свідчення (ніж по епізоду 30 листопада) та ідентифіковано менше спецпризначенців. 

Минулого тижня один з них давав свідчення в суді у справі колишнього командира Харківського «Беркуту» Владислава Лукаша, справу якого передали в суд ще у березні 2016 року. Але слухатись по суті вона почала лише восени 2018 року. Чому? Змінювалась підсудність, справа побувала в Печерському суді, потім її перенаправили в Деснянський суд, там все якийсь час було на підготовчій стадії, і після самовідводу суддів права потрапила у Дарницький суд. Захист Лукаша заявляв відвід судді і цим відтягував початок слухання справи, врешті лише в цьому суді і почали слухати справу по суті.

За словами потерпілого, спецпризначинці атакували без попередження, били та відбирали техніку, потім трощили її. Лукаш обвинувачується у перевищенні влади та службових повноважень під час протистояння 01.12.2013 на вулиці Банковій та по подіях 18.02.2014 - мирна хода у Кріпосному провулку та на вул. Інститутській.

Владислав Лукаш в суді
Фото: theinsider.ua
Владислав Лукаш в суді

Справа затягувалась - в Дарницькому суді часто не могли забезпечити технічно проведення засідання. На початку цього року суд протягом двох місяців не міг розглянути відеоматеріали у справі саме через технічні проблеми - проектор для дослідження відео слідчих експериментів банально не могли налаштувати. Ситуація повторювалась майже кожне засідання. Через ці проблеми протягом одного засідання встигали допитати лише одного потерпілого. Тоді адвокат у справі Юлія Науменко припустила, що якщо це продовжиться в такому темпі, то лише для допиту потерпілих потрібно 174 засідання. 

Донедавна засідання проходили часто, навіть більше двох разів на місяць, але 3 грудня влаштували перерву у майже 2 місяці - засідання призначили на 27 січня.

Ірина Рабченюк
Фото: Факты
Ірина Рабченюк

У Подільському суді допитують свідків сторони обвинувачення у справі Ірини Рабченюк, яка після побиття спецпризначенцями на Банковій втратила зір на одному оці - їй повністю розбили обличчя, також постраждав її чоловік, Петро Рабченюк. Сім’я йшла додому іі потрапила під кийки правоохоронців. Петро Рабченюк отримав удар по голові кийком, а коли прийшов до тями, побачив свою дружину із закривавленим обличчям. Люди не очікували нападу і не знали, хто саме їх калічив. Обвинуваченим у справі є Денис Пустовий, на той час - в. о. заступника командира роти спецпризначення “Беркут” управління МВС Київської області. Його обвинувачують у службовій службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки під час масових акцій протесту 01.12.2013 на Банковій. Сам Пустовий свою вину заперечує. Його допитають в кінці процесу. Після Майдану Пустовий продовжив роботу в правоохоронних органах і по цей час, згідно декларації, працює заступником командира роти особливого призначення ГУНП в Київській області.

На стадії підготовчого засідання знаходиться справа Ігоря Садовніченко, інспектора автослужби відділення №1 автотранспортного взводу батальйону міліції особливого призначення «Беркут» Головного управління МВС України в Харківській області. Він обвинувачується у побитті Владислава Загоровко. За даними слідства, 1 грудня ввечері разом із іншим невстановленим працівником “Беркуту” Садовніченко наніс 5-6 ударів гумовим кийком ПР-73 та ногою в різні частини тіла та по голові Загоровку, у якого в цей час були скріплені за спиною наручниками руки та який лежав на проїжджій частині й жодним чином не чинив та не міг чинити протиправних дій стосовно громадян або працівників правоохоронного органу.

Справа-наліво: екс-беркутівці Євген Антонов, Андрій Дидюк та Микола Тягнирядно на засідання суду, 11 січня 2017.
Фото: Громадське
Справа-наліво: екс-беркутівці Євген Антонов, Андрій Дидюк та Микола Тягнирядно на засідання суду, 11 січня 2017.

Також, за побиття протестувальників на Банковій 1 грудня та 30 листопада на Майдані Незалежності в Шевченківському суді судять колишнього очільника Управління громадської безпеки Олега Мариненка. Про те, як слухається ця справа, ми писали в першій частині.

Потрібні поліції

Як ми бачимо, велика кількість підозрюваних обвинувачених екс-”беркутівців” досі працює в правоохоронних органах. Неодноразово прокурори намагались ініціювати відсторонення від посад підозрюваних та обвинувачених, проте марно.

“В МВС прикриваються тим, що в законі про поліцію підставою для звільнення є вирок суду. Але підставою є також грубі порушення службових обов’язків, - пояснює Сергій Горбатюк. - І саме МВС мало в 2014 році провести службове розслідування за кожним, навіть дрібним фактом порушення службових обов’язків. Але замість цього міністр МВС зробив внутрішнє розслідування - одне на всі події Майдану. І оголосив, що винні ті, хто втік”.

Фото: texty.org

За словами екс-керівника УСР, було достатньо перевірити, хто і як порушував інструкції, і прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення цих працівників. 

“Взяти хоча би застосування спецзасобів, не кажучи про застосування вогнепальної зброї. При використанні спецзасобів має складатися рапорт, за яким проводиться перевірка. В 2013-му році жодного такого рапорту не було складено. Навіть якщо не встановлено, що вони когось поранили чи вбили, є підстава порозганяти керівників через відсутні рапорти, - каже Горбатюк. - Але вони залишаються на місцях завдяки міністру МВС. Тому що вони потрібні - вони будуть виконувати накази, які він віддасть”.

Горбатюк розповідає, що неодноразово звертався з проханням про перевірку певних фактів, але отримував відписку, що поліція не є правонаступником міліції і, мовляв, не має права проводити службові розслідування.

Нагадаємо, що за ходом судових засідань можна спостерігати прямо із зали засідань - розклад засідань по Майдану регулярно публікує Адвокаційна Дорадча Група.

Марія ЛебедєваМарія Лебедєва, ​журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter